Наступ Сил оборони в Курській області. Що відбувається і які сценарії розвитку подій
Тотальний ОPSEC — навіть коментарі тільки з того боку. Спочатку про 15 бомжів і два танки, потім стогін про п’ять батальйонів, тоді розповіді про п’ять бригад і удари ОТРК по малих групах, щоб зупинити прорив.
Сили оборони завдали стратегічних ударів по летовищах «Морозовськ» і «Липецьк-2»: цілями стали склади боєприпасів — там здетонували сотні модулів УМПК, ракет, бомб.
Кожен комплект не лише коштує грошей — його миттєво не виготовиш. Крім того, росіяни втратили техніку, аеродромне обладнання, знизили темп вильотів.
Знову ж таки, модулі УМПК отримують дані на землі, польотне завдання в ракети завантажують на землі — під час детонації складів це обладнання знищили з вірогідністю 99 %.
А це час, якого ніколи немає в таких операціях.
Ну й окремо порадували шизофренічні заяви російських блогерів про знищених у Морозівську «донорів» Су-34, які «стояли там шеренгами».
Борт, найстаріший з яких випущений лише 15–16 років тому, може стояти хіба що аварійний, а це не означає «небіжчик» або «донор».
На «небіжчиків» не ставлять комплекси РЕБ, тож втрати були, і були болючі.
Але головне — коли необхідно було працювати керованою зброєю, то працювати не виходило.
А військова авіація (вертольоти) зазнала втрат від дронів, ПЗРК і ЗРК, тому не змогла.
Паралізували зв’язок і роботу дронів супротивника РЕБ — у перші дві доби з тієї сторони літали переважно крила, це позбавило ворога очей у секторі.
Через взаємодію кількох відомств — ФСБ і Прикордонної служби, територіальних батальйонів прикриття кордону, чеченських загонів, фактично ПВК — росіяни втратили управління.
Українці прорвали передпілля, швидко пройшли і першу-другу лінію, де мали розгортатися місцеві тактичні резерви росіян, і оперативні зі стратегічними з інших регіонів. Добра взаємодія з інженерами, з машинами розгородження, широке застосування тралів і систем розмінування.
Тому, зокрема, ворожі колони потрапили під HIMARS й артилерію: рухатися рокадами всередині готових ліній оборони, запасних позицій, обвалованих стоянок — це одне, а от висуватись у нестерильний район з коліс, де всюди очі й міни, — геть інше.
Організували плацдарм з опертям на захоплений районний центр, річки Псьол і Сула — контратакувати противникові тут незручно, доведеться стерти з лиця землі власні містечка й села.
Більшість втраченої техніки залишилася на нашому полі бою — триває евакуація та відновлення, навіть якщо машина втрачена безповоротно, це часто цінне джерело запчастин і ресурсів
Підрозділи РФ, котрі розгортали, потрапили під fpv, вогонь артилерії та західних РСЗВ. У двох забитих колонах і внаслідок засідок малих груп — кілька сотень убитих і поранених.
Нещодавно побоїща значно меншого масштабу (наприклад, зальоти під Яриш-Марди в Чечні) оберталися відставками й розслідуваннями, нині ж у РФ флешмоб і хороводи на допомогу Курську.
Добре, що росіяни все більше відриваються від реальності.
Розмотали під батальйон танків: частину на тралах, частину екіпажі кинули, частину вразили з повітря дронами й гранатометами із засідок.
До тисячі полонених у батальйонах прикриття кордону, комендатурах, усяких контрдеергешних групах — є цінні кадри з ФСБ і батальйону «Ахмат». Багато строковиків, про яких не скажеш, що самі пішли за 400 тисяч.
Не будемо поки що про обміни, щоб не наврочити, але це добре.
На третю добу кремлівський режим нашкріб щось більше за мобільні групи та легку піхоту із СПН — воно мало вигляд штучних танків Т-62 з «мангалами», колон бортових авто, мотолиг.
Чесно кажучи, іранці в Сирії більше схожі на регулярну армію, ніж цей набрід.
Хороший дзвіночок — усе, що в РФ може воювати, або на лінії фронту, або на відновленні боєздатності.
І знову ж таки — проклята невизначеність. Метою була Курська АЕС для торгівлі на переговорах чи газовимірювальна станція для прокачування газу до Угорщини, Сербії тощо?
А це ми заявляли? Ні, росіяни. Ну ось у них і питайте про плани пройти 60 км углиб РФ і зайняти АЕС під можливі переговори.
А може, мета — зняти резерви з Покровського напрямку, з Часового Яру, де в нас складна ситуація, припинити атаки на другорядних напрямках?
А може, знизити тиск угруповання «Север» на Вовчанськ і покращити тактичне становище там, оскільки частини РФ з прикриття кордону поїхали посилювати ворога в Харківській області?
А може, розірвати зачароване коло, коли десятками УМПК стирають позиції, а на них заходять зеки зі «Шторму Z», воюючи ногами? Тепер, коли частину нарядів виконують по Сумській області й захоплених населених пунктах, на ЛБЗ дихати легше.
Плюс воювати пішки не вдасться, потрібно активно маневрувати, підтягувати тили, ремонтні бази, склади паливно-мастильних матеріалів — усе це потрапляє під наші дрони й західні реактивні системи, які кладуть ракету за 50 км у п’ятиметрове коло.
Російські ж УМПК отримують координати на землі, після зльоту поміняти їх не можуть — стирати міста такими добре, а от ловити мобільні групи на динамічному полі бою — уже не дуже.
А може, хочуть перерізати залізницю Курськ — Бєлгород з усіма мінусами для логістики на ТВД?
Ви казали, ви і з’ясовуйте — це рейд, який зміг; плацдарм для війни на виснаження на території РФ чи торги за газ, АЕС і припинення прильотів РСЗВ по Курську.
Кремлівський режим заявляє про 80 тисяч біженців, нехай навіть завищуючи цифри для пропаганди й освоєння коштів.
Сотні полонених і вбитих, покинута техніка, кілька знищених “вертушок” і батальйон танків.
Хороша заявка на те, що втрату умовних двох районних центрів росіяни вихаркуватимуть ще дуже довго.
І, звичайно, Москві треба більше військ, укріплень, РЕБ, ППО на кордоні.
Більше мобільних груп і ППО в Морозовськах і Липецьках.
Більше грошей, залитих у бетон і міни на сотнях кілометрів пересіченої місцевості.
Більше витрат, тягарів і поневірянь замість веселої експедиційної війни на три дні.
Чудова операція. І тут для ворога все лише починається.
Декілька діб тому розпочалася наступальна операція Сил оборони на території Курської області Росії. Можна припустити, що штаби сіли планувати її принаймні місяць тому. Розповідаємо, що відбувається і які сценарії розвитку подій.
На Курському напрямку Силам оборони абсолютно точно вдалося досягнути оперативної раптовості дій. З початком артилерійської підготовки атаки по позиціях противника в районі прикордонного пункту пропуску «Суджа», населених пунктів Свердликово, Олешня та Миколаєво-Дар’їно підрозділи 71-го МСП 42-ї МСД 58-ї загальновійськової армії, що обороняли державний кордон РФ, покинули позиції та відступили по шосе Р-200 в напрямку Курська.
Підрозділи Сил оборони захопили Суджу, просунулися на Руське Порічне й далі на північ від Суджі вздовж траси 38К-024 поблизу Анастасьєвки, Івниці, атакували в районі Снагості, поблизу Ольговки, вийшли до Малої Локні, до околиць Черкаського Порічного, діють у районі Гончаровки, на північ від Заолешенки, у Новоівановці, в районі Круглика, Мартиновки, Великого Солдатського, Мирного, захопили Гончаровку, Новоівановку, Богдановку, Козачу Локню.
Тривають бої поблизу Коренева. Фактично під контролем Сил оборони перебуває весь Суджанський район і більша частина Кореневського району, аж до околиць самого Коренева.
Довжина лінії фронту в п’ятницю становила близько 58 км, глибина вклинення — до 27 км, і вона постійно збільшується. Напрямками ударів є траса Р-200 на Суджу під прикриттям ріки Ольшани з лівого флангу, Миколаєво-Дар’їно — Нижній Клин під прикриттям р. Снагость, ділянка вздовж автомобільної дороги Льгов — Суджа. Розвиток наступу на Льгов може свідчити про ймовірний вихід до Курської АЕС.
9 серпня Сили оборони завдали удару з РСЗВ HIMARS по колоні противника в селі Октябрське, за 8 км від Рильська Курської області. Знищили 14 вантажівок і, за різними оцінками, до 200–250 чоловік особового складу. Тобто батальйон не доїхав до місця призначення. Непоганий, зауважмо, удар.
Знищення колони російської техніки у Рильську,Курська область
Відео від воїнів підрозділу "Khorne Group" 116-ї ОМБр pic.twitter.com/LV9QoCvlTP— Мисливець за зорями (@small10space) August 9, 2024
У полон захопили близько 300 військовослужбовців противника.
Окремо варто відзначити максимально коректне ставлення до місцевого населення. Пригадалося, як Донбас дивувався бійцям Сил оборони із західних областей, котрі завжди віталися, завжди платили за каву, завжди дякували і не завжди забирали решту у 2014-му. Ну, у нас-то всі ті самі. Хоча брешу — на жаль, уже не всі…
У перші три доби операції чітко простежувалися намагання Сил оборони сформувати буферну зону безпеки, використовуючи наявні логістичні маршрути, фізико-географічні умови й особливості ландшафту, природні перешкоди, що прикривають фланги. Сьогодні спостерігаємо спроби просунутися вглиб, до автостради Е38.
Приблизно таку картину можемо змалювати, читаючи відкриті джерела. Що ще можна сказати про те, що відбувається в Курській області?
Forbes повідомив, що на території Курської області діє українське угруповання у складі трьох бригад: 22 та 88 механізованих і 80 десантно-штурмової, чисельністю до 10 тисяч військовослужбовців. Угруповання має відповідні сили та засоби вогневого ураження, ППО, бойового забезпечення, логістики й медицини.
Новини с н.п. Суджа, Курська область.
19:36 pic.twitter.com/RUu3KSwFgj
— monitor (@war_monitor_ua) August 9, 2024
На інформресурсах противника жваво обговорюють нову тактику Сил оборони в Курській області (не факт, що наші так діють, але цікаво мати уявлення про вороже уявлення про нас): небо зачищають від розвідувальних БпЛА росіян; далі легкі та швидкі мобільні групи, не вступаючи в бої з вузлами спротиву, стрімко просуваються в глибину (противник їх позначив як рейнджерів). За ними просуваються підрозділи РЕБ — розгортаються на ризикованих рубежах геть поблизу лінії бойового зіткнення та створюють купол безпеки військам. Під цю парасольку прибувають важчі підрозділи на бронетехніці, артилерія та ППО, котрі ліквідують осередки опору та зачищають територію. Так війська просуваються на наступний рубіж. Під контролем Сил оборони за три доби опинилися 400 км кв. Противник витратив понад три місяці, щоб захопити 1000 км кв. Як кажуть у BMW, «не великі рвуть малих, а швидкі — повільних».
Яка мета Сил оборони? Достеменно невідомо. З того, що ми бачимо: наші вийшли до населених пунктів Снагость, Коренево, Кромські Бики, формують рубіж оборони вздовж шосе Р-200 від села Гуєво, по околиці Суджі та вздовж шосе до Кромських Биків. Те, що наступ розвивається на північ і північний схід, може свідчити про створення загрози правому флангу УВ «Север», яке муситиме реагувати на це й послабить тиск на Харківському напрямку, тобто там цілком можна очікувати раптових дій від військ генерала Драпатого.
Противник негайно перекинув свій елітний спецназ, центр ССО «Сенеж», на Курську АЕС, яка залишилася з дуже слабкою охороною. Це ще один побічний ефект дій Сил оборони: знижено інтенсивність розвідувально-диверсійних дій противника в Сумській і Чернігівській областях.
Загадково маячить Курська АЕС. Наші вже десь за 30 км від неї. Коли починаєш копирсатися в законодавстві, що регламентує правила війни навколо ядерних об’єктів (юридично — «об’єкти, що містять небезпечні сили»), то розумієш: цього «добра» не треба.
Що може зробити противник? Прозирають принаймні п’ять варіантів.
Варіант 1: не робитиме нічого.
Варіант 2: варіант 1 + інтенсивне застосування авіації. «Бомбити Воронеж» трансформують у «бомбити Курськ». Наявні в операційній зоні сили противника не пристосовані протидіяти вторгненню такого масштабу, хоч і належали до угруповання оборони держкордону. Сили оборони застосовують тут бойові вертольоти, тобто вже розгорнули свою систему ППО, що створює проблему ворожій авіації. Додаємо сюди можливості далекобійних засобів ППО з території України.
Варіант 3: спрямує на оборону (щоб відновити становище вздовж держкордону, їх явно недостатньо) наявні підрозділи прикордонних військ ФСБ, Росгвардії, зокрема й укомплектовані строковиками, різні іррегулярні формування (у Курську область прибувають бригада «Пятнашка», окремий батальйон спецпризначення «Арбат», загін БпЛА «Ночные волки»). Тут же з травня відновлювався батальйон 217-го ПДП 98-ї ПДД, котрий наші пережували під Часовим Яром. Де він зараз — незрозуміло, але має бути тут.
Варіант 4: російське військове командування може застосувати частину сил УВ «Север».
Варіант 5: перекине сюди оперативні резерви з інших напрямків, поховавши / зменшивши розмах наступальних операцій на інших напрямках. Є інформація, що з Лиманського напрямку переводять оперативні резерви 20-ї армії. OSINT російських ресурсів підтверджує, що перекидають 155-ту бригаду морської піхоти з Вовчанська.
Ну і хвилинка конспірології: за 30 км на північ від Курська є село Будановка. Серед конспірологічних версій на першому місці з великим відривом — що генерал Буданов повертає родинний маєток.
На заставці ілюстративне фото з відкритих джерел
