Штучний інтелект та інформаційні війни

Костянтин Корсун

Коли ми кажемо “інтелект”, то розуміємо когнітивні властивості індивідуума, які вище або значно вище умовно-середнього.

Те, що останнім часом гордо називають “штучним інтелектом”, поки що важко назвати саме “інтелектом” – принаймні у сенсі, як більшість із нас це розуміє.

Штучний – так, але інтелект – вибачте, ні. Забагато помилок у простих та очевидних речах, які знає кожна людська дитина.

Більше це скидається на наступний крок розвитку пошукових систем.

Нові алгоритми, яких навчили високо-інтелектуальні люди, вміють шукати та систематизувати наявну у Світі інформацію значно швидше за існуючі пошукові системи, але поки лише у небагатьох та досить вузьких галузях.

Але проблема у тому, що у Світі повно також неперевіреної, неповної, сумнівної, повністю хибної або свідомо брехливої інформації.

Деякі люди роками успішно видають себе за тих, ким вони не є, і впевнено говорять дурниці, які повторюють інші. Багато хто викладає свої припущення без достатньо вагомих доказів або взагалі без них (особливо у соцмережах).

Відрізнити сумнівної якості інформацію від «схожу на правду» інтуїтивно здатні більшість із людей. Які скептично ставляться до теорій про “шкоду 5G”, «пласку Землю», «владу рептилоїдів», etc.

Для сучасного ж «штучного інтелекту» все це – лише інформація, яку він дуже швидко-швиденько знаходить та збиває у красиві тексти.

Так, існують випадки, коли відрізнити правду від професійно розробленої брехні доволі непросто, навіть для людей-інтелектуалів. Наприклад, російська пропаганда, ІПСО, спеціальні інформаційні операції. Вже кілька років як стало буденністю поняття deep fake.

Але на даній стадії розвитку ШІ дезінформація та фейки все ж програють у середнє- та довгостроковій перспективі. Доволі швидко з’ясовується, що пруфів немає, а фотографія чи голос на записі – сфальсифіковані. У цьому критичний недолік будь-якої брехні, особливо штучної – вона живе недовго. Тому, звісно, пропагандисти та спецслужби обов’язково будуть використовувати нові можливості у своїх цілях, це без сумніву.

Але не слід забувати, що разом зі «штучним інтелектом» розвивається і «натуральний інтелект»: людство продовжує прогресувати як технологічно, так і ментально. Ми, людство, все ближче до зірок, і також все ближче до людяності.

«Пересічні» ж люди так само вчаться відрізняти правду від вигадок, причому майже на швидкості розвитку мистецтва пропаганди. Пригадайте: абсолютно усі російські фейки та інформаційні спецоперації не досягли мети – Україна все одно залишається вільною, незалежною та залишається в орбіті демократичних цінностей. Тому що за нами – ЇЇ Величність Правда.

Навіть найвигадливіша та найправдоподібніша вигадка з часом перетворюється на жменьку бруду та тихо опускається на дно чистого озера правди.

І, до речі, емоції та здатність до творчості – це також поки що речі, недоступні штучному інтелекту. Зібрати докупи те, що вже було раніше написано-намальовано, це він може, а створити щось нове «з нічого», прекрасну мелодію чи унікальний витвір мистецтва, які вразять багатьох людей, – поки що ні.

Та шо там, ШІ наразі навіть не вміє керувати автомобілем. Роботами намагалися замінити працівників готелів, але змушені були відмовитися від цієї ідеї.

Де ще ШІ кращий за людину? Чатботи? Бугага. А, ще шахи. Ну ок, тут зараховано. Але це, мабуть, все.

Тому з новою фазою розвитку технологій штучного інтелекту та машинного навчання нас очікує також нова фаза розвитку інформаційних війн.

А тому ми будемо змушені адаптуватися під нові виклики, причому за традиційними принципами: перевіряти «смажену» інформацію через 2-3 альтернативних джерела, знаходити «довірені джерела» даних, але не створювати собі кумирів, тримати критичне мислення завжди увімкненим. Та усвідомлювати, що штучному інтелекту ще дуже далеко для інтелекту людського. Який сам створює собі штучного помічника.

А поки що новомодні ChatGPT, Google Bard та інші розробки більше скидаються на дитину, яка навчилася гарно вимовляти кілька слів і вже склала їх в адекватне речення. До неї збігаються усі родичі зі сльозами розчулення «боже, яка в нас розумна дитина!».

Але у порівнянні з усією тисячолітньої величчю інтелекту людської цивілізації, це лише перші дитячі кроки на шляху досягнення хоча б поточного рівня «інтелекту натурального».

 

Ілюстрація: AlienCat