Вісті з фронтів. 02.05.2023. Частина І (відео)
Перша частина “запитання – відповіді” на цьому тижні…
Микола Ярошенко: п.Констянтине, вже 2 місяці (березень, квітень) знищується рекордна кількість спецтехніки. Чи означає це, що вже два місяця триває те, про що дуже давно говорять, і чи великий запас міцності по спецтехніці у ворога?
– Не зовсім розумію, що саме ви маєте на увазі під терміном “спецтехніка”. Якщо мова йде про ОВТ ППО, інженерних військ, РЕБ та РТР, то відносні показники ураження саме цих типів ОВТ навряд чи перевищують протягом останніх 2-х місяців загальні, “звичні” обсяги.
– Це нічого не значить.
– Об’єктивно запаси цього роду ОВТ противника, звісно, зменшуються. Й так, спроможності ВПК рф відновити їх достатньо обмежені, але поки, судячи зі всього, загальні обсяги втрат цього типу ОВТ не набули для нього критичних значень.
Nelly Stelmakh: Як зменшити паперову бюрократію в ЗСУ, бо кількість паперів і погоджень росте з кожним місяцем? 🙁 .
– Повністю з вами згодний. Ця проблема ну-у-у дуже чутлива для ЗСУ (кажу вам як колишній військовослужбовець, який має майже 30 років вислуги).
– Насправді, у ЗСУ існує 2 основних типа “папірців”. Це ті, які обумовлюються ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИМ законодавством. А також ті, існування яких обумовлюється розпорядженнями, інструкціями та настановами ВНУТРІШНЬОГО відомчого характеру (тобто тою самою військовою “бюрократією”, про яку ви кажете).
– Кардинально зменшити обсяг (вал) цих “папірців” можливо як за рахунок першого типу папірців, так і другого. Це досягається двома основними методами – широким впровадженням електронного документообігу, а також докорінною зміною СИСТЕМИ контролю, аудиту та обліку не тільки матеріально-технічних засобів, а й взагалі службового функціювання структур ЗСУ та МОУ.
Проблема полягає в тому, що ПЕРЕВАЖНА більшість бюрократії та органів управління МОУ та ЗСУ просто НЕ ВМІЮТЬ взаємодіяти як між собою, так і з “начальством” чи підлеглими по-іншому, ніж шляхом паперового документообігу. По суті, на кожу свою дію, кожне розпорядження, кожний контрольний захід вони тут же “народжують” папірець і цього ж вимагають від ВСІЄЇ армійської структури у вигляди планів, журналів обліків, паперових рапортів та звітів і таке інше. При цьому їх взагалі не цікавить, що все це “забиває” канали зв’язку, відволікає командні структури та органи управління на все більш і більш осяжну “публіцистику” часто за рахунок навіть їх прямого функціоналу – оперативного (бойового) управління.
– Думаю, вагомою допомогою у цій справі повинен стати повний і кінцевий перехід на натівську систему документообігу. Хоча не факт, навіть не сумніваюся, що наша “невбиваєма” армійська бюрократія спробує викривити та спаплюжити і її.
Александр Жарков: У своєму дописі «цікава арифметика» Ви писали, що в противника зараз 1 764 танки та 4 289 ББМ. В той же час портал Oryx дає інформацію, що з початку війни знищено 1 911 танків та 3 482 ББМ. Враховуючи, що Oryx, за їх словами, фіксує до 70% реальних втрат, а Ви кажете, що зараз у противника 25-30% техніки небоєздатні, чи вірним є припущення, що противник вже втратив більше боєздатної техніки, ніж у нього зараз є на озброєнні (не рахуючи техніку на складах)? Чи зараз противник встигає оперативно заміняти техніку, що виходить із ладу в тій же кількості? Якщо не встигає, а рівень втрат і надалі буде такий же, як зараз, яка ситуація з технікою буде у противника в кінці року?
– По-перше, 25-30% непрацездатного ОВТ від загальної чисельності ОВТ противника, які він використовує на фронті, і є моїм ПРИПУЩЕННЯМ. Яке апріорі міняється (очевидно, що певна кількість ОВТ шляхом ремонту та відновлення повертається “у стрій”). Тому цей показник неможливо сприймати як сталий (незмінний). Відповідно й загальні показники кількості ОВТ змінюються. Тому стверджувати, що противник втратив ОВТ більше, ніж у нього є на озброєнні, вже некоректно. Окрім того, ВПК рф також працює, й російське командування досить активно займається “розконсервацією” ОВТ і знаттям їх з довготривалого зберігання.
– Десь встигає, а десь не встигає, це відносний крітерій. Більш-менш об’єктивно оцінювати його можливо виключно стосовно якогось відрізку часу й відносно якогось визначеного напрямку чи ділянки.
– Не думаю, що на кінець року ситуація з ОВТ у рф буде “кардинально критичною”. Можливо, за окремими типами та зразками, але в цілому – навряд чи.
Юрій Урбанський: Можливо, ви вже інформували раніше, але спитаю – що собою являють російські територіальні війська? Це типу нашої ТрО чи лише назва схожа? Дякую!
– Ні, вони відрізняються, й місцями досить суттєво. Наприклад, російські територіальні війська є складовими частинами (тобто входять до складу) відповідних частин, з’єднань та об’єднань кадрових військ (слово “територіальний” в них скоріше означає спосіб формування та комплектування). В той час як українська ТрО є окремою структурою у складі ЗСУ. Існують суттєві відмінності також у організаційно-штатних структурах, у функціоналі та рівнях озброєння та оснащеності.
– По-суті, російська ТрВ – такий собі КАДРОВИЙ мобілізаційний резерв вже розгорнутих формувань зс рф (в них також як і в “лінійних” з’єднаннях формуються “мотострілецькі” та “танкові” підрозділи), в той час коли українська ТрО – це скоріше “допоміжний” рід (вид) військ ЗСУ.
Семен Падалка: Вітаю. Дякую за вашу роботу, що приділяєте час та зусилля. Спілкуючись з людьми, складається враження, а інтернет, так взагалі, що очікування у цивільних від контрнаступу надзавищені. І, на жаль, навіть при кращих результатах очікування і реальність не співпадуть, і звісно буде зрада, розчарування. Може, треба охолонути, адже це все ще надовго, на жаль. Цікава ваша думка, дякую.
– Я з вами згодний, що ця тема ну-у-у дуже “розігріта” в інформаційному просторі. Відповідно все це породжує у суспільстві завищенні очікування. Більш-менш тверезі й адекватні оцінки та думки на цей рахунок просто тонуть у цьому галасі. Думаю, головна “заслуга” в цьому – характер діяльності наших ЗМІ і певних владних кіл, які не зовсім розуміють наслідки цього свого словісного потоку “про наступ”.
– Звісно, що охолонути треба. Я взагалі вважаю, що на війні трохи “відсторонений”, тверезий підхід і погляди на ті чи інші питання та події приносять більше користі, ніж галас, ажіотаж і емоційне сприйняття. Бо при прийнятті відповідних рішень краще зберігати врівноваженість, ніж керуватися якимось почуттями. При цьому завжди варто пам’ятати, що під час війни ну-у-у дуже часто те, що нам здається, у реальності таким не є.
София Корниенко: Скажіть, будь ласка, як ви вважаєте – чи будуть на території Криму вестись такі ж важкі та інтенсивні бої, як зараз на сході? Якщо так, то за які саме міста? Дякую вам дуже.
– Не скажу, що такої ймовірності не існує. Але цілком можливо, що основна маса сил та засобів угрупування військ противника будуть вимушені покинути територію п-ва Крим внаслідок критично негативного для себе розвитку оперативної ситуації, скажімо так, за зразком “сценарію” дуже схожего на події, які відбувалися в районі Херсона.
– Якщо інтенсивні бойові дії й будуть на території півострова відбуватися, то скоріше за все, це будуть райони перешийків, північної, північно-західної, можливо, центральної частини півострова.
Максим Масюк: Доброго дня, пане Костянтине! Дякую за Вашу роботу. Цікавить Ваша думка щодо наступних питань:
1. Нещодавно Пентагон заявив, що бойові літаки знаходяться під 8 номером у списку потреб СОУ за пріоритетом. Як, на вашу думку, може виглядати цей список (з 1 по 7 позицію за поточними пріоритетами СОУ)? Ну або ви не вважаєте цю інформацію такою, що відповідає дійсності?
2. Чи може суттєво вплинути знищення резервуарів з пальним у Севастополі на спроможності чф рф та УВ Днепр? Якщо так, то як саме?
3. Якщо у СОУ будуть наявні далекобійні засоби ураження (до 300 км), то яким чином противник буде задіювати свою авіацію в Криму (за Вашими оцінками там близько 100 літаків)? Тобто в разі нашого контрнаступу та наявних інструментів ураження ці авіабази будуть під ударами та постійним вогневим контролем (це гіпотеза). Чи означає це, що авіація противника покине Крим і буде виконувати завдання з найближчих авіабаз на території рф (Ростов, Єйськ і т.д.)?
4. Як ви оціните доцільність та можливість контратаки наших сил у напрямку Яковлівки – Покровського (з Білогорівського виступу) та у напрямку Зайцевого-Покровського (умовно з району Торецька)?
– Цей “список” безумовно існує. Цілком можливо, не у вигляді саме списку. Але якісь зведення про пріоритети військово-технічного співробітництва між Україною та союзниками, звісно, формалізовані у форматі документу, угоди або якихось домовленостей. І звичайно, я з вами публічно своїми думками на цей рахунок ділитися не буду. Пентагон може вважати за доцільне дотримуватися іншої точки зору, але оприлюднення реальних потреб ЗСУ об’єктивно може нанести ЗСУ більше шкоди ніж користі.
– Оприлюднені обсяги знищенних ПММ на Севастопольській нафтобазі не дуже чутливі для противника на сьогоднішній день у цьому відношенні (у обох УВ противника, згаданих вами, існують альтернативні комунікації постачання ПММ). Так, вони вагомі, й явно не були зайвими для росіян. Але більш чутливим для них є знищення інфраструктури самої бази, а не тих обсягів ПММ, які “злетіли у повітря” на ній під час вдалої бавовни.
– Так, як він задіює її й сьогодні, цілком можливо при цьому він намагатиметься реалізувати комплекс заходів протидії (розосередження своєї авіації, палива та боєприпасів, в тому числі по території аеродромів, а також перебазування на інші АБ, посилення ППО своїх передових АБ, маскування, спорудження захисних споруд, упереджувальні удари своїх далекобійних засобів і т.і.).
– Як дуже низькі, причому з багатьох причин.
Oleg Zoz: 1. Останніми днями з’явилося багато відео знищення наших ППО, РЕБів, контрбатарейних радарів ланцетами. Це якась нова негативна тенденція для нас, чи під наш наступ ми підтягнули багато техніки до лінії фронту, і доводиться отримувати такі наслідки, або ці події просто співпали в часі?
2. Ви казали, що маєте сумніви в цифрах звіту генштабу по втратах, а на скільки їх треба розділити, щоб отримати більш-менш реалістичні дані? Дякую.
– Я вже відповідав минулого разу на схоже питання. Наявність у мережі інтернет тих чи інших відео не може ОБ’ЄКТИВНО свідчити про обсяги та розмах тієї чи іншої тенденції. Це стосується як ЗСУ, так і військ противника.
Бажаєте оцінювати рівень втрат ЗСУ саме за кількістю відео противника – ваше право. Але я не буду коментувати “причини” УЯВНИХ втрат виключно через обсяги схожего відеоконтенту в інтернеті. У вас є якісь інші об’єктивні данні про кількість і обсяги втрат ЗСУ вказаних вами типів ОВТ?
– Не наскільки. Мої сумніви продиктовані не якимось знанням конкретних показників, а сумнівом в об’єктивності МЕТОДІВ їх підрахунку. Не більше того.
Иван Секретный: Я вижу, что у вас и у многих есть надежда, что человеческий потенциал россии не будет реализован полностью, так как в экспедиционной войне меньше мотивации терпеть лишения как войскам, так и населению. А это мешает полностью переводить экономику на военные рельсы и проводить повальные мобилизации.
Но что если поводы будут созданы, например, провокация рашистов – атака якобы беспилотниками Украины по толпе людей в городах “сакрального” 9 мая. Это лишь один из вариантов, который может превращать войну в “народную”. В то время, как общество Украины этот психологический этап прошло и где-то даже расслабилось.
Противодействовать этому сложно, ведь ничего не докажешь, а мяса для фронта и желающих обменять относительное благополучие на военную экономику может стать больше. Люди и ресурсы, то, чего у них действительно много по сравнению с нами, их нужно только использовать максимально.
– Цікава думка, хоча й не позбавлена суб’єктивного сприйняття бодай тому, що “человеческий потенциал” противника – він не однорідний, й його повноцінне використання у “тотальній війні” пов’язане з дуже великим списком умовностей. Ви вперто, вже який раз, вбачаєте у війні виключно лише військовий фактор, але при цьому напрочуд забуваючи про суспільно-політичній, технологічний чи навіть фінансово-економічний фактори. Тому запитання ваше яке?
Юрій Товстуха: Тривала дощова погода може стати перешкодою при нашому наступі?
– Скажімо так, при певних умовах вона може бути перешкодою, але при інших може бути й “підігруючим” фактором. Тут варто диференціювати – для чогось вона заважає, а чомусь й “допомагає”.
