Війна Росії проти України у виступах Камали Гарріс
Камала Гарріс стала першою жінкою на посаді віцепрезидента США. Тепер після відмови Джо Байдена від перегонів вона є найімовірнішою кандидаткою у президенти від демократів. В разі перемоги вона вочевидь продовжить багато зовнішньополітичних цілей Байдена.
У 2014 році, коли Росія окупувала український Крим, Камала Гарріс засудила агресію РФ.
Ось що вона заявляла про російсько-українську війну.
“Безпрецедентні санкції”
За два місяці до великої війни Камала Гарріс заявила, що Сполучені Штати попередили президента Росії Володимира Путіна про готовність запровадити “безпрецедентні санкції” проти Росії, якщо вона вторгнеться в Україну.
Таку заяву віцепрезидентка зробила в інтерв’ю CBS News, хоча формально на той момент її посада не передбачала коментарів про зовнішню політику країни.
Свою позицію про економічне покарання в разі вторгення Гарріс повторила за кілька днів до початку великої війни – у лютому 2022 року на щорічній Мюнхенській конференції з безпеки.
“Якщо Росія далі вторгатиметься в Україну, Сполучені Штати разом з нашими союзниками та партнерами завдадуть їй значних і безпрецедентних економічних втрат”, — сказала Гарріс наступного дня після заяви Байдена, що Путін ухвалив рішення про військовий наступ на Україну.
“Злочини проти людства”
Через рік на тій самій конференції у Мюнхені заяви Гарріс були значно суворішими.
Віцепрезидентка закликала притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини. Вона говорила про системні напади російських військових на цивільне населення – вбивства, тортури, зґвалтування і депортації, катування електричним струмом, незаконну депортацію неповнолітніх, згадувала атаку на пологовий будинок у Маріуполі і зґвалтування жінок і дітей.
Гарріс назвала дії російської армії в Україні “варварськими і нелюдськими”. Вона нагадала про своє прокурорське минуле, цінність фактів і потребу покарати винних.
“У справі про дії Росії в Україні ми перевірили докази. Ми знаємо законодавчі норми. І безсумнівно, це злочини проти людства”, – ця фраза Камали Гарріс зірвала у залі аплодисменти.
Віцепрезидентка наголосила, що російська агресія ставить під сумнів міжнародні правила і норми, які після закінчення Другої світової війни створювали безпеку та процвітання для американського народу, Європи та всього світу. Успіх Путіна у нападі на ці фундаментальні принципи спонукатиме інші країни наслідувати його.
“Міжнародний порядок, на який ми всі покладаємося, може опинитися під загрозою”, – зазначила Гарріс.
Вона повторила , що США підтримуватимуть Україну “стільки, скільки треба” і висловила стурбованість тим, що стосунки між Пекіном і Москвою поглибилися, а Північна Корея та Іран надсилають зброю на підтримку російської агресії.
Подальша підтримка України
Через рік після цього у 2024 на цій самій конференції у Мюнхені Камала Гарріс згадувала про російську-українську війну вже після довгого пасажу про глобальне лідерство США у світі, внутрішню політику і врегулювання конфлікту на Близькому Сході.
Віцепрезидентка похвалила рішення Конгресу про допомогу Україні, яке нарешті прийняли після піврічного відтягування. Вона назвала війну Путіна “повним провалом Росії” і зазначила, що разом із президентом Джо Байденом підтримує Україну.
На Саміті миру в Швейцарії влітку 2024 року Камала Гарріс сказала, що США схвалюють ідею “справедливого і міцного миру” для України.
21 липня Гарріс заявила, що з вдячністю приймає підтримку Джо Байдена, який відмовився від участі у передвиборчій кампанії та запропонував її кандидаткою у президенти від Демократичної партії.
За кандидатуру Гарріс вже висловилося подружжя Клінтонів – колишній президент та держсекретар США.
Серед інших можливих кандидатур називали губернаторку штату Мічиган Гретхен Вітмер, губернатора Каліфорнії Гевіна Ньюсома та міністра транспорту США Піта Буттіджіча. Ньюсом уже заявив, що підтримає Гарріс.
Голосування за кандидата має відбутися на з’їзді Демократичної партії, який відкриється у Чикаго 19 серпня.
На заставці: Віцепрезидентка США Камала Гарріс і президент України Володимир Зеленський під час зустрічі на полях Саміту миру, Люцерн, Швейцарія, 15 червня 2024 року. Фото: ОПУ
