Гра в дулю

Існує чимало способів ослабити противника, але основних завжди два – спаплюжити все, що роблять керівники противника, в очах його ж підлеглих і посіяти розбрат в його (противника) таборі. В мережах це робиться залюбки. Треба просто виділити кілька дієвих осіб і правильно підкинути їм гарячу інформацію. Далі – справа техніки.

Протягом останніх кількох тижнів я спостерігав підряд три зашквари. Перший – через книжковий ярмарок BookSpace у Дніпрі, де організаторів оголосили ледь не російськими посіпаками через участь у фесті Шустера та поета Орлуші. Другий – поїздка блогера Анни Оскоміної з Президентом Порошенком. Третій, як похідне від другого, – накат на сторінку «А_что_там_у_ПАПы». Що мене насторожило у всіх трьох?

Фестиваль BookSpace – без перебільшення подія потрібна і знакова. Дніпропетровщина – регіон, де ТРЕБА поширювати українську книжку. Треба привертати увагу до української книжки. Треба зацікавлювати людей, аби книжку купували та читали. На фестивалі BookSpace була створена ціла секція авторів-учасників АТО, де автори самі могли презентувати свої твори. На фестивалі були купи секцій, виступів, конференцій, тощо. Помітив хтось це? Ні! Помітили лише Орлушу та Шустера.

Ніхто не помітив також того, що раніше саме ДніпроОДА відкрила перший в Україні повноцінний музей АТО. Що саме в Дніпрі силами ДніпроОДА був збудований перший меморіал загиблим учасникам АТО. Що саме на Дніпропетровщині найкраще реалізуються проекти Марини Порошенко – ресурсні кімнати в школах для дітей з інвалідністю, інклюзивний парк, тощо. Що саме Дніпропетровщина – зразок успішного впровадження децентралізації, головного досягнення чинної влади.

Нарешті. Ніхто не звернув увагу, що єдина провина Орлуші – один гидотний вірш про Президента Порошенка часів прориву кордону нелегалом Саакашвілі (теж мені, привід ображатися), в той час як віршів про Пуйла у нього греблю гати, і для поміркованого дніпропетровського мешканця вони – добрячий антипутинський демотиватор. Ніхто не помітив, що до фестивалю BookSpace Савік Шустер мав набагато більшу презентацію на форумі видавців у Львові. Агов! Шустероборці! А чого ви організаторам Львівського форму претензій не висунули? Чому лише команді Порошенка на Дніпропетровщині?

Відповідь очевидна. Тому що ДніпроОДА успішна. Тому що за нею маса досягнень. Тому що вона багато робить. І саме тому її треба – в багно. Що й було реалізовано низкою відомих блогерів, правильно й професійно нацькованих проти ДніпроОДА.

Практично те саме ми побачили з Анною Оскоміною. Нагадаю передісторію – організатором зустрічі виступив Юрій Бірюков, а інформмайданчиком події виступила сторінка «А_что_там_у_ПАПы». Прямо напередодні один із авторів сторінки по факту започаткував збір підписів під петицією про припинення діяльності каналів «NewsOne» і «112», а інші автори підтримали. Що десь прилетить, було очевидно.

Знаєте, чому я точно знаю, що до обрання Ані Оскоміної ДемСокира ніяким боком? Та тому, що ще до Ані поїхати зустрітися з Президентом Порошенком ПРОПОНУВАЛИ МЕНІ. Але я відмовився, бо я під саму горлянку завалений роботою. У мене зубожіння, й тому замовлень під потилицю. У мене цейтнот, я на два книжкові фести з’їздив. Певно, відмовився не тільки я, тому поїхала Аня. В чому ж зрада?

Ну от бачте, Оскоміна висловлювалася на підтримку ДемСокири, а під час попередньої зустрічі з Президентом Порошенком чимало блогерів теж прибічники «ДемСокири», а організовував зустрічі Бірюков, а це «ж-ж-ж-ж-ж» не спроста. Явно поїздка Оскоміної – то реклама ДемСокири. Окремі хейтери мені дописалися до того, що Президента оточують виключно російськомовними блогерами – і далі за Ніцой і Фаріон вся гидота штибу «російськомовний українець – не українець». Далі зрозуміло?

Окрема зрада – відповідь Президента про Семочка. По-перше, про якого Семочка? Їх два взагалі-то – в СБУ і в СЗР. Ви точно переконані, що Президент відповідав про того, про якого подумали ви? По-друге, а що ви чекали від Президента? Що він заходиться відправляти у відставку службовців на підставі розслідування «Наших грошей» з Денисом Бігусом? У мене доречне питання, а вилизування журналістами тих самих «Наших грошей» «агента Катерини з НАБУ», в якої виявилися немаленька садибка і чотири елітні авто, вас замислитися ні про що не примушує? Ніколи в житті та ніде в світі не знімають службовця за одними лише публікаціями в ЗМІ, – існує відповідна процедура. А щодо публікацій в ЗМІ…

Ану, скажіть мені, хто влітку 2014 р. командував Сектором «А», де ледь не взяли в кільце Луганськ і влаштували під Георгіївкою розгром псковській десантурі, і хто сектором «С», який практично оточив Горлівку, Єнакієве, Стаханов та Алчевськ? Не знаєте? А тепер наберіть в гуглі прізвища генералів Колесника і Борискіна і насолодіться, скільки різних розслідувань про них нарили «борці з корупцією». Про Сектори «А» і «С» можете не шукати – там цього нема. Шановні, а вам не спадало на думку, що от такі «розслідування», які потім розсипаються у судах, банально замовляє ворог? З конкретною метою – розправитися з генералами, які йому сильно попили крові?

В чому я бачу «зраду» з Анею Оскоміною? Та просто в тому, що проста та безхитрісна Аня розповіла свої щирі враження. А це багатьох збісило. Бо хіба можна Президенту спілкуватися з простою щирою жіночкою? Хіба можна жіночці писати щиро й відверто свої враження про Президента? Та ви що?!

Те саме пересунулося й на сторінку «А_что_там_у_ПАПы». Сторінка існує лише трохи більше місяця. Запрошені розміщувати там свої матеріали були кілька авторів, і я в тому числі. Так от за місяць і трошки нам вдалося відвідуваність сторінки підняти до показника, про який п’яток топових видань можуть тільки мріяти. І – як на заказ. Пішли мережею мамкини розслідування про діяльність сторінки – всі як одне супроводжені одними й тими самими фото. З одними й тими самими тезами. Збіг?

Я може в це ще й повірив би, якби один раз в житті не бачив вже такого самого. Однотипні пости. Одні й ті самі фото. Блогерів, які підтягуються в тему до повідомлень чат-дрібноти. Повідомлення на приватні, написані так, що від них кров закипає і сваритися корить бігти раніше, ніж подумаєш.

Я бачив все це у 2005 р. Зразу після перемоги Помаранчевої революції. Тоді форуми інтернет-видань просто сказилися. Будь-який крок українських керманичів -переможців Майдану в лайні вивалювали з насолодою. Постійно інспірували свари ющенківських з тимошенківськими, тих – з Порою, тих – з морозівцями, а тих – ще з кимось. Результат відомий.

Пам’ятаєте мультик про козаків, де бігав демон у вигляді дулі, який сварив дідьків між собою? Вам не здається, що така сама дуля нині бігає по мережах? Трикольорова.

Неважливо, хто виступав би на фесті від ДніпроОДА, неважливо, хто поїхав би на зустріч з Президентом, неважливо, що пише певна сторона, коли потреба виваляти в лайні, привід знайдеться.

Замисліться.