Шепіт темряви, або Чому боротися з псевдонаукою життєво важливо

Іван Хомяк
Іван Хомяк

У 7-9 столітті нашої ери арабський світ володів знаннями та їхнім практичним застосуванням на рівні Європи часів пізнього Відродження. Знання математики, астрономії, хімії, географії та медицини були на рівні 16-18 століття. Ми до цих пір користуємося арабськими назвами в багатьох сферах досліджень. А хто відкриває, той і називає. Аль-джебр (алгебра), аль-горитм (алгоритм), аль-коголь (алкоголь). А назви зірок – Альголь, Альтаїр… А теорія круглої Землі та виміри її окружності, а реторта…

Арабська цивілізація з центром в Багдаді випереджала Європу на півтисячі років. Ви уявляєте, якою може бути наша наука і техніка в 26 столітті. Якби не світоглядний провал 11-13 століття, ми б зараз вже в ньому жили.

І це був не перший технологічний стопор. Римська республіка в 2-3 столітті до нашої ери – заскорузлі роки раннього середньовіччя. Серія цивілізаційних ривків енеоліту (Трипілля, Ашур, Вавілон…), а потім обнулилися і починаємо спочатку. Землеробство, яке виникло в 10 тисячолітті (!) до н.е., а потім зникло на дві тисячі років. Передньоазійські землеробські мегаполіси 8 тисячоліття до н.е., а потім напівдикі племена мисливців на дві тисячі років…



Ви думаєте, ми в безпеці. Ви помиляєтеся. Псевдонаука в нашу інформаційну еру набирає масштабів небачених. Пласка земля, гомеопатія, моральна пам’ять води, лептонні боги та несилова взаємодія – це не якесь там догалілеївське темне середньовіччя. І це не якісь там маргінальні міські божевільні – це люди із докторськими ступенями.

Підніматися вверх – це як продиратися через тернини до зірок, опускатися вниз – це як два пальці асфальтом. Незчуєтеся, як будете про інтернет та мобільники розповідати немов казку на ніч своїм помираючим від звичайної пневмонії дітям.

Поділитися:
Share

Share