Поговоримо про дешевий газ

Mason Lemberg

Ну що… поговоримо про дешевий газ?
(Не забудьте зробити перепост і розказати про “дешевий газ” своїм знайомим, які заради обіцянок готові стати рабами путіна).

Після карнавалу брехні та популізму на білбордах з обіцянками знизити ціну на газ вдвічі, втричі, в 4 рази, Тимошенко сьогодні зробила дуже добру справу – озвучила все ж таки скільки має коштувати той дешевий газ і чому він так має коштувати. А отже можна предметно апелювати до цих цін і до цих “фактів”, бо ж виникає дуже багато запитань.

Так от, згідно тих фактів, які озвучила Тимошенко в своєму рекламному ролику виходить наступне:

  1. Українці можуть споживати газ власного видобутку, бо його видобувають більше ніж споживають (16,4 млрд кубів видобуток, 15,8 млрд кубів споживання).
  2. Справедлива, на думку Тимошенко, ціна на газ мала б становити 3,50 грн за куб, або 3500 грн (125 доларів) за 1000 кубів.
  3. Загальні обсяги споживання газу в Україні становлять 32 мільярди кубів.

Тепер що ми маємо по факту:

  1. Ось тут показники видобутку газу, а ось тут показник споживання.
    Показник видобутку газу в 2017 році – 16,4 млрд кубів дійсно вказаний правильно. Але показник споживання не 15,8 млрд, а 16,8 млрд кубів. Отже, в 2017 році нам не вистачало 0,4 млрд. кубів газу.
    А от в 2016 році ми видобуток складав 15,9 млрд. кубів, а споживання 17,6 млрд. кубів. Отже, нам не вистачало 1,7 млрд. кубів газу. А якщо зима буде дуже холодною то скільки така різниця становитиме, і хто, за які кошти буде її покривати?
    Тепер аналізуємо показники споживання і бачимо, що там є пункт “технологічні втрати” і він досить великий – аж 4,4 млрд кубів газу в 2017 році. А хто буде за цей газ платити? Невже немає технологічних втрат в постачанні газу населенню? Є і вони становлять 64% від усіх технологічних втрат, бо 64% всього спожитого в 2017 році газу спожило населення. Отже, ще 3 мільярди кубів технологічних втрат потрібно для того, щоб забезпечити населення своїм газом. Звісно, технологічні втрати могли б бути меншими, але для цього треба вкласти мільярди в модернізацію української ГТС, від чого вартість газу явно не стане меншою.

    Тепер аналізуємо видобуток і бачимо, що більше 1 мільярда кубів газу щорічно видобуває компанія Укрнафта, яка почала контролюватися державою тільки в останні роки. А до того, в 2010 році, Тимошенко одним з останніх своїх рішень віддала цю компанію Коломойському, зате тепер вона рахує її державною, забувши що зробила раніше.
    Отже, підсумовуючи все вищевказане:
    Міф про те, що українці можуть бути забезпечені газом внутрішнього видобутку, є відвертою брехнею. Для цього нам не вистачає, як мінімум, 5-8 мільярдів кубів газу внутрішнього видобутку, в залежності від погоди.
  2. Тимошенко каже, що справедлива ціна газу на сьогодні становить 3,5 грн за 1 куб газу, тобто 3500 грн (125 доларів) за 1000 кубів.
    А ось тут в рекламі за жовтень 2015 року вона каже, що справедлива ціна газу становить 2880 грн за 1000 кубів.
    А як так сталося? Звідки такі розрахунки, якщо за цей період мінімальна зарплата збільшилася в 3 рази (з 1378 грн до 4173 грн), якщо середня офіційна зарплата за цей період зросла в 2 рази (з 4532 грн до 9218 грн), якщо інфляція за цей період збільшилася на 44,4%, чому по її “розрахунках” з 2015 року вартість газу має збільшитися тільки на 21,5%?
    Тобто, це не розрахунки, а махінації.
    Я вже не кажу про те, що нам не вистачає 5-8 мільярдів кубів імпортного газу для того, щоб реалізовувати газовий комунізм.
  3. На графіках, які демонструє Тимошенко вказано, що загальне споживання газу в Україні рівне 32 млрд кубів. А тепер, увага, запитання:
    А навіщо тоді Тимошенко укладала угоду з путіним з обов’язковою умовою придбання 52 мільярдів кубів газу (+15 наш видобуток) на умовах “бери або плати” і за ціною 450 доларів за 1000 кубів?
    Тобто ми видобували 15 мільярдів кубів. Нам потрібно було 40 мільярдів (з врахуванням Криму та Донбасу), навіщо Тимошенко замість 25 мільярдів, які нам були потрібні, уклала контракт на придбання 52 мільярдів кубів по ціні 450 доларів на умовах “якщо ти їх не купляєш, то все рівно за них платиш”?
    Тим самим Тимошенко завдала втрат для України в розмірі 56 мільярдів доларів, що визнано Стокгольмським судом.
  4. А що ж тоді робити з недавньою рекламою від Тимошенко, де вона розказувала, що ціна газу має бути 90 доларів?
  5. А тепер, шановні зубожілі, помножте оцю фантастичну (бо нереалістичну, занадто мала) цифру 3,5 грн/куб на своє споживання газу (або аналог 300 кубів для 2-кімнатної квартири з центральним опаленням) і вирахуйте те, що ви будете платити при Юлі і порівняйте з тим, що платите зараз, маючи субсидію при нібито високих тарифах.
  6. Не варто забувати, що за час правління Тимошенко, за 26 місяців, державний борг України зріс на 23,6 млрд доларів, тобто майже 1 мільярд в місяць вона кудись дівала для субсидування “дешевих тарифів”. Для порівняння: зараз для субсидування тарифів в бюджеті закладено близько 1,2 млрд доларів в рік, тобто 100 млн доларів в місяць. Куди дівалося 900 мільйонів доларів при “дешевому газі”, і чому зараз ми маємо повертати ці всі борги замість того, щоб робити дороги, будувати аеропорти, лікарні, школи?
  7. А тепер зовсім просто:
    Мільйони бідних українських сімей сплачують за газ не більше 200-300 грн, маючи субсидію. Якщо порахувати по цінах цих передвиборчих обіцянок (значно занижених цінах, які довго не протримаються), вони будуть платити в 3-5 разів більше – близько 1000 грн – за тепло в опалювальний місяць.

То кому ж це вигідно? Хто виграє від зниження цін на газ?
Простий люд? Ні, аж ніяк, ні.
Виграє сама Тимошенко, яка живе в 700 метровому орендованому будинку, виграє Власенко, який має такий же будинок і ще й квартиру, виграє Ляшко, який, ніколи ніде не працювавши, має такий же елітний будинок в елітному селі біля Києва. Ось їм це і вигідно, бо вони будуть платити менше, а бідні люди будуть платити більше.

Ось це все, що ви маєте знати про “дешевий сир газ” в путіноловці.

Автор