Про два проблемних напрямки
Щодня стрічка новин повідомляє про перебіг подій під Покровськом, де, безумовно, найважча оперативна обстановка. Але крім нього, є ще принаймні дві проблемні ділянки фронту.
Куп’янський напрямок
Противник уже давненько вийшов на берег Осколу на ділянці Дворічна — Масютівка і таким чином сформував північний фас, щоб потенційно охопити Куп’янськ. Розвивати наступ йому сильно заважає район оборони ОСУВ «Хортиця» біля Синьківки. Останній місяць ворог зосередився на прориві до Осколу на південь від Куп’янська, через Піщане (їх там два, мова про південне).
У селі Піщане бойові дії веде 2-га гвардійська мотострілецька Таманська ордена Жовтневої революції Червонопрапорна ордена Суворова дивізія ім. М.І. Калініна, ікона армії Росії. Справжня ілюстрація деградації військових традицій. До ріки їм лишилося 5 км. Якщо таки вдасться вийти до Осколу, а це можливо на фронті завширшки до 5 км, то в районі Дворічна — Колісниківка — Орлянка він притисне до бар’єрного рубежу частину сил ОСУВ «Хортиця». Від початку вересня противник має відносно невеличкий прогрес, але наміри його читаються чітко.
Російські війська за останні кілька діб просунулися в полях на захід і південь від Піщаного, атакували на південний захід від Синьківки й мають на меті створити плацдарм за 3 км на північ від Куп’янська, щоб розгорнути наступ на Петропавлівку, завдали 15 авіаударів по українських позиціях у Колісниківці, продовжили наступ біля Глушківки, Стельмахівки, Лозової, Андріївки, Твердохлібового і Дружелюбівки.
Тобто слона оборони «Хортиця» УВ противника «Запад» намагається їсти частинами: найближчим завданням має стати прорив на Петропавлівку та вихід до східних околиць Куп’янська в Заоскіллі. Іншим завданням може бути вихід на Оскіл на ділянці Колісниківка — Загризове й у такий спосіб блокування частини сил «Хортиці». Агресор завдає ударів по переправах (стаціонарні мости зруйновані), Сили оборони ризикують утратити Куп’янськ-Вузловий, що ускладнить логістику й маневрування паралельно до річки Оскіл. Розвинути наступ на південь від Загризового противник до зими навряд чи зможе, адже форсувати Оскільське водосховище — вкрай непроста задача.
Курахівський і Времівський напрямки
На Покровському напрямку противник кілька тижнів тому усвідомив, що битися головою об рубіж Гродівка — Лисівка обходиться дорого, і змінив керунок головного удару. Зараз його мета — Гірник. Там вимальовується перспектива оточити підрозділи ОСУВ «Таврія» в районі Галицинівка — Красногорівка — Курахівка. Між клешнями — 7 км. Менша кишеня утворюється на південь, у районі Гостре — Красногорівка — Георгіївка — Максимільянівка. Успіх у цих районах допоможе ворогу розв’язати глобальну задачу — витіснити Сили оборони з плацдарму в районі Вугледара.
Але для повної окупації південної частини Донецької області треба захопити район Покровськ — Велика Новосілка — Вугледар — Українськ, для чого противник не має ресурсів, насамперед резервів. Однак пожвавлення ворога на Времівському напрямку свідчить, що він намагається якщо не виконати велике завдання, то принаймні ліквідувати Вугледарський виступ Сил оборони.
З Курахівського боку жорсткі бої тривають поблизу Георгіївки. Ворог захопив Красногорівку, Водяне, де закріплюється, обладнує позиції поблизу шахт № 1 і № 3, просунувся в Гострому та в полях безпосередньо на північний і південний схід від населеного пункту, намагається атакувати вздовж шосе Т0524 між Парасковіївкою та Костянтинівкою, просунувся далі біля Вугледара.
З Времівського боку противник продовжував наступ у районі Золотої Ниви, Катеринівки, Павлівки, до Богоявленки. Завдає потужних авіаударів й атакує великою кількістю FPV.
Війська ОСУВ «Таврія» атакували на північний захід від Побєди. Є інформація, що 79 бригада поставила черговий рекорд, розгромивши колону противника та знищивши при цьому 46 бойових броньованих машин (інформація потребує уточнення, але у зведеннях ГШ про втрати противника ця цифра вже була).
Ворог дотримується свого замислу — захопити Донецьку область. Покровськ залишається напрямком головного удару, але противник завдає ще двох ударів, аби ліквідувати Вугледарський виступ і витіснити Сили оборони за річку Оскіл. Бої дуже напружені, і від їхнього результату залежатимуть підсумки літньої наступальної кампанії ворога й умови, з котрих Сили оборони почнуть свій наступ у 2025-му.
На заставці: САУ «Гвоздика 2С1» Збройних сил України в роботі. Фото: Генштаб ЗСУ
