Вісті з фронтів. 10.05.2023. Частина І (відео)
Післямова… Перша частина “запитання – відповіді” на цьому тижні…
Павло Трегуб: Вітаю! Чи є інформація, скільки в мокшанців зарядів до їх ППО? Чи не доцільно їх закидати аналогами шахедів для різкого зниження цієї кількості, оскільки в цю гру точно можна грати вдвох. Наскільки це реально з Вашої точки зору? Дякую.
– Якщо ви маєте на увазі ті, які можливо використовувати для стрільби по наземних цілях (об’єктах), то так, їх достатньо багато. За одними оцінками їх приблизно 3.5-4 тисячі, за іншими – навіть 7.5 тисяч.
– Ні, це поки що позбавлено сенсу, тому що система ППО противника вибудована як багатоешелонна, в тому числі стосовно висот, швидкостей та розміру цілей. Іншими словами, вона насичена не тільки ЗРС типу С-300, які власне й використовуються противником для ракетних обстрілів наземних цілей, а й цілим рядом інших систем, які якраз і спеціалізуються на цілях штибу БПЛА “Шахед” – ЗРПК “Панцирь-С1”, ЗРАК 2С6 “Тунгуска”, ЗРК “Тор -М1” і т.д. Тобто “власними Шахедами” ми ніяк не перевантажимо систему ППО противника стосовно розходу ним зенітних керованих ракет до ЗРС С-300, бо з ними будуть боротися зовсім інші зенітні засоби.
– Це реально, але недоцільно,. по суті це безглузде розходування дефіцитних ресурсів.
Jackie Airman: С чем связаны последние заявления керманичей о “переоценке” контрнаступления!? Дяка.
– З так званим “зворотно-негативним ефектом” відповідної інформаційної кампанії з їх боку. Іншими словами, інформаційний “розгон” стосовно значення та важливості можливого українського наступу почав викликати у суспільстві зовсім протилежні настрої, ніж ті, яких бажали досягнути початково. Це не зовсім зручно для вищого військово-політичного керівництва держави, бо суттєво звужує йому “поле для маневру” у справі прийняття тих чи інших стратегічних рішень. Тому, очевидно, що воно таким чином прагне врівноважити ці настрої, погасити амплітуду їх коливань. Вважаю, воно цілком слушно це робить.
Serhii Sokolenko: Чи можливий масштабний контрнаступ без переваги в повітрі?
– При певних інших умовах можливий. Але тут важливо розуміти, що головною з них є можливість і здатність нівелювати перевагу противника у повітрі шляхом задіяння інших “компенсаторних” механізмів (звісно, яких саме я поки утримуюсь писати).
– Це перше, а друге. Завжди варто пам’ятати, що насправді цінна не сама перевага у повітрі, а можливості, які вона надає тій стороні, що нею володіє.
Yuriy Dobush: За що я тебе поважаю, це за те, що є на американському ФБ. Поганий він чи ні, але на американському. А не втік на мокшанський тєлєграм.
– Я є як на ФБ, так і в Телеграмі, але мій акаунт на ФБ має у цьому відношенні перевагу – я його сам веду.
Андрей Пирогов: Питання, що Україна дає зробити, щоб отримати від США і Німеччини касетні БК для арти ? Їх в запасі там 3 млн плюс менше ствол зношується. Чому їх не дають?
– “Дає зробити” – цікавий кут сприйняття проблеми.
– Наскільки я розумію, ви маєте на увазі під терміном “касетні БК” боєприпаси, начинені суббоєприпасами або боєприпаси з бойовою частиною шрапнельного типу.
– Насправді “їх дають”, але в достатньо обмеженій кількості та обсягах. Чому так відбувається? На мій власний, дуже суб’єктивний погляд, головною причиною є “гуманістична упередженість” західної спільноти до цього типу боєприпасів (в Європі навіть існує певна конвенція про обмеження їх застосування, ні Україна, ні рф не є її учасниками). Вважається, що це “зброя невибіркової дії”, яка апріорі несе загрозу цивільному населенню та тваринному світу навіть вже після свого застосування.
– Думаю, у цьому контексті західні політики не бажають давати зайвий привід для критики самих себе з боку своїх політичних опонентів. Іншими словами, нікому з них не хочеться бути звинуваченим у “безрозсудному поширенні по світу смертоносної зброї невибіркової дії”.
Serhii Mykhelev: Томас Тайнер пише про 175 бригад, 700 тисяч в/с та 100 тисяч в/с допоміжного персоналу. Як на мене, виглядає надто оптимістично. Яким є ваше ставлення до подібної інфи?
– (нервово-крива посмішка) Ну, яке може бути мое ставлення до цих цифр? Таке саме, як і у вас. Якби це відповідало дійсності, ситуація на фронті, м’яко кажучи, нині виглядала би трохи інакше.
Aliaksandr Hrytsuk: Если этим летом не будет наступления, то инициатива перейдёт к мокшанам?
– Сумніваюсь в цьому. Якщо ви маєте на увазі, саме стратегічну ініціативу, то передумови до її втрати українським командуванням навіть у тому випадку, якщо не відбудеться стратегічна наступальна операція, на сьогоднішній день виглядають ну дуже спірними. До речі, саме через це сьогодні точаться дискусії у експертному середовищі на рахунок того, на кого в дійсності “грає час”.
Андрей Недайборец: 1) Можете пояснити слова Буданова про те, що “це буде остання битва цієї війни”? Хіба для звільнення сходу чи Криму не потрібні будуть ще 2-3 контрнаступальні операції?
2) Віктор Кевлюк робить прогноз, що після цього контрнаступу настане “переломний момент у війні. Противник не зможе вже відновитися до стану 24.02.2022 і буде лише намагатися уникнути повного розгрому. Але це вже станеться десь у році 2024-го”. А Олександр Коваленко говорив, що “2024 буде роком, коли ми добиватимемо окупаційну армію”. Чи поділяєте ви такий їхній оптимізм?
– Ймовірно, пан Буданов мав на увазі під терміном “остання битва цієї війни” УСЮ СУКУПНІСТЬ ймовірної стратегічної наступальної операції ЗСУ (в тому числі як серії\декількох етапів), оперативно-тактичних та оперативно-стратегічних операцій, включаючи операційні зони на півострові Крим чи у районах східної частини українського Донбасу.
– Я би не назвав ці думки саме “оптимізмом”, скоріше, це спроби досить адекватної оцінки загальних (стратегічних) тенденцій ходу цієї війни. З цього приводу можу сказати, що я також схиляюсь до тієї думки, що активні бойові дії цілком можливо будуть відбуватися й у 2024 році.
Alexandr Litvin: 1) Чому Україна не може створювати керовані бомби? Радянські бомби на складах є, а комплекти для керованих бомб коштують 30-70 тис. доларів США. Відносно мала ціна за досить ефективну зброю.
2) Чи передавали Україні сучасні станції радіоелектронної боротьби у достатній кількості, раніше була інформація лише про декілька таких станцій від союзників?
3) Французька система Remora? Чи можливе її придбання та встановлення на наші літаки. Том Купер писав, що такі системи забезпечили виживання іракських радянських літаків, на які їх встановили, у повітряному бою з американськими винищувачами. Чи розглядалась така опція, або перешкодою є французька геополітична позиція?
– Відповідь буде короткою з двох термінів – БРАК ЧАСУ та відповідно GLSDB. Співставте одне з іншим і отримаєте відповідь на своє запитання.
– Передавали, на рахунок кількості – нічого сказати не можу.
– Пан Купер цілком має право робити певні пропозиції та задавати певні питання, але ні ви, ні я не можемо впевнено стверджувати про відсутність будь-яких технічних перешкод для того, щоб використовувати французьку систему РЕБ Remora на українських бойових літаках. Цілком можливо, що саме вони й заважають це робити. Ну й так само можливо стверджувати, що у цій справі певну роль відіграє й політична позиція уряду Франції або побоювання тамошніх фахівців на рахунок того, щоб ця сучасна високотехнологічна система не потрапила до рук росіян.
