Від(чеп)іться від Залужного
Висловлюю максимально глибоку подяку лідеру партії «Сила права», народному депутату України V, VI, VII скликань, колишньому координатору «Воєнного кабінета» Юлії Тимошенко, номінанту премії «Вуса як у Лукашенка – 2007» Сенченку Андрію Віленовичу за те, що він максимально чітко зрозумів суспільний запит під час війни і розкидав всюди, на що вистачило грошей, свою статтю із критикою генерала Залужного як командувача.
Охуєнно у нас політики в країні немає. У нас немає, а у Сенченка Андрія Віленовича, до речі, хто це, політика є.
Заваліть, будь ласка, отой отвір, що у вас під вусами, Андрію Віленовичу, і відʼїбіться від Залужного.
Це, до речі, всіх стосується.
Ілюстрація – цитата зі статті.
А звинувачення Залужного з боку М. Безуглої у “відсутності змін в ЗСУ”, “совку”, “незбудованій фортифікації” та різні натяки на “неправильний наступ” і “приватну переписку” про всяке – це вкид чи ні?
Може скористатись підлий ворог для розколу суспільства таким підходом і тоном розмови з Головнокомандувачем ЗСУ з боку члєнкині комітету ВР з нацбезпеки і підкомітету цивільного контроля?
В цьому випадку інформація – це зброя чи “ето другоє” для даного депутата?
Тут або Мар’яна Володимирівна взяла “под козирьок” і не встигла вчасно зупинити свої нахрюки, або всі ображені вскрики “да как ви моглі такоє подумать!” – звичайне лицемірство, як завжди, бо щось не беруть господарі своїх позитивних кіз на поводок.
Про “не робити з військових ідолів” особливо прекрасно, це треба запам’ятати.
* * *
Нардеп-слуґа Шевченко на своєму тг-каналі повідомив, що “Главкома Залужного уволят с вероятностью 99%. Вопрос времени” ©.
Нуууу і-і-і…? Де прокляття?
Де звинувачення в розколі?
Де спростування і обурення?
Де урочисті обіцянки “расстрєлять!”, “повєсіть!”, “нє голосовать нікогда, ніколи, never!”?
Так хто тут своїми істериками “працює на московську пропаганду”, шановні позитивні лицеміри?
А ще нардеп-слуґа в своєму дописі допустив обмовку по Фрейду – коли сказав про “принцип единовластия”, нібито порушений Залужним. В армії є єдиноначальність – “єдіновластіє” це про інше.
Єдіновластіє – це якраз мрія “нових ліц”, бо без єдіновластія вони не мають майбутнього, і саме тому монополізують повноваження, інформаційне поле, ресурси, закривають канали та згортають децентралізацію тощо.
А всі, хто не вписується в “єдину” картину руханок, вишитих подушок і безмежної віри в умовне “зниження тарифів вдвічі”, – той враг народу, смутьян, барига і агєнт, все за канонами будівництва авторитарного суспільства за кращими зразками наших сусідів.
Саме тому їх так вкурвив прояв вільної думки з боку Головкома, це неприпустиме руйнування єдіномислія найвеличніших ілюзій про конєц епохі.
Ми здогадувались, Євгене Володимировичу, але дякуємо за зайве підтвердження, пишіть ще.
