Чому він, а не ми? (відео)
Я вірю, що якщо хтось зміг, – то змогли би й інші. Просто недостатньо сильно старалися.
Якщо в світі існують сотні тисяч боєприпасів, які десь лежали, і їх треба було знайти, – то це повинна була бути наша робота. Наше завдання. Нашого міністра оборони (що попереднього, вічно усміхненого, що Умєрова). Нашого верховного головнокомандувача.
Це ми повинні землю носом рити, щоб знайти і домовитися. В умовах війни повинна вестися високопрофесійна робота, як в жорсткому бізнесі, де платять за результати і антикризовий менеджмент, а не політичні шоу.
– Знайшов – чудово. У великому бізнесі, коли на кону великі продажі, великі заробітки та де велика конкуренція, цілком доречне гасло “Здохни, але зроби.” В нашому випадку гроші міністрам повинні платитися не за виконання політичних забаганок, спущених зверху, а за кількість здобутого, знайденого, виробленого. За результат: скільки, яке, як вчасно ти зміг зробити для потреб України. Тільки так, бо це не забавки – це війна. Чужий президент працює так, як мали би працювати наші можновладці. Вищий пілотаж. Конкретний результат. |
Чому він, а не ми?