Собору могло й не бути

Тарас Чорновіл
Тарас Чорновіл

Пару слів про його святість патріарха Філарета. Саме так, з усіма цими титулами. Вони збережені разом з його патріаршою гідністю. Він не буде предстоятелем нової Церкви, але за ним зберігається почесний найвищий церковний титул та права правлячого ієрарха. У Церкві це не означає двовладдя, хоча в світському житті такі формули були б дуже небезпечними. На щастя, над Собором і його рішеннями таки витає Святий Дух, який уберіг від колосальних загроз провалу або нового розколу ще на той момент не створеної Української Помісної Церкви. Новий предстоятель Церкви митрополит Епіфаній першим підтвердив цей статус патріарха Філарета. І ще добавлю. Сам Філарет погодився не висувати свою кандидатуру на посаду предстоятеля Церкви. Це було його особистою позицією після консультацій з Вселенським Патріархом.

А тепер про проблеми. Я б не відважився це розголошувати, якби вчора на Еспресо на нашому спільному ефірі цю тезу публічно не озвучив владика Климент. Так от, у його святості Філарета дійсно була дуже сильна протидія від деяких церковних партій на Фанарі (в Константинопольській Вселенській Патріархії). Вони мали якісь свої власні протиріччя й давні упередження, нам це мало чим цікаво. Але висували й застереження, що Філарет настільки страшна й ворожа постать для Москви, що та через нього готова весь православний світ перевернути. Для мене всі ці страшилки видаються не дуже переконливими, оскільки Гундяєв з Путіним і так уже свою домашню Церкву перетворили на тоталітарну секту (в духовному плані) та на розкольницьку структуру (в канонічному сенсі). Тому їх і так нічого вже не спинить. Але в православних Церквах усе чогось перестерігаються.

Але все це не таке важливо, бо, нагадую, Філарет сам погодився відмовитися від ролі предстоятеля. Але, виявляється, усе було не так просто. Пригадуєте, Порошенко переконав Варфоломія підписати угоду з Україною, в якій той зобов’язався надати Томос новому голові Церкви. Слова назад не беруть. Але для цього мав відбутися сам Собор. А його могло й не бути. Через що й сталося затягування з початком.



Знаєте, що в цей час відбувалося? Ще раз повторюся, пишу лише тому, що про це вже сказав владика. З 5-ої ранку почалися останні узгодження. І раптом греки (екзархи) навідріз відмовилися відкрити й провести Собор, якщо за Філаретом збережеться титул і гідність патріарха. Більше того, коли представники УПЦ-КП заявили, що на таку дику поступку вони вже не можуть ніяк піти, а ще це викликало б збурення в самій Церкві, то екзархи сказали, що відлітають до Стамбула. Це було за годину до запланованого відкриття Собору!!! І цьому вдалося запобігти. Тут зіграла свою роль напористість та дипломатичний хист Порошенка. Для початку він наче б то заявив, що просто перекриють аеропорти на виліт. А після того провів останній раунд посередницької роботи (наполягаю: Президент не був учасником, а був посередником у протистоянні, тому апологети Москви, які аж пищать про втручання, можуть заткнутися). За пару годин українцям вдалося відстояти свою позицію недоторканною.

Чим і було врятовано Собор, автокефалію, спокій у суспільстві, які вже висіли на волосинці. А тепер маленьке питання для розривки: візьміть перший десяток за рейтингами потенційних кандидатів у Президенти й уявіть собі їхні дії, аргументи й наслідки в цій конкретній ситуації. Тимошенко, Бойка, Вілкула, Мураєва можемо не враховувати – вони й так (хто відкрито, хто спідтишка) борються проти України та її Церкви.

Поділитися:
Share

Share