Чому він, а не ми? (відео)

Олена Кудренко

Я вірю, що якщо хтось зміг, – то змогли би й інші. Просто недостатньо сильно старалися.

Якщо в світі існують сотні тисяч боєприпасів, які десь лежали, і їх треба було знайти, – то це повинна була бути наша робота. Наше завдання. Нашого міністра оборони (що попереднього, вічно усміхненого, що Умєрова). Нашого верховного головнокомандувача.

Це ми повинні землю носом рити, щоб знайти і домовитися. В умовах війни повинна вестися високопрофесійна робота, як в жорсткому бізнесі, де платять за результати і антикризовий менеджмент, а не політичні шоу.

– Знайшов – чудово.
– Не знайшов – чому?
– Не домовився – чому?
– Не знаєш, не вмієш, недостатньо професійний?
Значить, не відповідаєш посаді.

У великому бізнесі, коли на кону великі продажі, великі заробітки та де велика конкуренція, цілком доречне гасло “Здохни, але зроби.” В нашому випадку гроші міністрам повинні платитися не за виконання політичних забаганок, спущених зверху, а за кількість здобутого, знайденого, виробленого. За результат: скільки, яке, як вчасно ти зміг зробити для потреб України. Тільки так, бо це не забавки – це війна.

Чужий президент працює так, як мали би працювати наші можновладці. Вищий пілотаж. Конкретний результат.

Чому він, а не ми?

 

Колаж: Інформатор

Автор