Один день у Рівному, або Обнімашки з Президентом

Ольга Юрко

Рівне президента чекало.
• Оголошення в усіх храмах УПЦ.
• Збуджені соціальні мережі.
• Просто ошалілі від потоків і перепитувань телефонні мережі.

Моя подруга В. ( пенсіонерка, опєчалєна тарифами, чий електорат – здогадайтесь). Прийшла в Покровський собор, подивитись на Епіфанія. Повернулась збентежена. Епіфанія не побачила, в собор не попала, але була вражена: «Наш Президент чудовий, я не думала що стільки народу його любить».

Моя мама, пенсіонерка. Все життя в опозиції до чинної влади (як щира українка). Електоральні вподобання: Гриценко. Прийшла в собор подивитися на Томос. Випадково потрапила в хвилю людей, які обнімалися з Президентом. Також обнялась. З післяобіду до мами не додзвонитися. Вона та її подруги порохоботствують.



Моя подруга В. Переселенка з Алчевська. Живе у нас вже 4 роки. В неї є розвага – ходити на всі визначні події в Рівному. Саме від неї я дізнаюсь, хто приїздив і про що говорив. Політичні уподобання: «а переселенцы не голосуют». Вчора вона була всюди. Результат: «Обалдеть! Никогда такого здесь не видела. Там говорят, можно переселенцам на президентских голосовать. Узнай, как это сделать».

А потім Президент відвідував військових у центрі реабілітації.
Ліричний відступ.
Ми тут всі – волонтери. Раніше я мало задумувалась над таким. Просто плела шкарпетки солдатам. Потім, напевне, зі своїм в’язивом в автобусі або на зупинці, або у черзі, дуже стала помітною, і оточуючі просто розказували свої історії, як вони допомагають. Як же багато тих історій! Я зрозуміла, що для нас, українців, дуже важливим є відчуття співпричетності.
Тому візит президента в госпіталь – просто підтвердження того відчуття єднання (колективне «Ах!» від друзів-волонтерів).

А ввечері Президент знову «подався» в народ. На цьому дійстві я вже була присутня. Пройшли чутки, що буде зустріч у центрі, біля Воскресенського собору. Там навіть поставили невеличку сцену, з неї народ розважали колядники. Ми з дочкою пішли разом. Мета була різна. Я – пообніматись з Президентом, дочка – «дати п’ять» (вона навіть рукавичок не брала, щоб доторкнутись власне рукою).

Зустріла двох знайомих зі школи (чий електорат – невідомо, шифруються). Вони зайняли місце так, щоб добре бачити сцену. Запропонували стати біля них.
– Нє. Я обнімацця.
Скептично: «Нічого у вас не вийде», але потягнулися за мною. На ходу дістали телефони, щоб їх хтось сфоткав. Я не буду. Нема дурних. Я обнімацця. Сфоткали нас офіційно (див. фото на заставці). Таких фоток є безліч. Президент зупинявся кожні 10 метрів, кожному казав щось приємне. Нам, наприклад, сказав «Які гарні жінки». Ми возгордились.

Радий зустрічі з рівнянами

Ми здатні досягнути неможливого, коли ми єдині. Дякую рівнянам за неймовірно теплу і дружню зустріч. Вітаю з різдвяними святами!

Gepostet von Петро Порошенко am Donnerstag, 10. Januar 2019

 

На сцену Президент не виходив. Йому передали мікрофон, і він сказав кілька слів просто посеред натовпу.

Подібно до того, як в російській дєрєвнє весілля вважають невдалим, якщо немає бійки, у Рівному політичний захід вважатимуть невдалим, якщо не буде фріка. Фрік знайшовся. Хтось крикнув «Коли піднімуть соціальні стандарти?» Народ посміявся, але загордився: у Рівному також є політична боротьба.

Ввечері чергова напруга на мережі: соціальні і телефонні. Здогадайтесь, що обговорювалось.

Ми – рівняни. Ми класні. І у нас класний Президент.

Поділитися:
Share

Share