Вісті з фронтів. 11.01.2025
Сьогодні, як завжди, про головне з різних напрямків.
1. Новопавлівський напрямок.
Судячи з усього, на Новопавлівському напрямку командування противника (угруповання військ УВ “Центр”) після захоплення міста Курахове зіткнулося з певною проблемою, яка вимагає чергового тактичного перегрупування сил і засобів у зонах наступу його 90-ї танкової дивізії (тд), 51-ї загальновійськової армії (ЗВА) та суміжних – 8-ї ЗВА (УВ “Юг”), 29-ї ЗВА (УВ “Восток”).
Справа в тому, що для подальшого наступу своїх частин і підрозділів 90-а тд, яка вже розтягнута для наступу по фронту явно «понаднормово», тим більше діючи відразу на двох напрямках (Покровський і Новопавлівський), вимагає посилення додатковими силами і засобами.
У зв’язку з цим перед російським командуванням постає питання – як це можна зробити?
Ця дивізія силами 6-го та 80-го танкових полків (тп), 428-го мотострілецького полку (мсп) + 67-го стрілецького полку (сп) наразі просувається у напрямку Ясеневе – Новоандріївка та веде активні наступаючі/штурмові дії вздовж лінії Слов’янка – Петропавлівка, на південь від неї, у напрямках Шевченко (нижн.) – Андріївка та Курахове – Дачне, діють бригади 51-ї ЗВА (5-та 110-та окремі мотострілецькі бригади\омсбр).
Беручи до уваги те, що інша частина 90-ї танкової дивізії (239-й танковий полк, 228-й мотострілецький полк + 87-й мотострілецький полк) діє на Покровському напрямку, у напрямку Успенівки, а також на північний захід від селища Солоне, фактично забезпечуючи таким чином лівий фланг 2-ї мотострілецької дивізії противника та введених у бій у її смузі частин і з’єднань 41-ї ЗВА, що діють на південь від Покровська, командування УВ “Центр” поки що не може допустити, щоб бойові порядки 90-ї танкової дивізії “природно посилились” за рахунок скорочення її смуги по фронту.
Разом з тим необхідність просуватися далі для 90-ї тд противника продовжує мати місце, тому що передові підрозділи Збройних Сил України самі по собі ЗА Андріївку і Костянтинопіль не відступлять із залишків Курахівського виступу, їх треба до цього примушувати за цілком очевидним планом противника, який передбачає, очевидно, сінхроний наступ на північному і південному флангах.
Швидше за все, цілком можливо, що в смугу наступу 90-ї тд буде перегрупована якась частина 150-ї мотострілецької дивізії (мсд) зі складу 8-ї ЗВА (УВ “Юг”). Зараз частина цієї армії (20-та мотострілецька дивізія) забезпечує тиск із фронту на південь від Курахового, намагаючись “згорнути” оборону ЗСУ вздовж річки Сухі Яли, діючи в напрямку Дальнє – Зеленівка. Очевидно, що в цих боях бере участь лише частина 20-ї та 150-ї мотострілецьких дивізій 8-ї ОА, причому явно не велика. Решта, судячи з усього, являють собою своєрідний оперативний резерв. Питання про те, чи вважатиме російське командування цю ситуацію зручним приводом для введення його в бій у зоні 90-ї тд, залишається відкритим і сьогодні, адже це явно вимагатиме як мінімум «врегулювання питання» на рівні командування двох угрупувань військ противника – «Центр» та «Юг».
Більше того, саме командування УВ «Центр» цілком може вважати таке перегрупування непотрібним і зайвим, вважаючи, що посилена 90-а танкова дивізія й так цілком здатна самостійно впоратися з поставленим завданням – прорватися на Оріхове та Олексіївку з північного сходу.
Поки що на даний момент передові підрозділи 90-ї танкової дивізії ведуть вперті та явно “дуже затратні” бої як в районі Нововасилівки, так і в районі Ясенового (вони вже зав’язали бої за це село), так і по лінії Слов’янка-Петропавлівка. Темпи просування 90-ї танкової дивізії в цих районах здаються не такими вже й значними.
На південному фланзі залишків Курахівського виступу, очевидно, передові підрозділи Збройних Сил України продовжують демонструвати, я б сказав, видатні (без перебільшення) свої бойові якості в обороні, тримаючи оборону по рубежу вздовж річки Сухі Яли на ділянці від Зеленівки до Янтарного, що, по суті, зберігає для підрозділів, які ведуть бої на північ (в районі Дачного та Андріївки), можливість організованого та впорядкованого відступу вздовж траси Запоріжжя-Донецьк на випадок «надзвичайної ситуації».
І така потреба цілком може виникнути, якщо обидві бригади 51-ї ЗВА (110-та та 5-та омсбр) за підтримки 20-ї мотострілецької дивізії 8-ї ЗВА продовжать наступати у західному напрямку. Як на мене, якщо їм вдасться найближчим часом зайняти селище Дачне, то, скажімо так, “різко актуалізується” питання про відведення наших підрозділів із лінії по річці Сухі Яли.
Більш того, передові підрозділи 36-ї, 57-ї та 114-ї мотострілецьких бригад противника, що наступають із півдня в райони сіл Сухі Яли та Янтарне (цілком ймовірно, посилені деякими частинами 39-ї мотострілецької бригади), можуть одночасно з діями 51-ї та 8-ї ЗВА знову спробувати прорватися в напрямку Зеленівка – Улакли і навіть далі на Костянтинопіль.
2. Покровський напрямок.
Очевидно, що командування УВ «Центр», яке ввело у бій дві бригади 41-ї ЗВА (74-ту та 55-ту мотострілецькі бригади) у смузі своєї 2-ї ЗВА на південь від Покровська, розраховує найближчим часом «глибоко охопити» місто не тільки з півдня і південного заходу, а й з заходу, перерізавши дорогу на Межову в районі Котлиного. Показово, що ворог постійно атакує не лише у напрямку цього села, а й на захід у бік Удачного, намагаючись просунутися між річкою Солоною та дорогою Т-0406 (очевидно, у бій введені підрозділи 433-го мотострілецького полку 27-ї мотострілецької дивізії, а також частини 55-ї мотострілецької бригади 41-ї ЗВА). Щоправда, до самої дороги вони ще не доповзли.
До речі, питання «ущільнення» бойових порядків 90-ї танкової дивізії, особливо тієї її частини, яка діє на Покровському напрямку, вочевидь, таки певним чином хвилює командування УВ «Центр». За низкою повідомлень, ворог ВЖЕ залучив низку підрозділів 30-ї мотострілецької бригади зі складу 2-ї ЗВА в ряді секторів її 239-го танкового полку та 428-го мотострілецького полку.
Власне, на південь від Покровська наступ для ворога є не менш складним, ніж у районі Нововасилівки та Солоного, незважаючи на введення в бій підрозділів 74-ї та 35-ї мотострілецьких бригад зі складу 41-ї ЗВА. Темпи просування ворога тут, у порівнянні з тими темпами, які російські війська демонстрували ще тиждень тому на цьому напрямку, різко впали – до кількох сотень метрів на добу.
Підрозділи 433-го та 506-го мотострілецьких полків зі складу 27-ї мотострілецької дивізії (2-а ЗВА), а також підрозділи 74-ї та 35-ї мотострілецьких бригад (41-ша ЗВА), що були введені в бій у смузі 2-ї ЗВА, продовжують дуже повільне “прогризання” оборони Збройних Сил України у напрямках Піщане – Звірове, Даченське – Чунишине та Миколаївка – південна частина Мирнограду.
Наскільки я розумію, дії цих сил і засобів противника безпосередньо залежать від дій тих його підрозділів, які зараз намагаються обійти Покровськ із заходу, маючи основні завдання “перерізати” дві дороги – на Межову і на Павлоград.
Очевидно, що на напрямку головного удару (нгу) противника, де діють основні сили обох армій УВ «Центр» (2-га та 41-ша ЗВА), його командування, незважаючи на введення в бій своїх основних сил, все ж має певний резерв (ймовірно, один з полків 27-ї мотострілецької дивізії, найімовірніше, 589-го мсп та частина сил 137-ї омсбр).
Щодо ситуації на Покровському напрямку варто також згадати про триваючі наступальні дії противника в районі селища Воздвиженка на правому фланзі 41-ї ЗВА. Там ворог повністю взяв село під свій контроль і намагається просуватися як у напрямку дорожньої розв’язки на дорозі в напрямку Костянтинівки (передові підрозділи противника знаходяться за 2 км від неї), так і в напрямку Баранівки та Зеленого Поля, а також у напрямку Єлизаветівки. На цьому напрямку ворог поступово розширив своє тактичне вклинення. Однак його значення в більшому сенсі, що стосується всього задуму (плану) операції по захопленню Покровська, до сих пір залишається дискусійним.
Є інформація, що противник, крім пари “мотострілецьких полків територіальних військ” на цьому напрямку, намагається застосувати якусь “значну кількість бронетехніки” (у зв’язку з цим виникає питання – звідки вона взялася?). Цілком можливо, що вороже командування вирішило застосувати тут певну частину сил з 41-ї ЗВА, тобто не в зоні 2-ї ЗВА, а на своєму правому фланзі – обійти Покровськ зі сходу і північного сходу. Оскільки, очевидно, без окупації району Мирнограду та Проміня штурм міста виключно з півдня та південного заходу, скажімо так, виглядатиме для ворога “проблематично”.
3. На закінчення кілька коротких відомостей з інших напрямків, зокрема:
– На Времівському напрямку передові частини 127-ї мотострілецької дивізії противника зі складу 5-ї ЗВА (УВ «Восток») взяли під щільний вогневий контроль дорогу Велика Новосілка — Успенівка в районі між Времівкою та Новосілкою, розширивши її. Передові підрозділи 37-ї мотострілецької бригади противника та 5-ї окремої танкової бригади зі складу його 36-ї ЗВА, а також з двох окремих бригад морської піхоти (обр МП) – 40-ї та 336-ї обр МП, атакували наші позиції по напрямках Новий Комар – Очеретувате, а також у напрямку південної та східної околиць Великої Новосілки. Успішних результатів ними поки що не досягнуто.
– На Краматорському напрямку ворог (очевидно, підрозділи 98-ї повітряно-десантної дивізії/пдд) після місяців впертих боїв наприкінці грудня минулого року таки взяли село Григорівка на північ від міста Часів Яр, але просунутися далі поки що не можуть. Противник на цьому напрямку вперто намагається прорватися в районі «Огнеупорного комбината» (в самому місті) та по обидва боки дороги Бахмут – Костянтинівка на південь від міста (район кар’єру) силами 98-ї пдд за підтримки деякої частини сил 3-ї ЗВА (ймовірно, 4-ї омсбр).
– На Лиманському напрямку підрозділам 488-го та 283-го мотострілецьких полків зі складу 144-ї мотострілецької дивізії противника (20-ї ЗВА) вдалося зайняти село Іванівка на західному березі річки Чорний Жеребець, як висловився один російський “XperD”, після «зашкаливающих потерь» та 2-х місяців боїв. Однак подальша їхня спроба прорватися “з ходу” в бік села Колодязі поки що не увінчалася успіхом.
