Вісті з фронтів. 10.05.2024
Східна операційна зона. Краматорський напрямок.
1. На цьому напрямку, очевидно, триває перегрупування сил і засобів УВ “Юг” противника, у зв’язку з чим ефективність його наступальних дій, скажімо так, трохи “подупала”. Як на мене, сенсом цього перегрупування противника є його підготовка власне до “прориву у Часів Яр”.
Однак, звісно, рівень інтенсивності атакуючих\штурмових дій з боку передових підрозділів противника на Краматорському напрямку згідно положень теорії та практики військового мистецтва зовсім не знизився. Адже “безперервність” тиску (наступу) на противника, як вимагає ця сама “теорія та практика”, треба забезпечувати. Тому свої спроби атакувати\штурмувати вони продовжують.
Станом на вечір 8 травня, протягом кількох крайних діб противник здійснив на цьому напрямку наступні дії:
– Підрозділи 98-ї повітряно-десантної дивізії (пдд), зокрема її 331-го парашутно-десантного полку (пдп), разом із підрозділами 11-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр) вперто намагалися просунутись північніше дороги Т-0504 Костянтинівка – Бахмут у лісі південніше мікрорайону “часіка” під назвою “Новий”, відповідно атакували вздовж дороги та північніше неї. Поки безрезультатно для себе.
– Про певні “підготовчі роботи” щодо майбутньої спроби “прориву” противника у м. Часів Яр також свідчить і певна його активізація на ділянці між с. Іванівське та с. Кліщіївка (точніше їх руїнами). Ну, воно й зрозуміло, лівий фланг майбутньої “штурмуючої” тактичної групи варто прикрити.
У відповідності з цим прагненням підрозділи 88-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) 2-го армійського корпусу (АК) противника, підтримані передовими підрозділами 1307-го мотострілецького полку (мсп) зі складу 6-ї мотострілецької дивізії (мсд) 3-го АК, атакували зразу у кількох місцях у порівняно широкій смузі північніше та східніше Кліщіївки, явно намагаючись витіснити наші війська західніше руїн цього н.п.
Загалом, очевидно, що противник таки готується до боїв за м. Часів Яр, і висловлене раніше припущення з боку ряду експертів та аналітиків про те, що він “може обійти його з півдня”, скажімо так, поки виглядає дискусійно.
Хоча, як на мене, це цілком може стати реальністю, якщо противнику нарешті вдасться “завершити” бої за с. Іванівське (які ведуть підрозділи 102-го мсп противника) й просунутися не тільки північніше дороги Т-0504, а й південніше неї.
Як може виглядати цей “штурм-прорив”?
Скоріш за все, противник сконцентрує додаткові штурмові підрозділи у смузі наступу 98-ї пдд, де йому вдалося раніше максимально близько просунутися до міської межі, й спробує прорватися по двох напрямках:
– на ділянці її 217-го пдп – це у бік мікрорайону “Канал”,
– і на ділянці 331-го пдп – це у бік мікрорайону “Новий”.
До речі, противник вже завершує на цьому напрямку доукомплектування та підготовку цих підрозділів (загальною чисельністю десь у 210-230 “тушок”), і якраз у складі цих двох полків. Тому десь з 10-11-го травня (можливо, трохи пізніше, їх ще треба “завести” на передові позиції) варто очікувати чергової серії атак противника саме на цих напрямках.
2. Тепер щодо сил і засобів, які є у розпорядженні УВ “Юг” (точніше, тієї його частини, яка оперує на Краматорському напрямку, її ще іноді називають УВ “Бахмут”).
Хто забув, нагадаю, тут оперують війська 2-го та 3-го армійських корпусів (АК) противника, підсиленні достатньо численним угрупуванням повітряно-десантних військ противника (98-а пдд, 11-а та 83-а окремі десантно-штурмові бригади\одшбр).
Окрім цього, тут же оперують окремі частини та з’єднання зі складу 14-го АК УВ “Север” (200-а омсбр), 150-ї мсд (102-й мсп) 8-ї загальновійськової армії (ЗВА), більша частина так званого “Добровольческого корпуса” (ДК) ри-фи (“приватні” проксі “опального” шойгИ) у діапазоні “рота – батальйон” і навіть, пару формувань рівня “розвідувально-штурмова бригада” (це коли пару таких батальйонів зводять разом).
У кількісному вимірі це виглядає наступним чином:
– Окремих мотострілецьких бригад (омсбр), “розвідувально-штурмових бригад” ДК та бригадних тактичних груп (БрТГр) військових баз (по суті, також бригад) – аж 15.
Але, звісно, далеко не всі вони насправді “гідні” високого звання “бригада”, значна їх частина має лише 1-2 більш-менш боєздатних батальйони.
– Мотострілецьких, танкових та парашутно-десантних полків (мсп, тп та пдп) також “числиться” вагомо – 12. Найбільш небезпечні це полки зі складу 98-ї пдд та окремі полки зі складу 8-ї ЗВА (її 2-го АК та 150-ї мсд). Вони у сенсі боєздатності цілком придатні для ведення інтенсивних атакуючих\штурмових дій.
В свою чергу, мотострілецькі полки 3-го АК (6-ї мсд) – це переважно колишні полки “територіальних військ”. На даний час це з’єднання майже повністю з них складається. Діють вони у смузі цього АК у статусі не то “приданих”, не то переданих під “оперативне командування”.
– Залишився тут також ще один окремий стрілецький батальйон (осб), один із тих самих “мобілізаційного резерву”, який, очевидно, противник використовує у якості такого собі “навчального центру штурмовиків”.
– Ну й ціла шобла різноманітних “добровольчих” формувань у ранзі “рота – батальйон”, яких свого часу або запхнули до складу ДК, або “Ахмату”. Це всякі колишні “барсікі” (БАРС), “вагнера” й інший “цікавий люд”. Таких тут – 12.
Більш цікава ситуація зі “швидким” резервом (той самий, який “першої черги”). Нібито у ньому є 2 мотострілецьких полки (мсп), один із яких це, ймовірно, “старий” полк 6-ї мсд 3-го АК – 54-й мсп, але на даний час його підрозділи переважно “відновлюються” на території самої ри-фи (на полігонах “Кадамовский”, “Прудбой” й т.д.). Як на мене, саме їх командування УВ “Юг” притримує для “введення у прорив” або задля “нарощення зусиль” на більш-менш перспективній ділянці чи напрямку.
Тому введення у бій цих сил і засобів (мається на увазі саме резервних полків) варто очікувати не раніше моменту, коли ситуація в районі м. Часів Яр почне розвиватися по “драматичному” сценарію для тієї чи іншої сторони.
3. Тепер щодо чисельності особового складу та основних зразків і типів озброєння і військової техніки (ОВТ), які МОЖЕ мати саме на Краматорському напрямку противник.
Виходячи з того, що УВ “Юг” противника веде бойові дії зразу на 3-х операційних напрямках у Східній операційній зоні – Сіверському, Краматорському та Курахівському, причому на двох із них концентрує свої головні зусилля (Краматорський та Курахівський), я висловлю свої ВЛАСНІ припущення дуже суб’єктивного характеру щодо цих показників:
– Загальна чисельність особового складу (о\с) УВ “Юг” складає приблизно 113-114 тисяч “тушок” (причому скоріше ближче до другої цифри). З них безпосередньо на Краматорському напрямку МОЖЕ бути десь від 42 до 43 тисяч (можливо, 45).
– Загальна чисельність танків у складі УВ “Юг” – до 648-650 одиниць. Враховуючи, що противником безпосередньо на Краматорському напрямку розгорнуто 2-3 танкових полки (ймовірно, зі складу 150-ї та 6-ї мсд), їх чисельність може досягати десь 210-220 одиниць.
– Бойових броньованих машин (ББМ), включаючи різноманітні бронеавтомобілі, тягачи (типу МТ-ЛБ та БМО-Т) та різні антикварні та “опытные” зразки від БТР-152А до БТР-90, загалом у складі УВ “Юг” десь під 2000 одиниць (1950-1960). Тому власне на Краматорському напрямку може бути 720-750 одиниць (можливо, трохи більше 800).
– Артилерійських систем (АС) калібром починаючи з 100-мм, включно з різними варіаціями 120-мм мінометів, у всьому угрупуванні “Юг” стоїть на обліку до 1146-1150 одиниць. Принаймні третина з цього обсягу явно перебуває на Краматорському напрямку.
– Реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) всіх типів і призначень, включно з важкими “вогнеметними системами” типу ТОС-1\2 у складі УВ “Юг”, трохи більше 300 одиниць (десь 308-310 штук). І, як на мене, з них третина, включаючи ті самі “ТОС-и”, також розгорнуті саме на Краматорському напрямку.
– Щодо оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК), які час від часу противник використовує саме в інтересах командувачів угрупувань військ (УВ), то зважаючи на те, що УВ “Юг” діє окрім Краматорського операційного напрямку ще й на Курахівському та Сіверському, варто мати на увазі, що противник може застосовувати (звісно, також час від часу) на цьому напрямку підрозділ своїх ракетних військ та артилерії (РВіА), озброєний саме цим ОТРК, у складі 4-6 пускових установок (ПУ) із відповідними засобами наведення та управління.
Підсумуємо.
– Конкретно по Краматорському напрямку, очевидно, противник готується до нарощування (продовження) наступу. Причому найбільш ймовірно, саме в районі м. Часів Яр. Певне “зниження темпів” там відбулося виключно через перегрупування сил і засобів противника та їх доукомплектування.
Загальна дирекція цих “устремлений” ворога також зрозуміла – спробувати вийти в район Ступочки й далі південніше м. Костянтинівка (а при нагоді на його східні околиці). Не виключено, що противник має на увазі також досягнення рубежу Іванопілля – Біла Гора, аби створити “попередній навіс” із півночі над Торецьким районом оборони ЗСУ.
– Другий висновок. Як на мене, командуванню противника стає чим далі, тим важче “сочетать” ОДНОЧАСНО наступ на Покровському операційному напрямку (УВ “Центр”, ми про них поговоримо трохи пізніше) зі своїми аналогічними прагненнями на Краматорському напрямку. Тому, власне, ми й спостерігаємо на даний момент таке собі “чередование” в активізації противника на цих двох операційних напрямках.
