Військова каста
Час від часу із надр коментів виринає «в політики і чиновники мають йти лише ті, хто служили у війську». Або «от вернуться хлопці з війни і наведуть порядок» (візьмуть країну в свої руки, покажуть як треба… тут можна підставити версії). Вишенькою в торті бажань є згадки про досвід генералів Августо, Франсіско, Дуайта, Шарля або ж Карла. От тільки для першої, другої і навіть третьої фантазії потрібна одна «дрібничка» – військова каста. Якщо максимально спростити – прошарок родів військових, де від діда до онука йшли служити своїй країні, виховувалися в тому служінні, отримували військову освіту і, зрештою, ставали до керма своїх націй.
Після відновлення Незалежності Україна не надто переймалася своїми військовими. Наслідки усім відомі. ЗСУ вижили і переродилися скоріше всупереч, аніж завдяки. Тож про усвідомлене формування офіцерської касти як перманентного джерела кадрів мова не йшла. Замислилися про те, що військову освіту слід змінювати вже після 2014 року. А 2022 рік питання загострив критично – країні потрібні молоді офіцери. Після року важких боїв – фізично потрібні. Ланка досвідчених і освічених, що знайомі і з боєм, і з книжкою, тане першою – часто саме вони безпосередньо на вістрі. Але що робить країна, щоб молода людина обрала військову кар’єру?
Чи є програми лояльності для курсантів? Чи є державні гранти на особливо важливі спеціальності? Чи є переосмислення військової освіти, починаючи з Військових Юнацьких Шкіл і далі – університет\академія? Що придумала держава, щоби абітурієнт зробив вибір на користь кар’єри офіцера? Відповідь допишіть самі…
В цьому моменті можу лише знову із сумом згадати, з яким захватом ділився планами щодо реформи військової освіти колись Степан Полторак…
До чого весь цей текст? Час від часу заглядаю на сторінку петицій на сайті Президента. Сьогодні зустрів такі рядки:
«В умовах російсько-української війни, категорія КУРСАНТІВ, майбутніх офіцерів, прирівнюються до військовослужбовців строкової служби. Перебуваючи в цьому статусі, курсанти постійно зіштовхуються з упередженим, низьковартісним відношенням з боку інших військовослужбовців, оскільки військовослужбовці строкової служби тягнуть за собою низку стереотипів, які вкрай негативно позначаються на вихованні та статусі майбутніх офіцерів. Також це стосується і грошового забезпечення, яке станом на зараз складає 20% від прожиткового мінімуму…».
Люди, що обирають собі військову освіту і можуть мати кар’єру військового за статусом як прості строковики? Тобто нижче вояка-контрактника. Термін навчання у військовому виші більший, аніж мінімальний контракт в мирний час, а статус і виплати… Україні точно потрібні офіцери? Хто прийде у військо через 5 років? Чи буде кому прийти на зміну нинішньому поколінню?
Я не вірю, що петиції на щось впливають, але зафіксувати ставлення до проблеми – вони показові. Якщо суспільство хоче своїх Карла, Дуайта, Шарля, … імен багато…, так може воно щось зробить для того? Можливо, цей голос допоможе народитися престижу справжньої військової касти? Василь Павлов, що думаєш?
На світлині: Джон Сідні Маккейн-старший – адмірал, Джон Сідні Маккейн-молодший – адмірал, Джон Сідні Маккейн Третій – капітан 1-рангу, сенатор.
