Тривають багатотисячні протести в Грузії (фото, відео)
Фракція Європейська Солідарність із великим занепокоєнням спостерігає за подіями в Грузії та висловлює солідарність протестувальникам, які вийшли проти так званого закону « Про іноагентів», прийнятого сьогодні в цілому грузинським парламентом.
Для нас Грузія не просто дружня країна. Нас повʼязує спільна боротьба за субʼєктність від російської імперії, ми як ніхто розуміємо прагнення Грузії відновити територіальну цілісність, адже й досі 20% грузинської території окуповані РФ.
Разом із Тбілісі ми пройшли довгий і важкий шлях до отримання статусу країни кандидата в члени ЄС і разом прагнемо стати повноправними членами НАТО.
Великою помилкою весною 2008 було заблокувати Україні та Грузії ПДЧ в Альянсі, разом ми тоді попереджали світ, що це розвʼязує руки Москві. Вже влітку 2008 рф здійснила напад на мирну дружню Грузію, а в 2014, шаленіючи від безкарності, РФ анексувала Крим і частину Донецької та Луганської областей, напавши на Україну. Агресія РФ зробила на десятиріччя щеплення нашим країнам – «Геть від Москви!».
Ми завжди підтримували грузинський народ в його боротьбі за незалежність і знали, немає друзів більших, ніж грузини, які розуміють, що таке зовнішня агресія і російська війна.
З великим занепокоєнням сприймаємо прийняття проєкту, який є калькою з російського закону 2012-го про іноагентів і який добив існування незалежних від Кремля медіа в рф. Не розуміємо, як волелюбна Грузія і її парламент могли таке проголосувати.
Ми висловлюємо солідарність грузинському народу в боротьбі за свободу, незалежність і демократію та проти автократичних тенденцій і спроб придушити громадянське суспільство та вільні медіа.
Розділяємо відданість грузинського народу демократичним цінностям, які є фундаментом євроінтеграції.
Депутати Європарламенту вже висловили занепокоєння прийняттям закону “про іноземних агентів”, який може призупинити європейську інтеграцію Грузії.
Україна, яка сьогодні героїчно бореться за свою свободу і незалежність, відстоює територіальну цілісність і суверенітет, усвідомлює, що рф воює з вільним світом всіма способами і методами, в тому числі гібридними, підриваючи демократію на догоду авторитаризму.
Ми з особливим хвилюванням спостерігаємо за останніми подіями в Грузії. Закликаємо грузинський уряд не чинити дій, які можуть призупинити євроінтеграцію.
Висловлюємо свою підтримку громадянському суспільству і вільним медіа, які є фундаментом демократії.
Підтримуємо ініціативу щодо невідкладного візиту міністрів закордонних справ окремих держав-членів ЄС у Тбілісі у звʼязку з загрозою демократії в Грузії та закликаємо Раду ЄС рішуче відреагувати на антидемократичні дії влади.
У Грузії – сутички з поліцією. Поліція жорстко пакує протестувальників. Причина – парламент Грузії прийняв скандальний закон про іноагентів і фактично заблокував шлях країни до ЄС.
Скажу, можливо, неприємне. Те, що зараз відбувається в Грузії, – фінал реформ Саакашвілі. І головна причина як раз те, чим наші активісти захоплювалися найбільше, – політична воля. Тобто манера Саакашвілі, коли було треба, переступати через закон. Так переступати, що вони дійшли до відвертої кримінальщини (справа Сандро Ґірґвліані). Бо, розумієте, не можна водночас діяти диктаторськими методами і проводити демократичні вибори. Чому?
Поясню на прикладі. У нас Петра Порошенко багато критикували за “відсутність політичної волі”, тобто за те, що діяв чітко й виключно в межах закону та зважував наслідки. Пройшли вибори. Виграли противники Порошенка. І що? А нічого. Всі спроби посадити Порошенка розбилися об закон і суди, Порошенко – лідер опозиції, завдяки чому в Україні все ще існують свобода слова та реальний плюралізм думок. На зло владі.
У Грузії. З Саакашвілі “політична воля” так і перла. Але вибори він програв. І що? Саакашвілі мусив уїхати і заінтригувався так, що сам поперся в Грузію і нині сидить. Вано Мерабішвілі сів (вийшов у 2020 р.). З опозицією ніхто не рахується, мовляв, як ви з нами, так і ми з вами.
Фінал – закон про іноагентів, і Грузія помалу стає другою Білоруссю.
Саакашвілі був дуже енергійний. А Порошенко – далекоглядний.
Саме тому нам наразі варіант Грузії не світить. Зараз більшість активістів опозиції на війні, але війна закінчиться. Всі наші розмови ще попереду.
Грузії ж доведеться все починати спочатку. Звісно, якщо протягом доби не станеться щось аж надто кардинальне. Зараз все залежить як раз від політичної волі – пересічних грузинів.
