Санкції на часі. 28.11.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 28.11.2024.
1. Рубль падає через навантаження на військову економіку росії.
– У середу рубль досяг найнижчого рівня за два роки. Це спричинено низькими цінами на нафту, новими санкціями та зростанням витрат на війну.
– Центробанк росії призупинив купівлю валюти до кінця року, щоб стримати падіння рубля та інфляцію, яка офіційно становить 8,5%, але за даними незалежних опитувань може бути набагато вищою.
– Ціни на нафту марки Brent впали на 4% цього тижня через припинення вогню між Ізраїлем і «Хезболлою».
– Водночас посилився тиск через нові санкції США проти Газпромбанку та інших фінансових структур росії. У середу рубль впав до 114,75 за долар, але до кінця торгів частково відновився до 113,15.
– Жорстка політика російського Центробанку викликає критику з боку бізнесу, який вже не може забезпечувати кредити під величезну ставку. Глава ЦБ Ельвіра Набіулліна попередила про можливість подальшого підвищення ставок на наступному засіданні.
2. Виробництво сталі в росії скоротилося на 15%.
– Попри глобальне відновлення ринку сталі, російські металурги продовжують скорочувати виробництво.
– У жовтні, за даними World Steel Association, виробництво сталі впало на 15,2% (до 5,6 млн тонн), а з початку року зниження склало 6,8%.
– Це найбільше падіння серед країн першої десятки світових виробників сталі. За січень–жовтень випуск прокату зменшився на 7,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, до 50,1 млн тонн.
– Значне скорочення спостерігається у всіх категоріях: виробництво нелегованої сталі впало на 15,2%, чавуну — на 13,1%, нержавіючої сталі — на 12,7%, сталевих труб і профілів — на 12,2%.
– Експорт металів з росії також суттєво скоротився. За даними російської залізниці, відвантаження за кордон за січень–вересень впали на 14,7%, до 16,1 млн тонн.
– Найбільше постраждала «Сєвєрсталь» Алексея Мордашова, яка зафіксувала скорочення експорту на 23%. Санкції за війну в Україні, курсові коливання та експортні мита, введені у жовтні 2023 року, продовжують тиснути на російський експорт сталі.
– За січень–вересень на зовнішні ринки було відправлено 14,1 млн тонн продукції, що на 22% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
– У грошовому вираженні це відповідає втраті експорту на суму близько $3,7 млрд на рік.
3. Прибутки російських компаній впали до мінімуму за два роки.
– Високі ставки та зростання витрат призвели до найгіршого фінансового результату російських компаній за два роки.
– За дев’ять місяців 2024 року сукупний прибуток склав 21,37 трлн руб., що на 19,1% менше, ніж роком раніше.
– Надходження від податку на прибуток скоротилися на 7% (357 млрд руб.).
– Найгірша ситуація у вугледобувних регіонах, таких як Кемеровська область, де падіння становить 59%.
– Головними проблемами російського бізнесу є зростання витрат і кадровий дефіцит. Через історично низьке безробіття (2,3%) компанії змушені підвищувати зарплати, які в реальному вираженні виросли на 8,4% у вересні.
4. Експорт овочів і фруктів до росії припиняють навіть «дружні» країни через падіння рубля.
– Постачальники з Туреччини, Єгипту та Ірану скасували частину контрактів на експорт до росії, вимагаючи перегляду цін через знецінення рубля.
– З початку листопада рубль втратив понад 10% вартості, що спричинило різке зростання інфляції імпортних товарів.
– Ціни на базові продукти, зокрема картоплю (+78%), капусту (+30%) та огірки (+40%), різко зросли.
– Продавці почали стримувати товари, очікуючи подальшого подорожчання. Це додатково ускладнює ситуацію в умовах поглиблення економічної кризи.
5. У росії очікується різке подорожчання побутової техніки через падіння рубля.
– На тлі девальвації рубля та високої ключової ставки Центробанку (21%) у росії суттєво зростуть ціни на побутову техніку.
– Французька компанія «Група SEB-Восток» (Tefal, Rowenta, Krups) оголосила про підвищення цін із 1 січня 2025 року, тоді як турецькі бренди Beko, Indesit і російські виробники Kuppersberg та Vard змінять ціни вже з грудня 2024 року.
– Компанії повідомляють, що більше не можуть стримувати ціни через економічні умови.
– Очікується, що в січні 2025 року подорожчання може перевищити 20%, особливо після реалізації товарів із попередніх запасів, закуплених за нижчим курсом.
– Водночас обвал рубля загрожує закриттям деяких виробників і постачальників побутової техніки.
– За словами джерел у галузі, це може статися вже навесні 2025 року, якщо ситуація на ринку не стабілізується.
6. Китайський концерн FAW відмовився співпрацювати з російською владою у виробництві преміальних автомобілів Aurus на заводі, що раніше належав Toyota.
– За планом FAW мала випускати люксові моделі Honhqi H9 під брендом Aurus, але санкції проти російського автопрому налякали китайських партнерів.
7. Кіпр позбавив «золотих» паспортів низку російських і українських бізнесменів.
– Влада Кіпру анулювала громадянство 86 іноземців, отриманих за інвестиційною програмою. Серед них, ймовірно, опинилися російські мільярдери Олег Дерипаска, Михайло Гуцерієв, Олексій Кузьмичов, Ігор Кесаєв, Олександр Пономаренко, Сергій Ломакін і Вадим Мошкович.
– Також у списку — колишні керівники «Пробізнесбанку»: Олександр Желєзняк, Ярослав Алєксєєв, Олександр Ломов і Едуард Пантелєєв.
– До переліку потрапили й українські бізнесмени, зокрема Ігор Коломойський, який перебуває під слідством за обвинуваченнями у шахрайстві, Вадим Шульман, Олег Бахматюк та Костянтин Григоришин.
– Причинами позбавлення громадянства називають подання неправдивих даних, кримінальне минуле або порушення умов натуралізації, таких як незавершення інвестиційних проектів.
8. Сполучені Штати запровадили санкції проти російської компанії Bearings on Lipetsk LLC та громадянина росії Ігоря Мічуріна.
– Їх звинувачують у порушенні американського законодавства щодо нерозповсюдження зброї масового ураження на користь Ірану, Північної Кореї та Сирії.
– Санкції також накладено на китайську компанію Dandong Mason-Age Trade Co Ltd та двох громадян КНДР.
9. Прем’єр Польщі запропонував створити військово-морську поліцію в Балтійському морі.
– Дональд Туск закликав країни Балтії та Північної Європи заснувати військово-морську поліцію для захисту від загроз росії.
– За його словами, механізм має бути аналогічним до місії повітряної поліції Балтії, що забезпечує контроль повітряного простору.
– Туск планує представити ідею на зустрічі прем’єрів у Швеції, де обговорюватимуть регіональну безпеку та війну в Україні.
– Раніше США попередили про зростання активності росії біля підводних кабелів у Балтійському морі.
– У листопаді два з них були пошкоджені, що посилило занепокоєння щодо російських диверсій.
10. Посилення зв’язків Китаю з росією викликає занепокоєння в Північній Європі та країнах Балтії .
– Лідери Північної Європи та Балтії висловили занепокоєння через зростаючу підтримку росії з боку Китаю.
– Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо вказав, що це погіршує відносини Пекіна з Європою, особливо на тлі війни в Україні. За його словами, підтримка Китаєм російської агресії шкодить європейській безпеці.
– Обурення посилилось після інцидентів із пошкодженням критичної інфраструктури в Балтійському морі. Розслідування шведських і фінських служб виявило китайське вантажне судно Yi Peng 3 неподалік місць обриву підводних кабелів, які з’єднували Фінляндію, Німеччину, Швецію та Литву.
– Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон закликав Китай співпрацювати та дозволити огляд судна, підкресливши, що це вже другий подібний випадок після пошкодження газопроводу в 2022 році.
– Лідери вимагають більш жорсткої та скоординованої реакції ЄС на гібридні загрози.
– Прем’єр Естонії Кристен Міхал заявив: «Ми повинні діяти рішуче, адже росія сприймає дипломатичну м’якість як слабкість». Це, за його словами, також сигнал для Китаю, що підтримка росії лише поглиблює напруженість у міжнародних відносинах.
Колаж: informator.ua
