Вісті з фронтів. 18.06.2023
Командування військ противника почало таки нарощувати зусилля на Токмацькому напрямку.
2 батальйони 291-го мотострілецького полку (мсп) 42-ї мотострілецької дивізії (мсд) 58-ї загальновійськової армії (ЗВА) відійшли на лінію укріплень північніше та західніше с. Роботине. Але візразу за їх “спиною” розгорнувся моторизований батальйон “Восток – Ахмат”, а ще південніше моторизований батальйон “Юг-Ахмат”.
Ліворуч, від Нестерянки до с. Копані, зайняв підготовлену лінію оборони батальйон 503-го мсп 19-ї мсд той самої 58-ї ЗВА, за його “спиною” в районі південно-західної околиці с. Копані розгорнувся зведений тактичний загін БАРС-11 (до батальйону).
Разом з тим, передовим підрозділам ЗСУ у напрямку на с. Вербове залишилось пройти до головної лінії оборони противника (вона розташована північніше селища) меньше 5 км.
Очевидно, що батальйон 70-го мсп 42-ї мсд противника, який обороняється на цій ділянці, явно “вже не витримує” й поступово відходить південніше. Саме на цій ділянці на головній лінії оборони командування противника розгортає підрозділи 22-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП) та 45-ї обр СпП пдв (трохи праворуч).
І зрозуміло, чому саме.
Між батальйоном 291-го й 70-го мсп діє зведений тактичний загін (до батальйону) БАРС-3, який підтримується підрозділами 417-го окремого розвідувального батальйону (орвб). За всіма ознаками, це саме те, що називається “слабое звено”. Тому “підпирання” цієї ділянки додатковими силами та засобами явно й є головним сенсом цього підсилення.
Окрім того, очевидно, що українське командування на даний момент має можливість “чередувати” докладання своїх зусиль між цими ділянками, фактично примушуючи противника для стійкості його оборони залучати додаткові сили та засоби.
Для будь-якого командира тактичного рівня цілком очевидні причини того, чому саме по дирекції Новоданилівка – Роботине та Мала Токмачка – Вербове активізувалися передові підрозділи ЗСУ.
Але у данному випадку надії командування військ противника на те, що йому вдасться “стримати” цю активізацію виключно тими силами та засобами, які були розгорнуті тут ДО цієї активізації, очевидно виявились марними. Тому росіянам таки довелося підтягувати сюди певну частину своїх резервів.
Батальйони 42-ї та 19-ї мсд на цьому напрямку поступово “стираються”, знаходячись під щоденним масованим вогневим впливом ЗСУ, рано чи пізно ЗСУ таки подолають відстань до головної лінії оборони противника, яка на цій ділянці проходить по висотах північніше с. Вербове – південніше с. Новопрокопівка – між с. Ільченкове та с. Солодка Балка – північно-східніше с. Чистопілля. Й так, у ЗСУ тут є зручна рокада – відрізок дороги Т-0803.
До речі, в районі с. Чистопілля заникався передовий ПУ 19-ї мсд противника. І судячи зі всього, командування військ противника вже стало підтягувати на свою головну лінію оборони резерви саме на тих напрямках, де триває активізація передових підрозділів ЗСУ. Зокрема, в районі с. Новопрокопівка фіксуються підрозділи 1430-го мсп територіальних військ (ТрВ) противника, які очевидно вже займають опорні пункти та райони оборони на головній лінії так само, як батальйони 38-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) роблять це в районі північно-західніше м. Пологи.
Треба пам’ятати у цьому зв’язку, що й в районі с. Лобкове та с. П’ятихатки також “гаряче”, й командуванню 19-ї мсд противника доводиться “звертати увагу” й на цю ділянку. У цьому сенсі двом батальйонам 429-го мсп противника, судячи зі всього, доводиться зараз організовувати оборону фронтом на північний схід, адже подальше просування передових підрозділів ЗСУ до рубежа с. Грозове – с. Долинка явно може поставити російські війська на Василівському напрямку, скажімо так, у дещо незручне становище.
На цьому напрямку противник перетворив с. Нова Криниця та с. Лісне у такі собі вузли оборони, а його головна ліня оборони на цій ділянці починається в районі с. Широке, також декілька опорних пунктів облаштовані в районі с. Гладке. Найбільш ймовірно, ці позиції разом із батальйонами 429-го мсп 19-ї мсд займуть підрозділи 125-го мсп 1-го АК та 4-ї військової бази (вб), які зараз розгорнуті по рубежу с. Грозове – с. Долинка.
Підсумуємо…
Отже очевидно, що хоча командування військ противника й почало нарощування своїх зусиль на Токмацькому напрямку, але більша частина його резервів все ще не задіяна у цьому процесі.
Коли у зведеннях почнуть частіше “проскакувати” повідомлення про 5-у окрему танкову бригаду (отбр), 57-у, 64-у та 69-у омсбр, ось тоді й можна констатувати, що “лёд тронулся”, й ситуація для противника починає набувати відверто загрозливих рис саме у оперативному масштабі. Поки, цього не спостерігається.
