Не журналістика, а помийна яма без жодних натяків на комунікацію

Mason Lemberg

Не мав змоги подивитися прес-конференцію Порошенка в онлайні, подивився в записі, тільки що.
То маю змогу поділитися першим враженням.

Це все, що я бачив, нагадало мені ситуацію, коли студенти долотного ПТУ після першого тижня навчання повертаються з великого міста в своє глухе село і починають розказувати своїм молодшим знайомим з цього села, які вони круті, як вони там вжилися у великому місті, як з усіма перезнайомилися, як ходили на стрєлку з Васьою Косим, як бухали з начальником поліції, і як пили каву з мером цього великого міста.
Брешуть настільки впевнено, що самі з часом починають вірити в ці історії.

Аж тут раптом до їхнього села випадково приїжджає мер цього великого міста, медійно впізнавана особа.
І в цій ситуації студенти долотного ПТУ, намагаючись підтвердити своє знайомство з мером, почитають по-дебільному либитися, чухати рєпу, підморгувати і т.д., що робить видовище дуже кумедним.

Так само і тут… Сталічні журналісти довгий час розказували тупим сільським лохам про інсайди, опшори, мальдіви і т.д. Розказували настільки впевнено, що повірили в свою брехню і в брехні один одного, і живуть в цьому хитросплетінні власних вигадок.
А коли прийшов Президент, і треба було підтверджувати свої вигадки, то прийшлося по-дебільному либитися, чухати рєпу, підмигувати, угумкати і ритися в сумочці.

Все, що я сьогодні побачив від так званих “журналістів”, – це якась суцільна провінційщина, розмішана з комплексом невдахи і власними розбитими сподіваннями. Причому, це саме власні розбиті сподівання. Вони би хотіли бухати з мером міста, але він на них забив.

Оце так виглядає сьогодні українська журналістика.
І це насправді біда.
Бо журналістика – це четверта влада. І в цьому словосполученні дуже багато сенсів.
Журналістика – це місток між владою країни та суспільством, спосіб комунікації. Можливість для народу почути владу, можливість влади почути думку народу.
А тут ми маємо просто помийну яму, без жодних натяків на якість містки і комунікацію.
Сумно.

 

Автор