Ми робимо те, чого не могли зробити століттями
Ні, нам це не здається, і ми не маримо. Ми їх дійсно заганяємо.
Ми дійсно заганяємо, валимо і знищуємо армію найбільшої країни світу. Ми дійсно знищуємо армію Росії. Ми робимо те, що не змогли зробити Шухевич і Петлюра. Ми робимо те, чого не могли зробити століттями.
Вам не здалося і не наснилося. Росіяни і справді евакуюють села у Білгородській області від страху перед українською армією. Їхні склади і бази палають, їхні солдати тисячами відмовляються йти у бій проти лютих українців. На їхніх ток-шоу, де у лютому зі сміхом вирішували, чи впаде Україна за два дні чи все ж таки протримається три, зараз журналісти і політики переконують одне одного, що Росія поки не капітулюватиме. Не капітулюватиме перед Україною. Поки.
Зараз за кожним українським солдатом стоять тіні. Тіні бійців УПА. Тіні вояків УНР та ЗУНР. Тіні з козацькими рушницями у прозорих руках. Тисячі і тисячі тіней тих, хто воював за цю землю раніше. Тіні забутих і незабутих предків.
Вони стоять поза спинами солдат у пікселі. Непомітні, немов вітер.
І вони пишаються нами. Пишаються кожним із нас.
___________________
P.S. «Туристи знаходять у Карпатах старий схрон, з нього виповзає сторічний дід з машинґвером:
– Cлава Ісу. Ну, які новини?
– Та війна, діду.
– Із ким воюємо?
– З Москвою.
– А де саме воюємо?
– Та під Бєлгородом.
– Ну що… нормально хлопці просунулися…»
Ілюстрація:
