Вісті з фронтів. 16.05.2023. Частина І (відео)

Костянтин Машовець

Частина перша “запитання – відповіді” на цьому тижні…

Yevhen Petryk: Як ви оцінюєте перші “робкие попытки” застосування британських крилатих ракет. Чи не занадто малозначними цілі вибрані для таких коштовних і дефіцитних засобів враження?

– В мене існують достатньо вагомі сумніви щодо реальності застосування цих ракет. І навіть якщо їх дійсно застосували (а на сьогоднішній день поки зафіксований “один спірний” випадок), то я не думаю, що цілі були малозначними.

Александр Жарков: На цьому тижні було відео ураження ТОРМ2. Судячи з відео, по ТОРу вдарили з Himars, але ракета не влучила в нього, а вибухнула на відстані метрів 10. ТОР задимів, але поїхав своїм ходом. Ця ситуація викликала дискусію в мережі. Частина користувачів казала, що промазали, інші кажуть, що при такому вибуху вся електроніка і радар посічені осколками. Питання: наскільки критичні для систем ППО такі «непрямі» влучання, коли ракета чи снаряд 155/152 мм вибухають на відстані 10-15 метрів від цілі?

– Близкий (на відстані 10-15 м) вибух бойової частини (БЧ) реактивних снарядів GMLRS до установок типу HIMARS, М270 і їм подібних обох основних типів – М30 (М30А1, М30А2) та М31(М31А1, М31А2) від БМ (бойова машина) 9А331М2 зенітного ракетного комплексу ТОР-М2 призведе до її повного виходу з ладу. Так як радіус зони суцільного ураження цих ракет складає не меньше як 150 м.

– Що стосується артилерійських снарядів 152\155-мм калібру основного типу (ОФС, найбільш поширений тип артилерійського боєприпасу) , то їх вибух на відстані в 10-15 м від БМ9А331М2 ЗРУ ТОР-М2 також забезпечує надійне її ураження (вивід з ладу) двома основними вражаючими факторами – сформованим потоком уламків і фугасною дією (вибуховою хвилею) – радіус зони ураження від 70 до 100 метрів.

Павло Трегуб: Вітаю! Цікавить питання про білгородський напрям через істерику мокшанців. На Вашу думку, чи можна сподіватися на створення буферної зони для Харкова за рахунок даної території взагалі? Наскільки відповідають дійсності ці воплі на болотах наразі? Дякую.

– Ні, “не можна”, не варто сподіватися на створення так званої буферної зони, тим більше “за рахунок даної території”. Принаймні поки тривають бойові дії. Військово-політичне керівництво України на даний момент відкидає можливість окупації суверенної території рф насильницьким шляхом навіть в умовах війни, й навіть виходячи з військової доцільності такого кроку. Принаймні офіційно.

– Не розумію сенсу питання – чи відповідають дійсності воплі? Що це означає? Як воплі можуть відповідати чи не відповідати дійсності? Якщо воплі чутно, значить, ви їх дійсно сприймаєте своїми органами слуху.

Роман Амелякін: Добрий ранок. Була інформація, що наші втрати ППО співставні з російськими. Питання: чи це так? Якщо так, то ППО якого рівня найбільше страждає? Дякую.

– В таких випадках варто не обмежуватись загальновживаним словосполученням “була інформація”, а вказувати звідки, коли й від кого ви таку інформацію отримали, бо я такої інформації не маю. Тому коментувати ваше припущення (твердження) не можу.

София Корниенко: Як ви гадаєте, ми колись зможемо знищити каліброносці в Чорному морі? Дякую.

– Цілком, при певних обставинах зможемо. Тим більше що принаймні 2 таких “каліброносця” (фрегат КРО пр. 11356Р “Адмирал Эссен” та дизель-електричний підводний човен пр. 636.3) вже були вимушені стати у 13-й судноремонтний завод (м. Севастополь) на ремонт через якісь ушкодження чи технічні несправності. А ці бойові кораблі “свіжі”, вступили до бойового складу чорноморського флоту рф порівняно нещодавно, але “чомусь” були вимушені вже відправитись на ремонт. Думаю, це якось пов’язано з неодноразовому атаками невідомих безекіпажних суден-брандерів на бухти ПБ чф м. Севастополь. Тим більше що у своєму нещодавньому інтерв’ю генерал Залужний дав зрозуміти, що він “тримає у голові” таку можливість.

Borys Borys: Шановний пане Костянтине! Уточніть, будь ласка, що мається на увазі під “правою клішнею” під Бахмутом. Це вся територія від Роздолівки до Ягідного?

– Скоріше від Веселого до Хромового. По суті, це південний “фас” Сіверського виступу чи північний фланг Бахмутського району оборони.

Oleg Zoz: В Брянській області було тренування роботи ППО перед нашими наступами на інших напрямках чи це просто одноразова акція?

– В певній мірі це було, скоріше, вдосконалення раніше напрацьованого алгоритму. Й так, це не була одноразова акція, мені відомо про принаймні не менше 3-х успішних протиповітряних засад, проведених силами та засобами ППО ЗСУ ще ДО Брянского “побоїща”.

Олександр Яровий: Як має виглядати Українська Перемога? І як її досягти?

– Я вже відповідав на це питання. Перемогою для України буде вважатися відновлення її територіальної цілісності та суверенітету у межах кордонів станом на 1991 рік. Досягти її можливо двома шляхами – або шляхом виводу російських військ з окупованих територій внаслідок політичних домовленостей (малоймовірний варіант), або розгромом військ противника та примушення їх до відступу з вказаних територій (більш ймовірний варіант).

– “Крапкою” повинно стати військово-політичне оформлення військової перемоги шляхом отримання Україною гарантій безпеки на майбутнє. Шлях забезпечення цього – прерогатива вибору військово-політичного керівництва країни. Наприклад, підписання якоїсь міжнародної\міждержавної угоди або вступ до НАТО чи до іншого потужного військово-політичного блоку, який може бути створений в подальшому, або навіть ОДНОЧАСНЕ застосування ВСІХ цих методів.

Иван Секретный: 1) Последние атаки на нашу складскую логистику, а не ослабит ли заметно это наш потенциал и возможности?
2) Мы вообще сможем давать симметричный ответ по территории рф оружием подобного класса, или наша участь и далее быть грушей для битья, а территория рф неприкосновенна, хотите – партизаньте с малыми беспилотниками там, рискуя людьми, а больше никак.
Мы так войну не выиграем, если кто-то думает, что они просто уйдут, разочарую, не уйдут, даже ссср из Афганистана уже с “реформатором” горбачевым уходил долго, и на карту было там поставлено гораздо меньше. Или воевать 10 лет, где государство поменьше, его поддерживали, и оно истощало соперника, или снова замораживать конфликт/идти на переговоры с отторжение территорий и прочим.

– Будь-які атаки на будь-яку “складскую логистику” певною мірою відволікають сили та ресурси тієї сторони, яка атакована. Навіть якщо атаки мають малий практичний ефект у сенсі знищення та виводу з ладу матеріально-технічних засобів. Наскільки це буде “заметно” – залежатиме від рівня ефективності цих атак. Поки я не бачу особливих “досягнень” противника у цій царині.

– Географія “бавовни” протягом останніх 4-х місяців значно розширилась. Причому у самих несподіваних напрямках і місцях. Але справжньою метою реалізації стратегії ведення війни нинішнє військово-політичне керівництво України не ставить обов’язкове досягнення якоїсь уявної “симетричності” з противником у застосуванні засобів ураження, а ставить зовсім інші речі, й правильно робить.

Ваші емоційні сентенції на цей рахунок із згадуванням війни в Афганістані й прагненням когось розчаровувати чи не розчаровувати тут ні до чого.

Важлива лише кінцева мета у цій війні та методи її досягнення (реалізація обраної стратегія). Це вам може подобатися чи не подобатися, але “симетричність” у застосуванні засобів ураження не є  у цьому сенсі обов’язковим елементом, якого треба обов’язково прагнути за будь-яку ціну. Таке розуміння цілей та змісту стратегії ведення війни є достатньо примітивним, на мій погляд.

Alex Kuzmenko: Як ви вважаєте, чому ворог не робить комбіновані масовані удари з шахедів та ракет одночасно? Наприклад, 30-60 шахедів летять першими, а за ними одразу стільки ж ракет. І вони разом маневрують у повітряному просторі? Такі атаки навіть Петріотами важко було б відбивати.

– По-перше, насправді він робить таки удари.

– По-друге, у вас якісь дивні уявлення про принципи фунціювання системи ППО України та її окремих елементів. І так само щодо засобів повітряного нападу типу “крилата ракета” та “баражуючий боєприпас” (ударний БПЛА-“камікадзе”). З чого ви взяли, що ЗРК MIM-104 «Patriot» не здатний відрізнити повітряну ціль типу КР від БПЛА типу “Шахед”, коли насправді цей комплекс має дуже високі селективні спроможності?

– Ваше твердження про те, що “навіть Петріотами” було би важко відбивати “такі атаки”, свідчить про те, що ви вважаєте саме цей ЗРК якимось ППОшним вундерваффе, хоча насправді це геть не відповідає дійсності.

Так, для ЗРК MIM-104 «Patriot» ціль типу “крилата ракета” є типовою, але не БПЛА типу “Шахеда”, навіть якщо співставити вартість зенітної керованої ракети від цього ЗРК із вартістю БПЛА типу “Шахед”. Збивати ці БПЛА за допомогою ЗРК MIM-104 «Patriot» – це все одно що забивати цвяхи мікроскопом. Тим більше коли для цього існують зовсім інші, якраз для цього спеціалізовані та адаптовані засоби ППО. Дійсно, “навіть патріотами” відбивати “такі атаки” було би важко, а ще дуже тупо.

Малый Владимир: Вибухи в Хмельницкому – це наша халатність чи дуже хитрий маневр росіян?

– Не зовсім розумію, а в чому саме тут повинна міститись “хитрість маневру” росіян? По-моєму, прагнення росіян нанести удари по військових об’єктах та інфраструктурі України з одночасним нехтуванням життями та здоров’ям мирного цивільного населення нашої країни було очевидним із самого початку масованого вторгнення російських військ на нашу територію.

– Але з визначенням “халатність” я також би не поспішав. Цілком можливо, що тут варто плідно попрацювати військовій та звичайній (цивільній) контррозвідкам СБУ, особливо у сфері дослідженні шляхів циркулювання певного роду інформації.

Dmitry Ar: Піраміда Ходарьонок – Пригожин – Гіркин. Ви назвали цю конструкцію зкоординованою. Ким, та яка остаточна ціль цієї координації? Чи можна зробити висновок, що зневага одного до іншого в цій трійці удавана?

– Це не піраміда, це ланцюг.

– Я не називав їх зкоординованими, я називав їх структурованими, це зовсім інші речі з зовсім різним функціональним призначенням і різними цілями.

– За ними стоять інформаційні підрозділи російських спеціальних служб, а також мо рф та ап рф.

– Ні, не можна, зневага одне до одного у них якраз не удавана.

 

Автор