Вісті з фронтів. 12.04.2023. Частина ІІ (відео)
Друга, завершальна частина “запитання – відповіді” цього тижня. Далі будуть огляди, почнемо з Авдіївського напрямку…
Eleonora Sindeyeva: Днями у зведенні Генштабу була інформація, що збили три керовані авіабомби. Хіба це технічно можливо? З літаків?
– Чесно кажучи, не бачив цього повідомлення. Але, загалом, ви праві, практично це неможливо. Хоча, виключно теоретично, при ну ду-уже вдалому збігу обставин, в умовах, коли цей авіабоєприпас саме знаходиться у режимі “планування”, його можливо вразити засобом ППО з майже миттєвим часом бойової реакції. Але, якщо це правда, це практично унікальний випадок.
Ihor Budnyk: Мене цікавить Ваша думка про “секретну операцію у жовтні щодо визволення Запорізької АЕС”, про яку пише Times. Чи було щось подібне? Чи це просто вигадка, ІПСО тощо?
– Я вже відпоідав на це. Окрім фейкового відео росіян на цей рахунок в мене немає якоїсь іншої інформації.
Юджин Блэк: Останнім часом просто безліч відео з ураженням Ланцетами нашої арти (краб, м109, 777 і т.д.). Питання – що робити ? Як би з цим явищем боролися війська НАТО? Просто не дивитись ці відео – це не вихід, звісно.
– Застосовувати КОМПЛЕКС методів протидії. Вони поділяються на активні та пасивні методи. Наприклад, маскування, оснащення ОВТ додатковим захисним обладнанням і т.д. відносяться до пасивних методів захисту. Застосування РЕБ, упереджувальне виявлення та вогневе ураження підрозділів противника, озброєних баражуючими боєприпасами і т.і. відносяться до активних методів протидії. Найбільшого ефекту, звісно, як я сказав вище, можливо досягати при КОМПЛЕКСНОМУ застосуванні цих методів. Дуже велике значення при цьому мають декілька факторів – своєчасне виявлення (розвідка), координація між структурними елементами (підрозділами) УВ та швидкість бойової реакції.
– Боролись би саме так, як я зазначив вище.
Максим Масюк: Доброго дня, пане Костянтине! Дякую за відповіді на попередні запитання. Дайте, будь ласка, коментар щодо наступних питань:
1. Який принцип запуску боєприпасів GLSDB з платформ HIMARS або аналогів? Це 1 пуск і потім перезарядки, чи ці боєприпаси можуть випускатися серією, як і стандартні боєприпаси для цієї системи?
2. Як ви оціните недавнє ураження об’єктів в тимчасово окупованій Феодосії? Це щось нове (наприклад Storm Shadow) чи раніше наявні засоби СОУ (БПЛА-камікадзе, тощо)?
3. Чи зможе пришвидшити передання бронетехніки США (танки в першу чергу) відкриття великої ремонтної і логістичної бази в Польщі, інформація про яку нещодавно з’явилася в ЗМІ? Чи це ніяк не вплине на раніше озвучені строки (осінь цього року)?
4. Яка оцінка та чисельність авіаційного компоненту противника в тимчасово окупованому Криму? Чи є в сил СОУ під потенційний контрнаступ необхідні сили та засоби для нівелювання цього компоненту та унеможливлення використання для підтримки угруповань “Днепр” та “Юг”?
– GLSDB (або, як їх ще називають, бомби наземного запуску малого діаметру) являють собою боєприпас до системи HIMARS, М270 і подібних, типу М26 з інтегрованим до нього ракетним двигуном та системою наведення, які дозволяють (теоретично) бити ними на відстань близько 130-150 км (тому у певних колах цей боєприпас ще називають АТАСМS для “бідних”).
У теорії розміри та форма дозволяють їх запускати з РСЗВ типу HIMARS у ВСІХ штатних режимах стрільби (тобто й обома способами, яки ви згадали у своєму питанні).
Але існує проблема технічного характеру, вдаватися ПУБЛІЧНО в її деталі на радість нашим ворогам я не буду. У цьому зв’язку лише зазначу, що ракетну частину системи HIMARS розробляла фірма Локхид, а GLSDB – це продукт фірм Боінг та СААБ. Проблема міститься у необхідності “інтеграції” цих обох продуктів (випробування GLSDB фірмою Боїнг провадились свого часу на ерзац ПУ, а не на штатних Хаймарсах). На це потрібен певний час.
– Оціню як “процес випробування”. Чим саме, не скажу.
– Звісно, зможе, й не тільки власне танків типу Абрамс.
– У Кримському операційному районі командуванням військ противника розгорнутий наступний повітряний компонент:
літаків – 97,
вертольотів – 62 (з них ударних 34), зокрема:
авіаційна база (АБ) Гвардійське – Су-24М\Су-25 – 10\14,
АБ Бельбек – Су-34/МіГ-31/Су-35/Су-30СМ/Су-27 – 7/3/5/1/26,
АБ Джанкой – Су-25\Ка-52\ Ми-28Н\ Ми-24\Ми-8 – 6/3/6/5/18,
АБ Саки – Су-24М/Су-30/Су-27/МіГ-29 – 4/5/5/3,
АБ Кіровське – МіГ-29/Ка-52/Ми-24/Ми-28Н/Ми-8 – 8/2/11/3,
АБ Кача – Ми-8 – 4,
АБ Стрілкове – Ка-52/Ми-24/Ми-8 – 4/3/3.
Так, до складу сил й засобів СОУ, розгорнутих на Таврійському, Мелітопольскому та Маріупольському напрямках, входять підрозділи ППО, причому як війскової ППО, так і зі складу Повітряних Сил ЗСУ.
Vitaliy Senchyshyn: В одному з оглядів ви писали що мо$#@лі розгорнули в селі Уразово біля кордону з Харківщиною склади централізованого постачання боєприпасів. Оскільки село досить близько від кордону, то виникає запитання: що заважає нашій артилерії їх знищити, і чому, на вашу думку, цього ще не відбулося?
– По-перше, ОФІЦІЙНО заважає рішення військово-політичного керівництва держави (ми ОФІЦІЙНО не атакуємо цілі та об’єкти на території рф, аби уникнути подальшої ескалації війни). Україна ОФІЦІЙНО не визнає свою причетність до різного роду траблів, які регулярно трапляються з інфраструктурними та військовими об’єктами власне на території рф. То все “бавовна”, порушення правил безпеки і т.і.
– По-друге, на сьогоднішній день не існує жодної гарантії того, що найближчим часом зі складами в районі с. Уразово таки не трапиться якась чергова бавовна або паління персоналу складів у невстановлених місцях. Я, на вашому місці, не поспішав би з висновками й такого роду питаннями.
Валентина Романенко: Ще цікавить питання про тихе звільнення голови Луганської обласної державної адміністрації С.Гайдая?
– Не маю жодного уявлення про мотиви та причини, й навіть не чув про це.
Oleg Zoz: Ви писали про концентрацію військ і техніки на Лиманському напрямку. Можливо, що цей наступ на Лиман або зрізання Сіверського виступу загальмує або взагалі скасує наш імовірний контрнаступ? Чи можливі одночасно два наступи: наш, наприклад, на південь і російський на Лиман або Краматорськ?
– Так, ви праві в тому, що очевидно гіпотетичний наступ противника на Лиманському напрямку, певним чином пов’язаний із активними діями СОУ на інших напрямках. Але виключно опосередковано й виключно лише у сфері розподілу сил та засобів (резервів). Але я не думаю, що будь-які дії противника на Лиманському напрямку та навіть у масштабах всього Сіверського виступу здатні СУТТЄВО вплинути на плани та задуми ГШ ЗСУ на весняно-літню кампанію. Це все одно що намагатися малолітражкою зупинити асфальтовий каток.
– Можливі, ТЕОРЕТИЧНО. Практично це малоймовірно, причому з ну ду-уже багатьох причин.
Кирилл Мазан: Дуже цікавить можливе застосування комплексу ГРІМ-2 (Сапсан) по Криму на цьому тижні. Міністерство вбивства Росії заявляє, що Україна почала застосовувати оперативно-тактичний ракетний комплекс «Грім-2». Чи є зараз в державі, на Вашу думку, ресурси для виготовлення ракет для цього комплексу?
– Не буду коментувати, але зазначу одне, з початком масованого вторгнення ворога на територію України роботи по програмі ГРІМ-2 (Сапсан) були активізовані. Все, більше коментарів на цей рахунок, не буде.
– Є. Питання полігає скоріше – у якій кількості та з якою швидкістю.
Maxim Gorban: РФ заявляє про перехоплення балістичної цілі на кінцевому участку. Наскільки реальним є перехоплення таких цілей для їх системи ППО? І чи здатні вони покрити всі критичні цілі такими системами ППО?
– Так, ФОРМАЛЬНО у них є засоби для перехоплення балістичних цілей. Але наскільки вони ефективні в реальності, питання достатньо дискусійне та спірне. Адже вже неодноразово на практиці було доведено, що ОВТ російського виробництва у багатьох випадках не відповідають по своїм ТТХ заявленим.
– Це залежатиме від двох показників – кількості цілей та об’єктів, які варто вважати саме “критичними”, а також спроможності рф ВИРОБИТИ та РОЗГОРНУТИ відповідну кількість засобів ППО\ПРО. Ну й вищезгаданий мною фактор також здатний впливати на цей критерій.
Павло Трегуб: Вітаю. мокшанці вже місяць масово не обстрілюють мирну інфраструктуру. На Ваш погляд, з чим це пов’язано? (розумію, що варіантів багато, але цікавить саме Ваше бачення питання). Дякую.
– Думаю, тут вплинув такий фактор як ДОЦІЛЬНІСТЬ у співвідношенні до іншого показника СОБІВАРТОСТІ. На мій погляд, російське військове командування нарешті трохи протверезіло на цей рахунок і дійшло до цілком логічних та очевидних висновків.
– Але не думаю, що вони повністю відмовились від цього. Скоріше за все, вони відтепер “более тщательнее и вдумчивее” будуть обирати цілі для такого ураження або намагатимуться “масувати” ці удари у ще більших масштабах (що апріорі потребує БІЛЬШОГО часу для накопичення відповідних засобів ураження).
Borys Borys: Шановний пане Костянтине! Щодо перспектив наступу ЗСУ у мене негативні відчуття. В українського командування, по-перше, не вистачає оперативних здібностей, щоб досягти оперативного прориву ворожої оборони навіть за умов, що співвідношення сил і засобів це дозволяє (приклад – наступ на Херсон). По-друге, ми не вчимося на власних помилках (помилки при обороні Соледару повторились при обороні Бахмуту). Яке ваше відчуття з цього приводу?
– Якщо коротко, то так, певні побоювання в мене присутні, однак зовсім з інших причин. Адже я не поділяю ваших оцінок ні на рахунок Херсону, ні стосовно розвитку ситуації в районі Соледар – Бахмут. Що саме мене турбує, я, звісно, не скажу.
– В цьому контексті я не зовсім розумію, що саме ви вкладаєте у термін “оперативні здібності”. Ви вважаєте, що українське військове командування не здатне до планування, організації та проведення оперативної наступальної операції? Якщо так, то вважаю, що ви неправі. Воно неодноразово НА ПРАКТИЦІ демонструвало протилежне. Наприклад, очевидно, що поразка УВ противника “Запад” в ході Балаклійсько – Ізюмської наступальної операції СОУ трапилась “не сама по собі”.
