Санкції на часі. 05.01.2023
Зниження бажання воювати
За повідомленням ГУР МО, від початку уже цього року на росії партизани провели принаймні шість успішних знищень блоків сигналізації, централізації та блокування на залізниці у різних регіонах держави-агресора. Це призводить до порушень у графіках руху військових ешелонів.
У 2022 році було зафіксовано близько 40 таких випадків, а також випадки знищення залізничних трансформаторів та локомотивів. Збільшення таких випадків неможливо без співпраці місцевого населення – тож наведені дані мали би бути свідченням посилення антивоєнних або й антирежимних настроїв у суспільстві.
Втім, керівництво країни-агресора поспішає демонструвати протилежне. Повідомляється, наприклад, що вдови загиблих «мобіків», навпаки, вимагають від путіна оголосити мобілізацію. Зрештою, вона і так іде – і буде розширюватись, бо окупанти несуть важкі втрати.
І тут знов постає питання про те, який рівень втрат буде сприйнятий російським суспільством і істеблішментом як неприйнятний, що саме собою не спричинить бунту чи перевороту, але разом з іншими факторами збільшить імовірність таких сценаріїв.
З одного боку, бачимо незмінно високі показники підтримки війни в російському суспільстві (тим більше, що думаюча меншість вважає за краще тікати). Для більшості росіян війна проти України виправдана – вони щиро вважають нас «аднім народом», який має бути «звільнений» і повернутий у спільне стійло, нехай і за будь-яку ціну.
Але ціна все ж має значення. Чим вище у опитаних шанс самим потрапити на війну – тим нижча підтримка війни.
Експерти вказують, що скупчення «мобіків», які роблять їх зручною мішенню для ЗСУ, – це не прорахунки, зрада чи тупість, а необхідність для збереження керованості підрозділів. Бо їхати на «сафарі» – це одне, а опинитись під вогнем лише, щоб щось «паказать украм», – дещо інше.
Навіть високі чини раз у раз мають наражатися на небезпеку, аби втримувати керованість.
Поки що ворог відповідає на ці загрози лінійно – більше «мобіків», більше техніки, більше пропаганди.
Досвід попередніх поразок росії показує, що протиотрутою цьому є власне поразки і розуміння зависокої ціни – як на фронті, так і в тилу.
Тому найближчі місяці будуть дуже важкими: психологіний баланс росіян починає хитатися, і їхнє керівництво відчайдушно намагатиметься його втримати. Але коли він таки не втримається, держава-агресор зазнає катастрофи. І сконає на дні. Над цим самовіддано працюють ЗСУ – і це найважливіший фронт. А ми всі маємо допомагати.
1. Німеччина змогла всього за рік позбутися залежності від російських енергоресурсів.
На початку 2022 року Німеччина купувала у росії 55% необхідного їй природного газу, 50% кам’яного вугілля та 35% сирої нафти. На початок 2023 року всі ці поставки зійшли на нуль.
2. Євросоюз прийняв програму зі скорочення споживання газу на 15% у серпні і вже до жовтня скоротив постачання з рф на 2/3.
3. Ціна на газ у Європі впала нижче $750 за 1 тисячу кубометрів вперше з 18 лютого — Лондонська біржа ICE.
4. «Газпром» визнав, що 2022 року скоротив видобуток на 20%, а продав до Європи на 45,5% газу менше, ніж роком раніше.
5. Китай опинився на порозі масштабної економічної кризи і не може замістити рф втрату європейського ринку.
Глава «Газпрому», звітуючи про зростання газових поставок до Китаю, не назвав жодної цифри. «Газпрому» тепер залишається тільки спалювати газ і зігрівати небо, чим він і займався з липня на кордоні з Фінляндією.
