Санкції на часі. 09.05.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 09.05.2024.
1. Україні варто продовжувати бити по російських НПЗ.
– Атаки на російські нафтопереробні заводи не матимуть того впливу на світові енергетичні ринки, якого побоюються американські чиновники.
– Водночас українські удари по російських НПЗ роблять те, чого не зробив режим санкцій.
– Із жовтня 2023 року Україна завдала щонайменше 20 ударів по нафтопереробних заводах на території росії. Українська сторона наголошувала, що метою цих атак є припинення постачання палива російським військовим і скорочення експортних надходжень, які Кремль використовує для фінансування своїх воєнних зусиль проти України.
– Станом на кінець березня 2024 року Україна знищила близько 14% російських нафтопереробних потужностей і змусила російський уряд запровадити шестимісячну заборону на експорт бензину.
– Як зазначає видання Foreign Affairs, критика Вашингтона недоречна. Ці удари знижують здатність росії перетворювати нафту на придатні для використання продукти, але вони не впливають на обсяг нафти, яку країна може видобувати або експортувати.
– Удари досягають тих самих цілей, які ставили західні партнери України, але яких значною мірою не змогли досягти через санкції та обмеження цін на російську нафту: погіршити фінансову та матеріально-технічну здатність росії вести війну, одночасно обмеживши ширшу шкоду світовій економіці.
– Київ повинен перемагати там, де він може, а кампанія зі знищення російських нафтопереробних потужностей приносить користь Україні з обмеженим ризиком.
2. російські мільярдери, які потрапили під західні санкції, стали поступово переводити активи до рф.
– Багато в чому посприяло те, що Кіпр і Швейцарія перестали надавати послуги з управління сімейними трастами, якщо їх засновниками або бенефіціарами значаться громадяни росії.
– Як повідомили агентству два російські мільярдери на правах анонімності, переводячи активи до росії, підприємці стикаються з ризиками націоналізації бізнесу.
3. росія під загрозою санкцій ЄС щодо зрідженого газу.
– Вперше за два роки росія зіткнулася з санкціями ЄС щодо зрідженого природного газу. Це випливає з проєкту санкцій, який постійні представники країн-членів вперше обговорили у середу в Брюсселі.
– Але заборону імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) до Європи вводити не планується.
– Згідно з проєктом, ЄС поки що хоче заборонити лише дві речі: перевалку російського ЗПГ у європейських портах, включаючи подальші постачання в Азію, і, по-друге, європейські інвестиції в проєкти з виробництва зрідженого природного газу в росії, наприклад, у місті Мурманську на північ від Полярного кола.
– Дипломатів у Брюсселі очікують кілька тижнів обговорень нової пропозиції щодо санкцій, яка потребує одностайності країн-членів.
4. Посли країн ЄС після багатотижневих переговорів домовилися про використання відсотків від російських активів для військової допомоги Україні та її відновлення.
– Досягнуто принципової угоди щодо заходів, що стосуються доходів від заблокованих активів рф.
– Ці гроші підуть на підтримку відбудови України, а також для її оборони. При цьому лише цього року ця сума може становити до 3 млрд євро.
– Переговори щодо цього плану тривали в тому числі через те, що Австрія та низка інших держав відмовлялися брати участь у безпосередніх поставках зброї та боєприпасів.
– На вимогу цих країн досягнуто домовленості, що частина відсотків від російських доходів використовуватиметься й для інших видів допомоги.
– За даними Єврокомісії, в ЄС заморожено активи російського Центробанку на загальну суму близько 210 млрд євро.
– Розташований у Бельгії депозитарій Euroclear повідомив, що у 2023 році на ці гроші отримано відсотки у розмірі близько 4,4 млрд євро. У березні 2024 року голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та голова європейської дипломатії Жозеп Боррель виступили з пропозицією непрямого використання російських коштів.
– Їх план полягає в тому, щоб спрямовувати 90 відсотків таких доходів через Європейський фонд миру на закупівлю зброї для ЗСУ, а решту 10 відсотків – на відновлення України.
– Якщо цю схему схвалять усі країни-члени ЄС, Київ може вже в нинішньому році отримати 2,5-3 млрд євро і далі отримуватиме суми щорічно.
– Конфіскувати заморожені активи Брюссель наразі не планує. Від цієї ідеї європейських чиновників відмовляють КНР, Саудівська Аравія та Індонезія.
5. США розглядають обмеження доступу Китаю до програмного забезпечення штучного інтелекту.
– Білий дім намагається уповільнити розвиток Пекіном передових технологій, які можна використовувати для військових цілей.
– Адміністрація Байдена готова відкрити новий фронт у своїх зусиллях захистити штучний інтелект США від Китаю та росії за допомогою попередніх планів встановити обмеження навколо найдосконаліших моделей штучного інтелекту, основного програмного забезпечення систем штучного інтелекту, як ChatGPT.
– Міністерство торгівлі США розглядає “новий нормативний поштовх” для обмеження експорту закритих моделей штучного інтелекту, чиє програмне забезпечення та дані, на яких воно навчається, зберігаються в таємниці.
– Ці заходи доповнять низку дій, вжитих за останні два роки, щоб заблокувати експорт чипів штучного інтелекту в Китай та уповільнити розвиток Пекіном передових технологій для військових цілей.
6. Австрійський Raiffeisen Bank International (RBI) після інтенсивного тиску з боку США відмовився від пропозиції щодо купівлі акцій промисловості вартістю 1,5 мільярда євро (1,6 мільярда доларів), пов’язаного з російським магнатом Олегом Дерипаскою.
– Зрив угоди є новою невдачею для найбільшого західного банку в росії, який зазнає критики за зв’язки з Москвою понад два роки після вторгнення росії в Україну.
– Оголошення RBI відбулося після тижневого тиску через його плани придбати частку в будівельній групі Strabag, крок, спрямований на розблокування банківських коштів, заморожених у росії.
– «Під час останніх переговорів з відповідними органами RBI не зміг отримати необхідний комфорт для того, щоб продовжити запропоновану операцію», — заявив банк у середу.
– Цей план зазнав критики з боку Міністерства фінансів США, оскільки проти Дерипаски запроваджено санкції, що загострило напруженість між Вашингтоном і RBI, який вже перебуває під пильною увагою американського агентства із застосування санкцій OFAC.
7. Китайський експорт до росії у перерахунку на юані у квітні вкотре знизився рік до року, показали митні дані у четвер, що пояснюється тиском санкцій США, накладених на рф.
– У перерахунку на юані китайські постачання до росії впали на 10,8% у річному обчисленні після падіння на 13% у березні, показали митні дані.
– Імпорт у зворотному напрямку – з росії до Китаю – у квітні зріс на 23%.
– За перші чотири місяці 2024 року обсяг двосторонньої торгівлі між країнами сягнув 543,7 мільярда юанів ($75,25 мільярда), піднявшись на 7,9%.
– У доларовому вираженні експорт китайських товарів до росії у квітні впав на 14%, тоді як імпорт зріс на 19%.
8. Митниці країн Балтії, Фінляндії та Польщі підписали угоду про єдине виконання санкцій щодо рф.
– У січні митниці Литви, Латвії та Естонії затвердили декларацію прем’єр-міністрів країн Балтії, підписану 20 грудня минулого року, і домовилися посилити контроль за санкційними товарами, що експортуються до третіх країн через рф і білорусь або перевозяться транзитом, наприклад, вимагати подання декларації від виробника товару.
– Тепер до цієї домовленості приєдналися Польща та Фінляндія.
