Східний щит
Натрапив в інтернеті на цікаві думки пана Бенджаміна Кука, котрий пропонує створити Альянс «Східний щит» (ESA) як доповнення до НАТО, щоб зміцнити регіональну безпеку на його східному фланзі, де Північноатлантичний альянс може реагувати повільніше, але має забезпечувати стабільність і безпеку держав, які межують з Росією.
Розглянемо цю можливість докладно.
Світ років з 10 спостерігає хитання США як фортеці демократії, а всезахідне побоювання ескалації з будь-якого приводу взагалі дістало і, як побічний ефект, підірвало довіру між союзниками й оприявнило прогалини в системі глобальної безпеки.
Новообраний президент США — взагалі величина непередбачувана, тому надійність США як партнера під питанням для країн – потенційних об’єктів російської агресії, які не можуть собі дозволити чекати рішучого лідерства з-поза Атлантики.
Логічним безпековим рішенням видається створити регіональний альянс країн Північної Європи, Балтії та Причорномор’я. Сучасна гнучка структура може зосередитися на колективному стримуванні, швидкому досягненні у визначені моменти панування в повітрі, захисті підводних активів. Розвиваючи свою діяльність за стандартами НАТО й використовуючи його інфраструктуру, ESA поєднав би ті самі стандарти й активи Альянсу з більш компактною та гнучкою структурою в ефективному прийнятті рішень. Збільшуючи можливості НАТО та зосереджуючись на безпосередніх регіональних загрозах, вінстав би потужним фактором, що стримував би російську агресію.
Країни-члени мають бути об’єднані спільною метою стримувати російську агресію та при цьому дотримуватися цінностей і стандартів НАТО. Критеріями членства повинні стати демократичне врядування, сумісність з НАТО військових структур і тверді зобов’язання колективної оборони.
На думку пана Кука, членами ESA можуть стати Естонія, Латвія, Литва, Україна, Румунія, Болгарія, Швеція, Фінляндія, Данія, Норвегія та Польща. (Тут і далі я просто переказую його пропозиції, які видалися мені цікавими й важливими). Варто залишити місця для Молдови і Грузії. Військова доктрина ESA повинна мати за мету одночасно досягнути панування в повітрі принаймні у двох з трьох оперативних районах (Скандинавський, Балтійський, Чорноморський) упродовж 24 годин завдяки оперативно сумісним насамперед повітряним силам Швеції та Фінляндії (літаки F-35 і Gripen) з авіабаз у Польщі та Румунії, контролю повітряного простору та придушення ППО РФ.
ESA може передбачати такий розподіл ролей:
Норвегія і Данія: панування в Північній Атлантиці та захист арктичних торгових шляхів;
Швеція і Фінляндія: панування в повітряному просторі Північної Європи, передові системи ПРО/ППО;
Країни Балтії: HUMINT, кіберзахист, електронна війна й передове розгортання БпЛА;
Україна і Румунія: HUMINT, оборона морських комунікацій в Чорному морі, застосування БпЛА й безекіпажних катерів;
Польща: центральний логістичний центр, наземні бронетанкові й механізовані війська (спільно з Україною), координація дій повітряних сил.
Уже сьогодні збройні сили згаданих країн мають однакові стандарти, взаємне розпізнавання, логістику, управління і контроль, стандартизоване обладнання, протоколи зв’язку, проводять спільні тренування й навчання, щоб забезпечити безперебійну інтеграцію.
Головними стратегічними напрямками можуть бути:
1. Панування в повітрі (досягнення переваги в повітрі у визначених оперативних районах шляхом швидкого розгортання сумісних з НАТО військово-повітряних сил, використання систем далекого радіолокаційного виявлення, БпЛА, літальних апаратів з підтримкою SEAD для розвідки поля бою та контролю повітряного простору);
2. Захист підводних активів (захист підводних кабелів зв’язку, трубопроводів, критичної енергетичної інфраструктури від диверсій чи атак, розгортання передових підводних систем спостереження та морських патрульних літаків у Північній Атлантиці, Балтійському й Чорному морях);
3. Гібридна війна та кібербезпека (протидія російським кампаніям дезінформації, кібератакам і гібридним загрозам, використання досвіду Естонії в галузі кіберзахисту, досвіду України в РЕБ);
4. Морська оборона (розгортання військово-морських операцій для стримування агресії в Балтійському й Чорному морях, акцент на протичовновій війні, розмінуванні й операціях надводного флоту);
5. Безпека енергетичної інфраструктури (захист критично важливих енергетичних активів, включаючи LРG-термінали, АЕС й об’єкти відновлюваної енергетики).
Альянс має розгорнути власні сили швидкого реагування — багатонаціональні бригади й авіаескадрильї з терміном готовності 48 годин, здатні досягнути панування в повітрі впродовж 24 годин у двох із трьох оперативних районах.
Розвідувальна доктрина ESA має гарантувати, що його члени не тільки захищені, але й готові протистояти загрозам на стадії їхнього зародження, усувати їх, використовуючи найкращі традиційні та нетрадиційні методи забезпечення суверенітету і стримування майбутньої агресії, передбачати:
1. Розгортання єдиної розвідувальної мережі (інтеграція кращих практик об’єднання Five Eyes і досвіду України для безперебійного обміну розвідувальними даними між державами-членами в реальному часі, використання штучного інтелекту для надання розвідувальних даних про гібридні загрози, пересування військ, кібератаки й кампанії дезінформації, розгортання Fusion Centers (регіональних центрів розвідки) у Польщі, Швеції та Румунії для інтеграції даних з військових, кібернетичних і відкритих джерел);
2. Активні контррозвідувальні заходи, які руйнують наміри противника (проактивні заходи з ліквідації та нейтралізації ворожих зусиль за допомогою нетрадиційних засобів: нейтралізація впливу дезінформації та пропаганди, виявлення й руйнація каналів російської пропаганди, обертання ворожих наративів проти противника, асиметричні кібероперації, зокрема наступальні, для руйнування російських військових систем зв’язку, матеріально-технічного забезпечення та пропаганди, психологічні операції (PSYOPS), запуск цілеспрямованих кампаній для розбрату між елементами ворожих міжвидових угруповань, підриву морального духу, дестабілізації);
3. Готовність до гібридної війни (постійний моніторинг і захист критично важливих енергетичних і підводних активів від диверсій, захист демократичних інститутів шляхом виявлення та викриття іноземних кампаній впливу, виявлення вразливостей в інфраструктурі держав-членів і впровадження контрзаходів);
4. Агентурна розвідка (HUMINT) (розгортання агентурних мереж у критично важливих регіонах, зокрема, на контрольованих РФ територіях, робота з місцевим населенням окупованих і спірних регіонів для збору критичної інформації та сприяння руху опору);
5. Проактивний збір розвідувальних даних (використання гібридних і нетрадиційних методів збору розвідувальних даних до виникнення конфліктів, економічне шпигунство, перешкоджання ворожій економічній діяльності, включаючи ухилення від санкцій і контрабанду зброї, використання соціальних мереж, штучного інтелекту у відстеженні тенденцій, неправдивих наративів, перших ознак мобілізації противника);
6. Спільне навчання й інтеграція розвідувальних активів (спільне навчання й інтеграція оперативників і аналітиків розвідки, поєднання досвіду Північної Європи в кіберзахисті, навичок країн Балтії в радіоелектронній боротьбі та досвіду України у веденні гібридної війни в Чорному морі).
Унікальністю розвідувальної доктрини ESA має стати проактивний підхід до розвідки, що виведе в пріоритет запобігання загрозам замість очікування ескалації; слід планувати та проводити наступальні підривні акції, які дозволять не лише захищатися від гібридних загроз, але й використовувати їх у наступальних цілях, щоб дестабілізувати ворога. Розбудова багатодоменної координації дозволить розвідувальним операціям об’єднати кібернетичні, фізичні, економічні та психологічні аспекти в єдину стратегію.
Логістика й ланцюг поставок уже існують в межах підтримки України. Варшава вже є головним центром МТЗ, а НАТО має передові склади постачання в Румунії та Фінляндії. Уже слід зосереджувати поблизу Сувалкського коридору й на узбережжі Чорного моря запаси боєприпасів, пального, військово-медичного майна. Ця система вже має повну сумісність з логістичними мережами НАТО, які забезпечують спільні ресурси й ефективність постачання.
Фінансувати ESA можна завдяки фіксованим внескам у відсотках від ВВП зі справедливим розподілом тягаря та зовнішній підтримці від союзників по НАТО, таких як США та Великобританія.
Крім фундаментальних положень, варто додати ще деякі аспекти:
— використання штучного інтелекту й передових технологій (використання штучного інтелекту, БпЛА, автоматизованих систем підтримки рішень у реальному часі, відображення оперативної обстановки в режимі онлайн);
— інтегрована система ППО/ПРО (об’єднана система ППО/ПРО Польщі, країн Північної Європи та Чорноморського регіону);
— система моніторингу повітряного простору (удосконалення гідроакустичних систем контролю підводного простору та безпілотних технологій дронів для моніторингу підводної інфраструктури);
— система національної стійкості (розробка комплексних планів захисту цивільної інфраструктури, включаючи мережі й системи зв’язку).
Створення «Східного щита», безумовно, створить певні виклики:
— координація між країнами та регіонами (для безперебійної координації між північними, балтійськими та чорноморськими країнами потрібно розгорнути надійні комунікаційні мережі);
— реакція РФ (гібридні атаки, аби порушити згуртованість нового альянсу та підірвати громадську підтримку);
— забезпечення стійкості (меншим державам може бути важко виконати фінансові чи оперативні зобов’язання без постійної підтримки НАТО).
Також будуть інші виклики:
— багато членів НАТО є членами ЄС і беруть участь в оборонних ініціативах ЄС, таких як Постійне структуроване співробітництво (PESCO) або Європейський оборонний фонд. Ці ініціативи співіснують з НАТО та зосереджуються на додаткових цілях, таких як швидке розгортання й оперативна сумісність;
— Велика Британія очолює JEF (Об’єднані експедиційні сили), коаліцію країн Північної Європи (включаючи країни Північної Європи та Балтії), зосереджені на швидкому розгортанні й регіональній безпеці, працюють незалежно, але сумісні з НАТО;
— такі країни, як США та Польща, мають двосторонні угоди про розширену оборонну співпрацю, включаючи розгортання військ і спільні бази, які повністю відповідають зобов’язанням НАТО;
— ESA мусить тісно координувати свою роботу з НАТО, щоб не дублювати зусиль й уникнути суперечливих стратегій;
— ESA повинен підтвердити зобов’язання НАТО щодо колективної оборони відповідно до статті 5 Вашингтонського договору. Має бути зрозуміло, що ESA посилює регіональну безпеку, а не пропонує альтернативу гарантіям безпеки НАТО;
— деякі члени НАТО (наприклад, ФРН чи Франція) можуть сприйняти появу ESA як ознаку регіональної фрагментації або відсутності впевненості в здатності НАТО захищати всіх членів однаково. Важлива чітка комунікація про доповнювальну роль ESA;
— якщо появу ESA сформулюють як заповнення прогалин у реагуванні НАТО в регіонах Балтійського чи Чорного морів, дехто може сприйняти це як критику НАТО. Позитивна дефініція «розширення НАТО» пом’якшила б цей ефект;
— знадобляться офіційні угоди, які гарантували б можливість ESA використовувати активи НАТО (наприклад, авіабази, логістичні центри) без переривання операцій НАТО;
— враховуючи лідерську роль США в НАТО, їхня очевидна підтримка, ймовірно, придасться для політичного й оперативного успіху.
Перед Європою сьогодні постали два геостратегічні виклики — криза світової системи безпеки й нагальна потреба посилити східний фланг НАТО. Створити нове регіональне безпекове об’єднання видається логічною відповіддю на ці виклики.
На заставці: Американські ракетні батареї Patriot у Польщі 10 квітня 2022 року. Фото: Sgt. 1st Class Christopher Smith/U.S. Army
