Слова другорядні, головне те, що попадає в звіти
Колишній чиновник місії ОБСЄ Хуг каже не ті слова, які ми хочемо від нього почути, але, на мій погляд, робити з них трагедії все ж не слід. Особливо якщо прибрати емоції.
Місія продовжує виконувати свою функцію з моніторингу виконання умов перемир’я і фіксує всі факти в звітах, які передає в європейські офіційні структури.
І як реагують ці структури?
Правильно, санкціями для РФ і підтримкою України. Тому слова Хуга тут другорядні, якщо не третьорядні, головне те, що попадає в звіти. Навіть якщо б він назвав Путіна Гітлером, а Лаврова брехливим меріном, РФ би не прибрала своїх військових з Донбасу.
А от на факти Хуг якраз прямо вказав – про розмови з полоненими російськими військовими, про зразки російської зброї, про нелегальні російські нічні колони. І обмовився, що місія – не суд і не має повноважень інтерпретувати факти. Визнав, що “через недостатню кількість людей ми бачили далеко не все”, але “в свій час всі винні понесуть покарання” – між строк “висновки робіть самі”.
Звичайно, варіант з прямим впливом Кремля на особисту позицію Хуга теж не можна відкидати. Думаю, вона точно проясниться лише після того, як він напише свою “довгу-довгу книгу”.
В будь-якому випадку нам треба стриманіше та критичніше реагувати на різного роду сумнівні вислови колишніх чиновників і не зводити їх в абсолют. Тим більше в умовах нашого хворого інформаційного простору, в якому будь-що намагаються перетворити на деморалізуючий фактор.
