Влада засліплює, навіть якщо вона “четверта”
Звичайно, свобода слова та критика влади – це ознака демократії та вільного суспільства.
Але ще більша ознака демократії – вміння вирішувати масштабні суспільні проблеми за допомогою цих потужних інструментів, а не принижувати державу та не просувати інтереси власника ЗМІ.
Влада засліплює, навіть якщо вона “четверта”, тому в багатьох її представників склалося хибне уявлення, що разом з місцем в телевізорі та виданим мікрофоном їм надано право оцінки будь-яких процесів, людей та подій в останній інстанції.
Так, вони мають право подавати інформацію в тотально негативному акценті та явно викривлену в інтересах господаря студії, “дразніть, дєрзіть, драконіть” © і “мочіть” на замовлення, робити кар’єри на фейках та джинсі, давати принизливі оцінки результатам зусиль інших людей та ігнорувати їхні досягнення, але тоді вони мають бути готовими і до протидії тієї частини суспільства, яку не встигли оскотинити за роки своєї “діяльності”.
Продажний журналіст не менш небезпечний за продажного суддю.
Спотворена інформація шкодить не менше за корупційні схеми.
Розкрутка на телебаченні деструктивних постатей та ворожих “консерв” розв’язує руки саботажу та реваншу.
Просування кремлівських пропагандистських тез, як і російські кулі, вбиває наших солдатів.
Це що завгодно, тільки не свобода слова.
Мета такого зловживання інформаційною владою – розчароване та зневірене населення, не здатне на прогрес та спротив, тому наразі це несе не меншу загрозу, ніж чужі війська біля кордонів.
Дивно, що цих простих речей переважно не розуміють освічені та красиві люди на екранах, з дипломами журфаків.
Невже сумнівна повага дезорієнтованого люду та гонорари за вірність “хазяїну” важливіші за об’єктивність та гідність?
