Прес-конференція Президента України (фото, відео)

Виступ Президента України на прес-конференції

 

До завершення року залишається два тижні… Але вже ясно, що він посяде особливе місце в українській історії, а саме – вчорашній день, 15 грудня 2018 року.



Кілька хвилин тому говорив по телефону з Його Всесвятістю Патріархом Варфоломієм. Розмова зайняла трохи більше часу ніж ми очікували. Але ця розмова була дуже важливою, в продовження подій, які відбулися вчора. Його Всесвятість вважає, що наш Собор взагалі став поворотним моментом в історії вселенського православ’я і відкриває вчорашній Собор нову його еру.

Сто, рівно сто років тому влада незалежної України – спочатку Скоропадський, потім Петлюра, вперше поставила на порядок денний питання про автокефалію для української церкви, в грудня 1918 року. За цю незалежність боролися кілька поколінь українців, в Україні й діаспорі по всьому світу. За неї, за автокефалію і незалежність української церкви розстрілювали, як митрополита Василя Липківського; висилали до Сибіру, як сотні і сотні українських священників; оголошували анафему, як владиці Філарету. Історія все і всіх розставила по своїх місцях. І сталося це саме вчора, 15 грудня 2018 року, коли заснували автокефальну Православну церкву України.

Українці й раніше створювали свої потужні церковні структури, які були незалежні від Москви. Але вперше, наголошую вперше, постає Церква, освячена вселенським престолом. В ніч проти неділі, буквально за кілька годин після завершення Собору нову церкву своїм спеціальним комюніке визнав Вселенський Патріархат.

Томос і щойно мені це Його Всесвятість підтвердив, урочисто вручатимуть на наш Святвечір. І це буде, я гадаю, найпримітніше Різдво в історії України.

Вітаю з автокефалією не лише тих українських православних, які досі були позбавлені сопричастя із світовим православ’ям, а тепер нарешті отримали те, що так довго чекали. Я вітаю всю Україну, бо це є вирішальний крок в процесі державотворення, дуже подібний, співмірний з Актом проголошення нашої української незалежності.

Це деколонізація і деокупація України.

З перших днів президентства боротьбу за автокефалію розглядав не як церковне питання, а як питання національної безпеки, як питання державотворення. Російська агресія не залишила жодного простору, щоб дивитися на це якось інакше.

На фронті там одразу видно – хто ворог, хто друг. А коли вовки приходять в овечих шкурах, дуже легко стати здобиччю. Хіба Кремль колись приховував, що розглядає російську церкву як дуже гіпнотичний дурман для утримання сусідніх народів у сфері свого впливу? І зараз цього не таїть, що видно по істеричній реакції Кремля і РПЦ на отримання нашою українською церквою автокефалії. Аж зірки на кремлівських шпилях почорніли.

Але звичайно, що ми керувалися точно не гарячими емоціями, а тверезим розумінням наших національних інтересів. І протягом кількох років тихої, але дуже інтенсивної дипломатії, надзвичайно складних переговорів, які церква в силу особливостей вести не могла і які вимушений був вести Президент України. Ми готували ґрунт для фундаментальних рішень. Після нашої великодньої зустрічі, на Великий понеділок в квітні 2018 року з Його Всесвятістю процес став публічним.

Рішення Вселенського синоду надати автокефалію прийняте ще у квітні. Зняття московської анафеми з Філарета та покарань з Макарія відбулося у жовтні. Томос затвердили на початку листопада. В середині грудня провели установчий Собор у повній відповідності з церковними канонами. Відповідно до канонів Собор був проведений абсолютно зразково, на відміну від того, що відбулося 332 роки тому.

І зараз весь український народ, все світове українство і без виключення абсолютна більшість світового православ’я чекає на історичний Святвечір.

Окремо хотів би наголосити ще на одному важливому рішенні Вселенського Патріарха та Синоду, яке поєднує двадцять перше століття з сімнадцятим. Це – підтвердження незаконності анексії Київської митрополії Москвою. Так, вперше про це Вселенський престол заявив ще 1924 року в Томосі про автокефалію Православної Церкви в Польщі. Тільки тоді для нас це прозвучало тихо і малопомітно, бо молоду державу через внутрішні чвари на той момент ми втратили. І тодішню владу це вже не цікавило, бо Україна була лише частиною Радянського союзу.

Але тепер таке рішення має куди більшу вагу, бо воно чітко окреслює наші духовні кордони. Воно рішуче відкидає галюцинаційні претензії Москви на Україну як нібито канонічну територію Російської церкви, тобто самої Росії. І тому просте нібито синодальне рішення Вселенського стає вагомим документом на захист територіальної цілісності України.

Незалежній державі належить мати свою незалежну церкву, таким є порядок речей в православному світі. І Україна повертається до норми, залишаючи в минулому патологію у вигляді домінантного становища церкви, центр управління якої знаходиться в самому лігвищі нашого ворога.

Протидія з боку РПЦ була для нас очікуваною. Однак, ми, здається, недооцінили її вплив на дочірню структуру в Україні. Тут державу нашу звинувачують безпідставно у тиску, але із понад десяти ієрархів УПЦ МП, які підписали звернення до Вселенського, або твердо пообіцяли прийти на Собор, до Софії дісталися лише двоє. Це результат тиску, але точно що не нашої держави. І тут нам є з чого робити висновки, це тема для окремої розмови.

Але я ще раз кажу – ми створюємо українську церкву з любов’ю і відкритістю. Чекаємо там всіх. Впевнений, що так і буде. Вчорашній собор – це лише початок будівництва нової церкви. Їй є куди ширитися і куди зростати. Для цього необхідно тривалий, можливо, період. Але час і сама логіка історичного процесу все одно візьмуть своє. Крім того, що автокефальна православна церква не є російською, вона є українською, вона тепер отримала канонічне визнання від центру світового православ’я. Точно переконаний, що з двома такими перевагами вона неминуче стане об’єктивно сильним центром тяжіння для єпископів, священників та мирян. Нема жодної потреби когось тягнути туди силою, тільки добровільно.

Гарантую, що влада поважатиме вибір тих, хто вирішить залишитися в церковній структурі, яка зберігатиме єдність з РПЦ. Для такого випадку є гарне слово із французького політичного словника – коабітасьон, тобто співіснування.

Але так само гарантую, ще раз повторюю сказане на Софійському майдані, що держава захистить права тих священиків і мирян УПЦ Московського Патріархату, які добровільно вирішать піти з-під Москви, щоб разом з іншими православними творити єдину церкву.

Проект автокефалії і здобуття Томосу виник не в повітрі і не спонтанно. Він є органічною частиною нашої осмисленої і вивіреної стратегії на остаточну і безповоротну деколонізацію України від Російської імперії, повний і беззастережний вихід із пострадянського стану і сфери російського впливу.

Ця стратегія неухильно зараз втілюється в життя протягом п’яти років – від Революції гідності та президентських виборів 2014 року до теперішнього часу.

Вона проявилася в Угоді про асоціацію з ЄС, яку я підписав одразу після президентських виборів, в ратифікації цієї угоди, незважаючи на шалену протидію Москви, в зону вільної торгівлі з Євросоюзом. У безвізі, в який багато хто не вірив, а на сьогоднішній день сприймає це як даність. У подоланні залежності від російського газу і побудові нашої української енергетичної незалежності, яка потягнула за собою і виграш у Стокгольмському суді у розмірі 4,6 млрд доларів. У розбудові сильної армії та її переході на натовські стандарти, в прийнятті закону про національну безпеку, який вибудовує модель, дорожню карту перебудови армії.

Вона проявилася у зміцненні позицій української мови на радіо, телебаченні, кінематографі. На радіо частка пісень українською мовою зросла з п’яти до п’ятдесяти п’яти відсотків. На телебаченні, в кіно, книговиданні, скрізь ми бачимо карколомні, надзвичайно важливі зміни.

Вона, ця стратегія, проявилася у наші політиці пам’яті, визнанні та прославленні українських героїв, поверненні до власної історії. І врешті-решт вона проявилася у декомунізації.

Точно вона проявилася у створенні міжнародної коаліції на підтримку України. У режимі санкцій проти Росії, у посиленні нашої суб’єктності на світовій арені, коли жодне питання про Україну не вирішується без України. Днями повернувся з Брюсселю, де мав плідні зустрічі з керівництвом Євросоюзу, де вдалося продовжити санкції проти Росії ще на півроку. Згадайте, коли вони були вперше запровадженні, то спочатку, по перше, в це ніхто не вірив, а по друге, кожні пів року, кажуть, що це останні санкції. 5 років мого президентства у зв’язку з невиконанням Мінських угод, незаконною анексією Криму, агресією проти нашої держави на сході, будівництвом зараз Керченського мосту, проведенням виборів в ОРДО/ОРЛО. Пакети санкцій приймаються і є механізмом. Що я хочу окремо підкреслити, це ніяке не покарання Росії – це окремо судовими рішеннями буде вирішуватись. А це мотивація для РФ виконати Мінські угоди і сісти за стіл переговорів. Я твердо переконаний в ефективності дії санкцій. Під час мого візиту була включена до порядку денного в результаті наших переговорів і включена в заяву Ради ЄС підготовка реакції ЄС, включно з санкціями, у зв’язку з актом агресії проти України, який відбувся в Азово-Чорноморському басейні біля Керченської протоки. Брутальному порушенні міжнародного права і двосторонньої угоди між нашими державами.

Ухвалені кілька тижнів тому поправки до Конституції, які фіксують наш курс на вступ до Європейського союзу і членство в НАТО – теж частина цієї стратегії. Наполягатиму, до речі, щоби вже в лютому Верховна Рада підтримала їх у другому читанні. Сподіваюсь, що це буде зроблено, оскільки два рази Верховна Рада конституційною більшістю підтримала ці змін до Конституції. І маю надію, що в лютому вони набули сили.

Такими були наші стратегічні віхи, які ми пройшли з вами протягом п’яти останніх років, чотирьох з половиною, якщо бути точним.

Наступні п’ять років будуть ще більш важливими. Три головних речі які треба зробити. По-перше, досягти миру на основі національних інтересів України. Не на основі капітуляції. По-друге, подолати наслідки економічної кризи, спричиненої війною та економічною блокадою з боку Росії, всіма елементами російської гібридної війни, забезпечити відновлення і зростання рівня життя простих людей. По-третє, досягти критеріїв, які необхідні для вступу до Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу, щоб наші заявки виглядали залізобетонно аргументованими.

Можливо, хтось такі цілі вважає утопічними. Багато хто не вірив, хочу нагадати, і у ратифікацію Угоди про асоціацію і закликали мене від неї відмовитись. Багато хто не вірив в безвіз, дуже багато, хто не вірив і не очікував Томосу і створення автокефальної православної церкви. Але ми щоразу доводили скептикам, що, по перше, для нас нема нічого неможливого. По друге, нас – оптимістів, більше. Головне вірити у велику ціль, вірити в Україну і не відступати від задуманого. І це точно буде досягнуто.

Дякую.

Слава Україні!

Джерело

 

Об’єднавчий Собор в Києві став поворотним моментом у вселенському православ’ї – Президент провів телефонну розмову з Патріархом Варфоломієм

Президент Петро Порошенко провів телефонну розмову зі Вселенським Патріархом Варфоломієм, який назвав історичний Об’єднавчий Собор в Києві поворотним моментом у вселенському православ’ї та повідомив, що Томос про автокефалію Православній церкві України Митрополит Київський та всієї України Епіфаній отримає напередодні Різдва.

«До завершення року залишається два тижні. Але вже ясно, що він посяде особливе місце в українській історії, а саме – вчорашній день, 15 грудня 2018 року», – сказав Петро Порошенко на прес-конференції.

Глава держави повідомив, що перед прес-конференцією говорив по телефону з Його Всесвятістю Патріархом Варфоломієм. «Розмова зайняла трохи більше часу ніж ми очікували. Але ця розмова була дуже важливою, в продовження подій, які відбулися вчора», – зауважив він.

«Його Всесвятість вважає, що наш Собор взагалі став поворотним моментом в історії вселенського православ`я і відкриває вчорашній Собор нову його еру», – наголосив Петро Порошенко.

Глава держави зазначив: «Томос, і щойно мені це Його Всесвятість підтвердив, урочисто вручатимуть на наш Святвечір. І це буде, я гадаю, найпримітніше Різдво в історії України».

За його словами, рівно сто років тому влада незалежної України – спочатку Скоропадський, потім Петлюра, вперше поставила на порядок денний питання про автокефалію для української церкви, в грудні 1918 року. «За цю незалежність боролися кілька поколінь українців, в Україні й діаспорі по всьому світу. За неї, за автокефалію і незалежність української церкви розстрілювали, як митрополита Василя Липківського; висилали до Сибіру, як сотні і сотні українських священиків; оголошували анафему, як владиці Філарету», – зазначив Президент.

«Історія все і всіх розставила по своїх місцях. І сталося це саме вчора, 15 грудня 2018 року, коли заснували автокефальну Православну церкву України», – сказав Глава держави.

«Українці й раніше створювали свої потужні церковні структури, які були незалежні від Москви. Але вперше, наголошую вперше, постає Церква, освячена вселенським престолом. В ніч проти неділі, буквально за кілька годин після завершення собору нову церкву своїм спеціальним комюніке визнав Вселенський Патріархат»,- також зазначив Петро Порошенко.

Президент привітав з автокефалією не лише українських православних, а й всю Україну: «Бо це є вирішальний крок в процесі державотворення, дуже подібний, співмірний з Актом проголошення нашої української незалежності. Це деколонізація і деокупація України».

«З перших днів президентства боротьбу за автокефалію я розглядав не як церковне питання, а як питання національної безпеки, як питання державотворення. Російська агресія не залишила жодного простору, щоб дивитися на це якось інакше», -додав він.

«На фронті там одразу видно – хто ворог, хто друг. А коли вовки приходять в овечих шкурах, дуже легко стати здобиччю. Хіба Кремль колись приховував, що розглядає російську церкву як дуже гіпнотичний дурман для утримання сусідніх народів у сфері свого впливу? І зараз цього не таїть, що видно по істеричній реакції Кремля і РПЦ на отримання нашою українською церквою автокефалії. Аж зірки на кремлівських шпилях почорніли», – сказав Петро Порошенко.

Президент особливо підкреслив, що в питанні отримання автокефалії української церкви всі учасники процесу керувалися не гарячими емоціями, а тверезим розумінням наших національних інтересів. За його словами, протягом кількох років тихої, але дуже інтенсивної дипломатії, надзвичайно складних переговорів готувався ґрунт для фундаментальних рішень.

Він також нагадав, що після його великодньої зустрічі в квітні 2018 року з Його Всесвятістю процес став публічним. Рішення Вселенського синоду надати автокефалію було прийняте прийняте ще у квітні. Зняття московської анафеми з Філарета та покарань з Макарія відбулося у жовтні. Томос затвердили в листопаді. В середині грудня провели установчий Собор у повній відповідності з церковними канонами. «Відповідно до канонів Собор був проведений абсолютно зразково, на відміну від того, що відбулося 332 роки тому», – сказав Президент.

«І зараз весь український народ, все світове українство і без виключення абсолютно більшість світового православ’я чекає на історичний Святвечір», – підсумував Президент.

Джерело

 

Президент: Автокефалія української церкви і здобуття Томосу є частиною нашої стратегії на остаточну деколонізацію України

«Проект автокефалії і здобуття Томосу виник не в повітрі і не спонтанно. Він є органічною частиною нашої осмисленої і вивіреної стратегії на остаточну і безповоротну деколонізацію України від Російської імперії, повний і беззастережний вихід із пострадянського стану і сфери російського впливу», – сказав Президент Петро Порошенко на прес-конференції.

За його словами, ця стратегія неухильно зараз втілюється в життя протягом п’яти років – від Революції гідності та президентських виборів 2014 року до теперішнього часу.

«Вона проявилася в Угоді про асоціацію з ЄС, яку я підписав одразу після президентських виборів, в ратифікації цієї угоди, незважаючи на шалену протидію Москви, в зону вільної торгівлі з Євросоюзом. У безвізі, в який багато хто не вірив, а на сьогоднішній день сприймає це як даність. У подоланні залежності від російського газу і побудові нашої української енергетичної незалежності, яка потягнула за собою і виграш у Стокгольмському суді у розмірі 4,6 млрд доларів. У розбудові сильної армії та її переході на натовські стандарти, в прийнятті закону про національну безпеку, який вибудовує модель, дорожню карту перебудови армії», – зазначив Президент.

За словами Глави держави, ця стратегія проявилася у зміцненні позицій української мови на радіо, телебаченні, кінематографі. Ця стратегія проявилася у наші політиці пам’яті, визнанні та прославленні українських героїв, поверненні до власної історії. І врешті-решт вона проявилася у декомунізації.

«Точно вона проявилася у створенні міжнародної коаліції на підтримку України. У режимі санкцій проти Росії, у посиленні нашої суб’єктності на світовій арені, коли жодне питання про Україну не вирішується без України», – сказав Президент. Він нагадав, що днями повернувся з Брюсселю, де мав плідні зустрічі з керівництвом Євросоюзу, де вдалося продовжити санкції проти Росії ще на півроку. «Пакети санкцій приймаються і є механізмом, що я хочу окремо підкреслити, ніяке не покарання Росії – це окремо судовими рішеннями буде вирішуватись. А це мотивація для РФ виконати Мінські угоди і сісти за стіл переговорів. Я твердо переконаний в ефективності дії санкцій», – сказав Петро Порошенко.

Глава держави зазначив, що під час його візиту була включена до порядку денного в результаті переговорів і включена в заяву Ради ЄС підготовка реакції ЄС, включно з санкціями, у зв’язку з актом агресії проти України, який відбувся в Азово-Чорноморському басейні біля Керченської протоки. Він додав, що це є брутальне порушення міжнародного права і двосторонньої угоди між нашими державами.

Глава держави окремо наголосив, важливому рішенні Вселенського Патріарха та Синоду, яке поєднує 21 століття з 17-м. «Це – підтвердження незаконності анексії Київської митрополії Москвою»,- скзав Президент. Він зауважив, що вперше про це Вселенський престол заявив ще 1924 року в Томосі про автокефалію Православної Церкви в Польщі. «Тільки тоді для нас це прозвучало тихо і малопомітно, бо молоду державу через внутрішні чвари на той момент ми втратили. І тодішню владу це вже не цікавило, бо Україна була лише частиною Радянського союзу», – зауважив Петро Порошенко.

«Але тепер таке рішення має куди більшу вагу, бо воно чітко окреслює наші духовні кордони. Воно рішуче відкидає галюцинаційні претензії Москви на Україну як нібито канонічну територію Російської церкви, тобто самої Росії. І тому просте нібито синодальне рішення Вселенського стає вагомим документом на захист територіальної цілісності України», – особливо підкреслив Президент.

«Незалежній державі належить мати свою незалежну церкву, таким є порядок речей в православному світі. І Україна повертається до норми, залишаючи в минулому патологію у вигляді домінантного становища церкви, центр управління якої знаходиться в самому лігвищі нашого ворога», – додав він.

За його словами, протидія з боку РПЦ була очікуваною. «Однак, ми, здається, недооцінили її вплив на дочірню структуру в Україні. Тут державу нашу звинувачують безпідставно у тиску, але із понад десяти ієрархів УПЦ МП, які підписали звернення до Вселенського, або твердо пообіцяли прийти на Собор, до Софії дісталися лише двоє. Це результат тиску, але точно що не нашої держави. І тут нам є з чого робити висновки, це тема для окремої розмови», – зауважив Президент.

«Але я ще раз кажу – ми створюємо українську церкву з любов’ю і відкритістю. Чекаємо там всіх. Впевнений, що так і буде. Вчорашній собор – це лише початок будівництва нової церкви. Їй є куди ширитися і куди зростати”, – наголосив Петро Порошенко

Він зауважив, що для цього необхідно тривалий період, але час і сама логіка історичного процесу все одно візьмуть своє. «Крім того, що автокефальна православна церква не є російською, вона є українською, вона тепер отримала канонічне визнання від центру світового православ’я. Точно переконаний, що з двома такими перевагами вона неминуче стане об’єктивно сильним центром тяжіння для єпископів, священників та мирян. Нема жодної потреби когось тягнути туди силою, тільки добровільно», – додав він.

Президент підкреслив, що гарантує, що влада поважатиме вибір тих, хто вирішить залишитися в церковній структурі, яка зберігатиме єдність з РПЦ. «Але так само гарантую, ще раз повторюю сказане на Софійському майдані, що держава захистить права тих священиків і мирян УПЦ Московського Патріархату, які добровільно вирішать піти з-під Москви, щоб разом з іншими православними творити єдину церкву», – додав Петро Порошенко.

Джерело

 

Путін уникає переговорів зі мною щодо звільнення українців, тому що йому немає що відповісти – Глава держави

Президент Петро Порошенко наголошує, що президент Росії уникає перемовин із ним щодо звільнення українців, які перебувають у полоні бойовиків на окупованій частині території Донецької та Луганської областей та в ув’язненні в окупованому Криму і незаконно утримуються в тюрмах Росії, тому що у цьому питанні правда на боці України і російська сторона немає що відповісти і чим виправдати свої дії.

«Коли під час акту агресії (у Керченській протоці – ред.) я набрав його для того, щоб поспілкуватися, він відмовився від спілкування не тому, що як він пояснює це виборчим процесом в Україні. Він відмовився, тому що йому немає що сказати. Вся правда повністю на стороні України. І щодо доказів агресії», – сказав Глава держави під час прес-конференції у Києві.

Петро Порошенко висловив переконання, що президент РФ не очікував, що Україні вдасться так швидко зібрати докази агресії Росії у акваторії Чорного та Азовського морів. «Починаючи від супутників знімків, і закінчуючи перехопленням, починаючи від даних наших партнерів і закінчуючи відео, яке було продемонстровано всьому світові. Він до цього виявився не готовим і йому не було що відповідати. І в цьому зв’язку він відмовився від розмови», – зазначив він.

Президент наголосив, що вирішення питання звільнення полонених та незаконно утримуваних українців завжди залежить виключно від Володимира Путіна. «Те, що вже рік ми не можемо звільнити жодного українського заручника з окупованих територій, що ми не можемо звільнити жодного політв’язня з в’язниць Росії, жодного з території незаконно анексованого Криму полягає не в тому, що президент Російської Федерації спілкується чи не спілкується з Порошенком. Воно полягає в тому, що він не бажає їх звільняти», – підкреслив він.

«Він неодноразово демонстрував, що це залежить виключно від його, навіть не політичної волі, а бажання. Захотів – звільнив, захотів – ні. І це вже точно аж ніяк не залежить від тих, хто сидить в рамках тристоронньої контактної групи, точно не залежить від церкви», – додав Глава держави.

«Коли ми спілкувалися, коли ми не спілкуємося, коли він мав цю аргументацію або іншу – він не звільняв наших заручників», – також зазначив він.

Президент РФ поводиться і у питанні звільнення українських моряків так само, як і раніше, констатував Глава держави. Президент підкреслив, що українські моряки, які є військовополоненими. «Наголошую – пояснення РФ не витримують жодної критики, бо акт агресії зафіксовано в міжнародних документах відповідно до Женевської конвенції, відповідно до Конвенції 3314», – сказав він і нагадав, що ця Конвенція не вимагає, щоб обидві сторони визнали факт збройного протистояння. Агресію РФ проти України Петро Порошенко порівняв з агресією Німеччини проти Польщі у вересні 1939 року. «Атака на Польщу і представлення, що це Польща атакувала Німеччину і Німеччина не знаходиться в стадії війни – це хіба якимось чином послабляє те, що це є факт агресії? Так само й зараз», – переконаний він.

Глава держави в черговий раз наголосив, що 24 військовослужбовці Військово-Морських Сил перебувають у російському полоні і відповідно до Женевської конвенції мають статус військовополонених. «Вони в суді чітко про це заявили, і вони не є підсудні російській юрисдикції», – підкреслив Президент.

Петро Порошенко також зауважив, що у питанні захоплених в полон моряків Путін не очікував, що вже продовж 24 годин в наслідок інтенсивних консультацій, які були проведені Президентом України, починаючи з Генсеком НАТО і завершуючи керівниками європейських країн, включно з Канцлером Німеччини, з Держсекретарем США, з нашими партнерами з Туреччини, Польщі, всім світом буде проголошена чітка заява «Великої сімки», Європейського Союзу та абсолютної більшості країн з вимогами звільнити українців та повернути Україна кораблі. «І йому знову не було що відповідати», – констатував Президент.

Глава держави також нагадав, що з питання звільнення полонених українців завжди звертався до всіх, до кого міг, у тому числі і до церковних ієрархів з проханням втрутитися в цей процес і допомогти нам. «Це точно не залежить від лідерів світу. Це залежить від однієї людини», – зауважив Президент.

 

Президент наполягає, щоб Верховна Рада на наступній сесії підтримала зміни до Конституції щодо закріплення курсу України на членство в ЄС і НАТО

Президент Петро Порошенко наполягає, щоб Верховна Рада на наступній сесії підтримала внесення змін до Конституції щодо закріплення курсу України на вступ до Європейського Союзу і членство в НАТО.

Під час прес-конференції Глава держави підкреслив, що ухвалені кілька тижнів тому поправки до Конституції, які фіксують наш курс на вступ до Європейського союзу і членство в НАТО є частиною стратегії з деколонізації та виходу нашої держави зі сфери впливу Росії.

«Наполягатиму, до речі, щоби вже в лютому Верховна Рада підтримала їх у другому читанні. Сподіваюсь, що це буде зроблено, оскільки два рази Верховна Рада конституційною більшістю підтримала ці змін до Конституції. І маю надію, щоб в лютому вони набули сили», – підкреслив Петро Порошенко.

Також Президент зазначив, що наступні п’ять років будуть ще більш важливими. «Три головних речі, які треба зробити. По-перше, досягти миру на основі національних інтересів України. Не на основі капітуляції. По-друге, подолати наслідки економічної кризи, спричиненої війною та економічною блокадою з боку Росії, всіма елементами російської гібридної війни, забезпечити відновлення і зростання рівня життя простих людей. По-третє, досягти критеріїв, які необхідні для вступу до Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу, щоб наші заявки виглядали залізобетонно аргументованими», – сказав Петро Порошенко.

Він зауважив, що можливо, хтось такі цілі вважає утопічними. «Багато, хто не вірив, хочу нагадати, і у ратифікацію Угоди про асоціацію і закликали мене від неї відмовитись. Багато, хто не вірив в безвіз, дуже багато, хто не вірив і не очікував Томосу і створення автокефальної православної церкви. Але ми щоразу доводили скептикам, що, по-перше, для нас нема нічого неможливого. По-друге, нас – оптимістів, більше. Головне вірити у велику ціль, вірити в Україну і не відступати від задуманого. І це точно буде досягнуто», – сказав Глава держави.

Джерело

 

Несу відповідальність за оборону держави і дію в її інтересах  – Президент про воєнний стан як засіб підвищення обороноздатності і відсічі російській агресії

Президент Петро Порошенко наголошує, що у своїх діях в першу чергу керується виключно національними інтересами, інтересами держави. І запровадження воєнного стану через агресію збройних сил РФ біля Керченської протоки та збільшення концентрації російських військових поблизу нашого кордону також є одним із засобів задля ефективного захисту України.

«Я, а не соціологічні дослідження, несу відповідальність за оборону держави. І я в межах своїх конституційних повноважень сто відсотків дію в державних інтересах», – підкреслив Глава держави на прес-конференції.

Петро Порошенко нагадав, що після голосування за Закон про воєнний стан було оприлюднено інформацію про збільшення кількості російських збройних сил поблизу наших кордонів. «Це є десята частина з тої інформації, якою я володію, щодо розміщення російських військ. Як ви прокоментуєте 300 танків на одній базі за 18 кілометрів від нашого кордону, які з’явилися там протягом місяця з повним боєкомплектом? І як ми на це маємо реагувати? Соціологічними опитуваннями? А як ви прокоментуєте, умовно кажучи, 80-тисячний контингент, який з’явився біля нашого кордону? А як різке збільшення артилерії? А різке збільшення військової присутності в акваторії Азовського моря? А як фактична окупація Керченської протоки, яка продовжується, і часткова окупація Азовського моря?», – запитав він.

«Я маю про рейтинги говорити чи я як Президент і як Верховний Головнокомандувач, відповідно до своїх конституційних повноважень, маю діяти рішуче і ефективно?», – також наголосив Президент.

Він також підкреслив, що під час запровадження цього особливого правового режиму в державі відстоював позицію недопущення обмеження всіх прав і свобод громадян і нині вони зберігаються. «Я наголосив про те, що у нас в межах воєнного стану не відбудеться жодних обмежень конституційних прав і свобод громадян. Ви можете в цьому переконатися», – сказав Глава держави.

«Я чітко наголосив при його запровадженні, що він запроваджується на 30 днів. Хочу окремо наголосити, що це було моє рішення, яке передувало навіть початку розгляду цієї ситуації в Парламенті. Моя принципова позиція, що жоден воєнний стан не буде перешкоджати проведенню виборів. І якщо не відбудеться початок широкомасштабної агресії, вторгнення військ, збройних сил Російської Федерації, на територію України за межами лінії зіткнення і адміністративного кордону окупованого Криму, військовий стан продовжений не буде. І почнеться, відповідно до проголосованої у Верховній Раді постанови, підготовка до виборів Президента 31 березня 2019 року», – додав Петро Порошенко.

Саме тому, разом із впровадженням воєнного стану на голосування депутатам було внесено постанову про проведення виборів 31 березня, підкреслив він. «В момент подання Указу Президента про воєнний стан, одночасно я переговорив з Головою Верховної Ради, щоб він вніс пропозицію про дату виборів. Вона була проголосована одночасно з голосуванням Закону. Для чого? Для того, щоб не дати можливість будь-кому, в першу чергу Російській Федерації, провести відповідні спекуляції», – сказав Президент.

Глава держави також зазначив, що згідно з планами, військові для розгортання своїх частин на відповідних напрямках потребували терміну у 60 днів. Однак після вивчення ситуації було ухвалено рішення не про розгортання, а про скорочення періоду злагодження і передислокації частин, що дало змогу скоротити терміни, але при цьому зберегти якість підготовки до відсічі. «Передислокація в повному обсязі відбулася. Наша готовність для відсічі агресії значно збільшилася», – констатував він і подякував Уряду, який ухвалив всі необхідні речі, які забезпечують збільшення обороноздатності української армії у зв’язку з воєнним станом.

Президент також зауважив, що у Верховній раді була розгорнута активна кампанія для дискредитації рішення, яке працює на захист держави. Ця кампанія із дискредитації «намагалася викривити взагалі всю ситуацію замість того, щоб послухати інформацію і отримати необхідні аргументи для прийняття рішення». «Був окремими політиканами розгорнутий шабаш, саме так я його називаю, а потім все одно проголосували. Ну якщо ви кажете, то чому ж голосуєте? Ну не голосували б за воєнний стан і потім подивилися б, які б були можливі наслідки», – додав він.

Джерело

 

Україна активно веде роботу по формулюванню пакету «Азовських санкцій» – Президент

«Україна активно веде роботу по формулюванню пакету санкцій, пов’язаних з актом агресії в Азово-Чорноморському басейні», – повідомив Президент Петро Порошенко під час прес-конференції. При цьому Глава держави зазначив, що «перші санкції вже прийняті», нагадавши про національні санкції запроваджені Литовською Республікою.

«Під час проведення консультацій, в ході мого візиту до Брюсселю, абсолютна більшість країн підтвердили свою готовність до застосування санкцій. І створений відповідний інструментарій, який визначає і формулює, які саме санкції є предметом обговорення», – сказав Глава держави. «Думаю, що за нами і за Європейським Союзом не забариться», – додав він.

«Вони, напевно будуть включати фізичних осіб, список яких ми передали нашим партнерам. Починаючи від військовослужбовців Російської Федерації і прикордонних військ ФСБ Росії, тих, хто надав наказ відкривати вогонь і завершуючи прокурорами і слідчими», – уточнив Петро Порошенко, додавши, що йдеться про осіб, які порушили права українських полонених. Президент також зауважив, що окремо буде «розглянута участь (росіян – ред.) у зв’язку із пораненням і побиттям українських військовослужбовців під час піратських дій в Чорному морі».

Президент також наголосив, що політичне рішення щодо запровадження санкцій у зв’язку з актом агресії Росії на морі вже прийнято Європейським парламентом 12 грудня. «Цим рішенням мають бути запровадженні санкції, включно із санкціями за будівництво «Північного потоку-2», – сказав Президент та додав, що подібна вимога є і в резолюції Конгресу США щодо необхідності негайного розгляду процесу запровадження санкцій проти Росії у зв’язку з актом її агресії в нейтральних водах Чорного моря.

Президент наголосив, що зараз ведеться робота і з координації санкцій, і робота щодо судового позову проти Росії щодо акту агресії до Міжнародного суду ООН.

«Європейський Союз – це об’єднання країн не на базі якихось меркантильних інтересів, а на базі цінностей», – наголосив Президент. При цьому він додав, що «вже десять разів на найвищому рівні – на рівні голів держав та урядів Рада Європейського Союзу приймала рішення про продовження, або посилення санкцій».

«Я пишаюся тим, що коли санкції формувалися, я брав безпосередню участь в засіданні Ради ЄС. Це був перший прецедент. Санкції формулювалися в повному погодженні, до кожного слова, з українською стороною», – повідомив Глава держави та підкреслив, що «на сьогоднішній день санкції продовжуються».

«І поки Україна буде демонструвати європейську, демократичну політику, поки Україна буде просуватися в реформах, поки Україна буде демонструвати відповідальне ставлення до посилення оборонної складової, я наголошую – переконаний, що Європейський Союз знайде можливість продемонструвати об’єднану позицію так, як це відбулося 13 грудня, три дні тому», – сказав він та підкреслив, що така політика є мотивацією для України рухатися шляхом до Європи.

Джерело

 

Всі, хто пересувається дорогами України, бачать наскільки якісно вони змінилися – Президент

Президент Петро Порошенко наголошує, що будівництво та відновлення доріг в Україні було, є і буде залишатися одним із пріоритетів його роботи.

«Цифри кажуть самі за себе. В 2013 чи 2014 роках на дороги витрачалося 10 мільярдів гривень. Потім у 2015 – 20 мільярдів, 30 мільярдів – у 2016, потім 40 мільярдів в 2017-му. І зараз 50 мільярдів, уже 55 мільярдів. Вибачте, будь ласка, але таке зростання фінансування коштів, при чому з реструктуризацією заборгованості означає, що дорожнє будівництво є моїм пріоритетом, є пріоритетом Парламенту, пріоритетом Уряду і воно буде продовжено», – сказав Глава держави на прес-конференції.

«І сьогодні ті, хто пересуваються дорогами України, бачать наскільки якісно змінилося дорожнє будівництво», – додав Глава держави.

Петро Порошенко також не погодився із думкою про те, що місцеві бюджети втратять значну частину коштів після припинення дії митного експерименту. «Хотів би посперечатися з вами, бо місцеві бюджети нічого не втрачають», – сказав Президент.

Він зазначив, що президентський митний експеримент був вимушеним заходом, який мав забезпечити належне фінансування дорожнього будівництва на етапі, коли не було дорожнього фонду. Також він став ефективним інструментом боротьби з корупцією на митниці, констатував Петро Порошенко. «Коли створюються зацікавлені особи, місцева влада, яка приходить і вимагає боротьби з корупцією, вимагає збільшення показників надходжень до державного бюджету і частина, до 50% перевиконання йде на місцеві дороги», – зауважив Президент.

Глава держави нагадав, що замість митного експерименту нині створені інші механізми фінансування цього напрямку. «Включаючи дорожній фонд, який передбачає акциз на паливо із заправних станцій, які розташовані в зоні відповідальності того чи іншого суб’єкту місцевого самоврядування», – зазначив він.

Однак, констатував Президент, це також не є максимально ефективним, оскільки досі існують «чорні» або «сірі» схеми продажу контрафактного палива на несертифікованих заправках. На його переконання, робота таких заправних станцій має стати окремою увагою всіх правоохоронних органів – прокуратури, Національної поліції, Служби безпеки України.

«Наскільки мені відомо, цей процес зараз почався, я маю цю інформацію і впевнений, що це призведе до наповнення дорожнього фонду», – повідомив Петро Порошенко.

Водночас Президент зазначив, що у випадку, якщо дорожній фонд буде функціонувати неефективно, він не виключив можливість повернення до митного експерименту.

Джерело

 

Глава держави: Україна розраховує на підтримку резолюції ООН у зв’язку з мілітаризацією Чорного і Азовського морів

«Завтра, 17 грудня, в Нью-Йорку в ООН буде розглядатися проект резолюції ООН у зв’язку з мілітаризацією Чорного і Азовського морів», – повідомив Президент Петро Порошенко під час прес-конференції.

«Україна ініціювала цей процес. І станом на зараз вже 41 країна погодилися бути співавторами цієї резолюції», – зазначив Глава Української держави.

«Ми дуже сподіваємось, що цей достатньо сильний документ завтра буде проголосований у найвищій світовій інстанції – Генеральній асамблеї Організації Об’єднаних Націй», – сказав Петро Порошенко.

Президент також додав, що ведеться активна робота по притягненню Росії до відповідальності за агресію проти України та розраховує на підтримку партнерів нашої країни.

Він також додав, що міжнародні партнери України, зокрема США заявили вимоги про негайне і безумовне звільнення українських військовополонених разом з українськими кораблями та негайне відновлення процесу вільного судноплавства в Керченській протоці.

Джерело

 

Поділитися:
Share

Share