Кримський гамбіт, або Про півострів, що дрейфує до України

Олександр Коваленко / Обозреватель

Відповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на питання The Guardian щодо тимчасово окупованого півострова Крим, з одного боку, протверезила адептів культу “все пропало”, а з іншого, змусила ще більше хвилюватися російських окупантів. Крим буде повернуто до складу України. Але як це можливо? Це вже відбувається, якщо ви не помітили.

Ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну, коли мене запитували, чи можливо дипломатичним шляхом повернути окуповані території, я відповідав, що такий шанс мінімальний, але він є. При цьому першою повернеться Луганська, потім Донецька область, а ось повернення Криму може зайняти десятиліття. Але після повномасштабного вторгнення на питання про воєнне повернення територій я зазначав, що півострів буде звільнений раніше Луганщини та Донеччини. І думки своєї не змінив.

Крим справді є найвразливішою ланкою серед усіх тимчасово окупованих територій України, особливо порівняно з Донецькою та Луганською областями, що мають сотні кілометрів спільного кордону з Росією та вельми розгалужену логістику. Це дає змогу російським окупантам підтримувати високий рівень матеріально-технічного забезпечення військ за будь-якого розвитку подій.

Півострів, що, на перший погляд, прикривається тимчасово окупованою лівобережною Херсонською та Запорізькою областями, залишається вразливим у питаннях логістики і може бути ізольований навіть без попереднього звільнення материкового півдня. Причому процес створення умов ізоляції вже йде повним ходом.

Чорноморський флот став флотилією

У 2023 році російські окупанти розпочали процес виведення Чорноморської флотилії з півострова Крим у Новоросійськ (РФ), а деякі кораблі взагалі були відправлені в Каспійське море. Це стало наслідком планомірного та методичного вибивання російської флотилії із Криму.

У 2014 році окупація півострова була зумовлена й тим, що Росія мала намір використовувати його як базу для свого військового флоту з подальшим контролем Чорного моря. Саме Чорноморський флот, а нині флотилія, мав забезпечувати захист Криму з морських рубежів, і саме ця компонента з 2022 року була головною опорою для окупантів у питаннях безпеки півострова.

Станом на першу половину 2024 року опору Криму ганебно вибито з півострова із втратами, яких Чорноморський флот не зазнавав із часів Другої світової війни.

По суті можна вважати, що це завершений етап у процесі підготовки умов для звільнення Криму.

Логістика

8 жовтня 2022 року було проведено першу результативну операцію з пошкодження Керченського мосту, що з’єднує окупований півострів із материковою Росією.

Цей міст був і досі залишається однією з основних логістичних артерій, які постачають півострів як у питаннях цивільного, так і мілітарного порядку. Знищення Керченського мосту критично підірвало б можливості окупантів у питаннях матеріально-технічного забезпечення свого угруповання не лише на півострові, а й на материковому півдні, зокрема – на лівобережній Херсонщині.

Удар по Керченському мосту

Тим часом руйнування логістики на півночі Криму, в районі Армянська та Чонгара, дозволить якщо не ізолювати, то значно обмежити зв’язок з материковим півднем.

У разі виконання цих умов Крим опиниться в напівізольованому стані. Чому напів? Тому що є море і повітря. Але й тут не все так просто для окупантів.

Ураження російського парому “Славянин”. Фото: Генштаб ЗСУ

У ніч на 23 липня ВМС України спільно з іншими підрозділами Сил оборони завдали удару по залізничному порому “Слов’янин” у порту “Кавказ”. “Слов’янин” – третій і останній залізничний пором, який був у Росії в цьому регіоні.

До цього Сили оборони України методично вибивали великі десантні кораблі (ВДК) Чорноморської флотилії, які також використовувалися для перевезення вантажів військового призначення.

Поки що крапку в питаннях морської логістики остаточно ще не поставлено, але більшість завдань у цій категорії вже вирішено.

Щодо повітряної компоненти, то використання військово-транспортної авіації російських окупаційних військ лише частково, обмежено зможе вирішити питання з матеріально-технічним забезпеченням півострова – при порушеній морській логістиці та руйнуванні мостів. Але нині проблематика повітряного сполучення не вирішувана, хоча це тимчасово. Поява в повітряному просторі F-16 і буде рішенням і крапкою в цьому питанні.

Таким чином, етап перерізання логістики Криму в процесі. Морська, сухопутна та повітряна компоненти поступово нейтралізуються, ізолюючи півострів від зовнішнього світу.

Повітряний простір

У 2024 році інтенсифікувався процес знищення засобів російської протиповітряної оборони в Криму. За два з половиною місяці практично весь ешелон великого радіуса дії на півострові втратив свою функціональність.

На території півострова більше немає повноцінно функціонуючих 12-го та 18-го зенітних ракетних полків (ЗРП), а також 3-го радіотехнічного полку. По суті, північний, західний, центральний і південний повітряний простір півострова Крим є прохідним двором не тільки для балістичних ракет, а й для дозвукових засобів ураження, а також різного типу БПЛА.

Всього за два з половиною місяці була повністю зруйнована вся ешелонована ППО в Криму за винятком поки що лише однієї локації – південно-східної (в районі Керченського мосту), куди були стягнуті боєздатні засоби, що залишилися.

Знищений у Криму комплекс С-400. Фото: “Досьє шпигуна”

В умовах знищення всієї компоненти ППО півострів втрачає свою захищеність з повітря, а розміщення на його території авіакрила є вкрай ризикованою затією. Адже по аеродромах (і не тільки, але насамперед про них говоримо) тепер може прилітати найширший спектр засобів ураження.

В результаті це в перспективі змусить командування РОВ вивести з Криму свою повітряну компоненту, щоб не наражати її на ризик регулярного знищення. Так само, як було виведено і Чорноморську флотилію.

І це в найближчому майбутньому після отримання Україною F-16 значно спростить і убезпечить операції із застосуванням цих винищувачів по об’єктах на півострові. Відсутність на 80% території Криму ППО та авіації підвищує ефективність ударів по Криму, роблячи їх невідворотними.

Етап створення цих умов – у процесі, але це навіть не середина шляху, а фактична його завершальна фаза.

Висновки

На третій рік повномасштабної війни ми з вами регулярно спостерігали, як створювалися умови для звільнення Криму. Не просто удар по Керченському мосту, який був і який ще буде. Не просто потоплення Чорноморського флоту та витіснення його з Криму. Не просто нейтралізація кримської ППО та супутнє їй витіснення авіаційної компоненти.

Весь цей час ми з вами були і будемо свідками формування комплексу умов, що зараз перебувають на різних етапах реалізації. Але суть неминуча: російський окупаційний контингент у Криму поступово, але впевнено стає приреченим на повну ізоляцію. А за ізоляцією піде визволення.

Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”.

Джерело

 

На заставці ілюстративне фото: ГУР МОУ

Автор