Когорта інфантилів…

Вони далекі від реальності, як декабристи від народу, але вони вміють голосно обурюватися. Вчора довелось почути гнівне “фу-фу” зграйки панночок митецького спрямування. Вони на Подолі побачили військову техніку, котра поверталась до Бесарабки для другого прогону параду.

Панночки тендітних душевних струн гнівно кудкудахтали, що це неподобство (військова техніка на параді до Дня Незалежності). Більше того, одна з них із почуттям виконаного обов”язку сказала, що вона подала петицію до Президента заборонити військові паради. Ні, це не якісь ботоксні ТП, це мисткині, котрі доволі активні в середовищі противників декомунізації, бо вона, бачиш, мозаїку руйнує… Те що мозаїка прославляє знищення усього українського (а СРСР, це було винищення усього українського), митциням було байдуже. Ці ж панночки серед активних захисниць пам”ятнику убивці Щорса…

Вчора ж ті ж люди обурювалися демонтажем барельєфів з Українсього Дому. Ну абсурдєц же – на Українському домі досі знаходеться щось, що прославляє окупантів, ворогів, агресорів України! Але ця очевидність, в головах митецьких принцес не вкладається – вони веселками харчуються і до історичних нюансів їм байдуже.

На усі аргументи “чекайте, там картинка штурму Києва більшовиками – армією країни агресора – Росії! як таке досі може бути в центрі країни, котра знову захищається від Росії?”, “вимагати лишити в центрі Києва пам”ятник Щорсу, це те саме, що поставити там же пам”ятник Гіркіну – по суті це однакові фігури”… митцині нічого не сприймають. Їм важить естетична цінність. Цікаво, що ніхто з них не навів приклад існуючого пам”ятника воєначальника Третього Рейху в Польщі, Франції чи де інде на колись окупованих німцями територіях.

Друга хвиля маразму накотилася вже протиночі – ой, “танки нищать асфальт”. Ну годі сподіватися, що оборонці асфальту не в курсі – танки були на гумових запобіжниках, котрі саме і призначені для проходження по асфальту, а пошкрябали дорогу БМП та БМД, вони легші танку і тільки й можуть, що пошкрябати… Але суть не в тім…

Одні захищають головоріза і барельєфи окупантам, інші кажуть не треба нам парад, бо асфальт “поцарапали”. І вони цілком щиро не розуміють – якби не ті чоловіки, що на зараз готуються до параду, якби не та техніка… митцині б котиками брали участь в конкурсі “краща мозаїка Як я люблю Путіна”, а асфальт був би реально покоцаний, але російськими танками…

Важлива ремарка – на підгавкуванні в обуренні і там, і там класичні українофоби. І це митцинь і асфальтолюбів не бентежить.

Звісно, демонтаж совка треба робити нормально, не руйнуючи те, що потім буде змонтовано в музеї тоталітаризму. Звісно, що асфальт буде пошкрябаний (за місяць це заполірують колеса). Це само собою, але як же дістав цей інфантилізм. Чому люди не вчать історію, коли саме через таких недалекоглядних і примітивних майже 100 років тому українська держава була знищена? Так-так, на тоді руїнах багато митців лишились жити і співрацювати із окупантами. Їм також митецьке було важливіше за державне. В той час, як військо, котре захищало цю країну було інтерноване і лишилось в еміграції готуватись до наступних визвольних змагань…

Звісно будуть в суспільстві (в кожній популяції є відсоток) люди котрим відверто чхати на суть процесів 20 століття, їм головне аби їх тонкі митецькі (асфальтовані) душі були в комфортному оточенні. Але… Ну як можна бути такими інфантилами?

Автор