Вісті з фронтів. 19.07.2023

Куп’янський, Лиманський напрямки + трохи Бердянського.

1. На Куп’янському напрямку противник почав нарощувати розмах і темпи свого наступу. Очевидно, прагнучи створити зручні для себе передумови для продовження своєї активізації на цьому напрямку. Зокрема:

– У смузі відповідальності 7-го мотострілецького полку (мсп) та 27-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противник увів у бій додатково підрозділи 1431-го мсп ТрВ, а також батальйон БАРС-5 з метою нарощування своїх зусиль. Внаслідок чого противнику вдалося обійти с. Новоселівське як з півночі, так і з півдня, й тепер ЗСУ утримують виключно західну частину села. Противник продовжує свої атаки по напрямку на с. Берестове та південніше с. Новоселівське у бік с. Стельмахівка.

– На ділянці південніше цього відтинку активізувалися передові підрозділи 4-ї “Кантемировской” танкової дивізії (тд) 1-ї гв. танкової армії (гв. ТА). Зокрема, підрозділи 423-го мсп цєї дивізії при підтримці підрозділів 2-х окремих мотострілецьких бригад (омсбр) 2-ї загальновійськової армії (ЗВА) Центрального воєнного округу (ЦВО) – 15-ї та 30-ї омсбр – атакували передові підрозділи ЗСУ по дирекції с. Кармазинівка – с. Дружелюбівка, намагаючись відкинути українські передові підрозділи за Островські ставки.

– Окрім цього варто зазначити, що в районі с. Мілуватка командування військ противника розгорнуло тактичне угрупування, яке, скоріше за все, має підсилити перший ешелон військ (423-й мсп, 15-а омсбр та 30-а омсбр) у випадку, якщо їм вдасться досягнути якогось вагомого успіху. Зокрема, до його складу увійшли 752-й мсп (зі складу 3-ї мсд), 24-а окрема бригада спеціального призначення (обр СпП), приблизно до 2-х зведених тактичних загонів (до батальйону кожний), й батальйон БАРС-9.

Таким чином стає зрозумілим, що противник, діючи у загальному напрямку на м. Борова та с. Кругляківка прагне, якщо не розсікти угрупування ЗСУ на лівому березі р. Оскіл, то принаймні створити рубіж прикриття з півдня для ударного угрупування 1-ї гв.ТА, розгорнутого по напрямку Сватово – Куп’янськ.

До речі, як я й передбачав, одночасно з активізацією північно-західніше м. Сватове підрозділи 6-ї ЗВА північніше м. Куп’янськ також активізувались, зокрема лівофлангові підрозділи 138-ї омсбр противника атакували передові позиції підрозділів ЗСУ західніше с. Синьківка вздовж р. Оскіл.

2. На Лиманському напрямку.

Підрозділи ЗСУ продовжують утримувати дорогу між с. Торське та с. Ямполівка, чим суттєво стримують результативність атак 74-ї омсбр противника у бік с. Зарічне. Не дивлячись на цілу серію масованих атак цієї бригади противника по напрямку на с. Торське, підтриманих бронетехнікою 59-го танкового полку, підрозділами повітряно-десантних військ (331-го парашутно-десантного полку 76-ї пдд) противника, а також штурмовими ротами типу “Шторм-Z”, йому так і не вдається поки що навіть наблизитися до с. Торське. Не допоміг навіть увід у бій додаткових підрозділів 1452-го мсп ТрВ.

Більше того, в районі с. Григорівка (навпроти через р. Сіверський Донець) у Серебрянському лісництві внаслідок вдалої контратаки передовим підрозділам ЗСУ вдалося відсунути противника приблизно на 2 км у північно-східному напрямку, таким чином знявши безпосередню загрозу прориву противника до с. Григорівка.

Окрім того, судячи зі всього, підрозділи 127-ї омсбр противника, підтримані 79-м окремим розвідувальним батальйоном 2-го АК, а також 78-м окремим моторизованим полком “Ахмат-Север”, так і не спромоглися витіснити передові підрозділи ЗСУ з с. Білогорівка (верхн.), не дивлячись на майже тиждень масованих атак на це село зразу з 3-х напрямків.

Очевидно, що атаки противника вздовж р. Сіверський Донец через Серебрянське лісництво та вздовж дороги Кремінна – Лиман по напрямку на с. Зарічне противник продовжить. Так само, як і спроби відтіснити наші підрозділи з с. Білогорівка.

Але є одне “але”, противнику явно не вистачає рівня боєздатності його передових підрозділів. Ці атаки даються йому ще важче, ніж це було свого часу в районі м. Бахмут. Різко пересічна місцевість, лісові масиви, рукава та “стариці” р. Сіверський Донець – це не той ландшафт, де можливо швидко та ефективно задіяти свою перевагу у чисельності піхоти з артою та важкою технікою, також виникають очевидні складнощі.

3. На Бердянському напрямку в районі с. Приютне та с. Старомайорське противнику нарешті вдалося більш-менш стабілізувати ситуацію. Підрозділи “свіжого” 247-го “казачьего” десантно-штурмового полку зі складу 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) шляхом безперервних контратак по рубежу с. Приютне – с. Старомайорське протягом 1.5 доби зуміли призупинити просування передових підрозділів ЗСУ по напрямку на с. Старомлинівка з північно-західної сторони.

Але загальна ситуація для противника продовжує залишатися достатньо важкою. ЗСУ, очевидно, вже ведуть бої безпосередньо в самому с. Старомайорське й поступово витісняють противника з с. Урожайне. 60-а омсбр противника, яка обороняється на цій ділянці, явно робить це з напруженням всіх своїх сил. Використання її підрозділів тиждень тому у безрезультатних контратаках північно-західніше с. Старомайорське таки дається взнаки.

Думаю, рано чи пізно противнику таки доведеться на цьому напрямку відійти на рубіж Ремівка – Володине – Старомлинівка – Керменчик. На сьогодні принаймні у двох флангових районах на цьому напрямку (район с. Приютне та район с. Новодонецьке) у противника явно якось “не складається”. У першому випадку повторюється майже ідентична історія з с. Рівнопіль, у другому випадку противник, у вигляді 37-ї омсбр, якось “спізнюється з реакцією”, не встигаючи реагувати на різку та раптову зміну українським командуванням ділянок наступу.

Загалом, тут є два, так би мовити, “знакових” н.п. – це с. Старомлинівка та с. Керменчик.

Очевидно, що противник докладе максимум зусиль, аби їх утримати. Адже просування ЗСУ в ці райони фактично означатиме суттєвий “клин” у всю систему оборони противника на Бердянському напрямку.

Фото: Генштаб ЗСУ