Вісті з фронтів. 11.06.2024
1. На Краматорському операційному напрямку противник, завершивши черговий етап перегрупування, продовжив активні наступальні дії.
Зокрема, протягом кількох минулих діб, очевидно, передові підрозділи 98-ї повітряно-десантної дивізії (пдд) противника мали успіх в районі м. Часів Яр, де їм вдалося взяти під контроль більшу частину мікрорайону “Канал” (до перехрестя вул. О.Кошевого та вул. Зразкова).
Південніше міста у лісному масиві підрозділи 102-го мотострілецького полку (мсп) та 11-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр) суттєвого просування не мали, хоча намагалися активно атакувати та проводити штурмові дії у бік мікрорайону “Новий”. Поки на даний момент інформації про те, що противнику вдалося перетнути канал “Сіверський Донець – Донбас” у прилеглих до дороги Костянтинівка – Бахмут районах також немає.
Північно-західніше міста підрозділи 200-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) та так званого “Добровольческого корпуса” противника намагаються прорватися по напрямку Богданівка – Калинівка, аби в подальшому вийти на мікрорайон “Жовтневий” з півночі. На даний час поки в мене немає інформації про те, що противнику таки вдалося зайняти Калинівку.
Очевидно, командування противника на даному етапі загалом по напрямку на Часів Яр – Костянтинівка має собі за найближче завдання -повне витіснення передових підрозділів ЗСУ західніше каналу “Сіверський Донець – Донбас” в межах всього міста Часів Яр. По суті, противник впроваджує по цьому напрямку “лобове витіснення” наших військ ЗА КАНАЛ.
На даний час він ще достатньо далекий від досягнення цього результату, але суттєві “зрушення” в цьому відношенні в нього, безсумнівно, наявні.
Як на мене, це не саме краще його рішення, але, очевидно, іншого виходу у командування противника тут немає. Спроба обійти “часик” з півдня по напрямку Іванівське – Ступочки на даний момент малоймовірна в силу цілого ряду причин. Наприклад, від утримання ЗСУ контроля над районом між Кліщіївкою та каналом (тобто південніше дороги Костянтинівка – Бахмут) до наявності достатньо укріплених позицій ЗСУ на самому каналі по обох боках дороги, яка його перетинає.
Поки, наскільки я розумію, по цьому напрямку противник прагне досягнути лише локальних цілей – повністю витіснити наші війська ЗА канал по загальній дирекції Бахмут – Часів Яр – Костянтинівка, в межах міста Часів Яр та прилеглих до нього зі сходу районів.
Не останню роль в цьому грає, очевидно, обмеженість командування північної частини угруповання військ (УВ) “Юг” в обсягах наявних боєздатних сил і засобів (ймовірно, частину угруповання повітряно-десантних військ\пдв, яке діяло на цьому напрямку, переміщено на Харківський операційний напрямок, цілком можливо, до 2-х парашутно-десантних полків\пдп зі складу 98-ї та 106-ї пдд).
2. На Покровському напрямку війська (сили) угрупування противника (УВ) “Центр” продовжують вперті атаки у північно-західному напрямку.
Ймовірно, передовим підрозділам 30-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника у взаємодії з 35-ї омсбр та принаймні, одним мотострілецьким полком 27-ї мотострілецької дивізій (мсд), скоріше за все, 433-м мсп, вдалося протягом кілької крайніх діб зайняти с. Новоолександрівка та просунутись північніше залізниці в бік с. Лозуватське.
Загалом, наскільки я розумію, українському командуванню поки не вдається впоратись із кризою, яка, очевидно, виникла у нього майже у всій смузі дії ворожого УВ “Центр”.
Зупинити просування передових підрозділів противника по напрямку Очеретине – Воздвиженка поки не вдається так само, як і південніше (в районі Уманського, по напрямку на Яснобродівку та двох “осьових дирекціях – Новопокровське – Новоселівка Перша та у бік с. Сокіл).
До того ж після очевидного тактичного успіху противника у південній частині цієї смуги (район с. Уманське) у смузі дії його 90-ї танкової дивізії (тд) (239-й тп 228-й мсп і його 114-ї омсбр) гострота “проблеми флангів” для противника суттєво знизилась, принаймні з півдня.
У цьому відношенні “крайня необхідність” для нього у просуванні до рубежу Сокіль – Новопокровське, очевидно, поступово відпадає, хоча, безумовно, залишається достатньо бажаною. Адже його передові підрозділи поступово просуваються до с. Новоселівка Перша з іншого напрямку – з півдня, що, за великим рахунком, є ще “глибшим” у забезпеченні південного флангу “очеретинської” групи, ніж вищевказаний рубіж.
Загалом, за умови подальшого нарощування противником зусиль на цьому напрямку (а воно, очевидно, так і буде) маємо всі перспективи отримати вже не просто тактичні, а суттєві оперативні неприємності.
На даний момент на Покровському операційному напрямку ВЖЕ маємо повномасштабну тактичну кризу, а якщо противник додатково введе сюди ще 2-3 мотострілецькі бригади (мсбр) + 3-4 мсп, то в такому разі я навіть не бачу особливих труднощів для нього стосовно перетворення цих його тактичних успіхів в оперативні.
Очевидно, ЗСУ на цьому напрямку поки не мають можливості ані зупинити, ані “купирувати” наступ противника, який вже має стійку тенденцію до розростання у масштабах.
Більше того, як на мене, через останні свої тактичні успіхи на цьому напрямку перед командуванням противника починає зростати “варіативність” його МОЖЛИВИХ подальших дій.
У цьому відношенні дуже показовим є той факт, що противник вперто намагається просуватись у західному та північно-західному напрямках, але при цьому “не форсує події” у смузі дії своєї 132-ї омсбр, наприклад, по напрямку на Калинове чи на Олександропіль.
Іншими словами, він намагається “максимально глибше” залізти ЗА правий фланг нашої Торецької тактичної групи з півдня аж до дороги Покровськ – Костянтинівка.
Що буде далі, думаю, пояснювати не треба.
Фото: 501-й окремий батальйон морської піхоти
