Вісті з фронтів. 02.09.2022

Судячи зі всього, командування військ противника таки буде вимушене найближчим часом провести певну «оптимізацію» на своєму Херсонсько-Бериславському плацдармі. Принаймні, його 2 БТГр (1 зі складу 34-ї «горной» мсбр 49-ї ЗВА та 205-ї «казачьей» мсбр тієї ж армії) знаходяться, м’яко кажучи, не у ліпшій «фізичній» формі і, скоріше за все, будуть відтягнути у район Берислава на відновлення, бо дуже гостро того потребують. Поки здійснити це воно не в змозі через те, що обидва цих «тактичних юніта» втягнуті у напружені бої в районі південніше Високопілля та в районі Архангельського. Думаю, їх таки будуть вимушені протягом певного часу замінити підрозділами 35-ї ЗВА.

Доброго вечора, шановне панство!

Очевидно, що найближчим часом одразу на декількох ділянках та напрямках фронту варто очікувати активізації військ противника. В першу чергу мова йде про Донецький напрямок та ряд окремих ділянок на Мелітопольському і Маріупольському напрямках.

Про це говорить активне перегрупування у «смугу відповідальності» 1-го та 2-го АК сил й засобів ЦВО, в першу чергу – 41-ї ЗВА. Як з’ясувалося, саме їх протягом останніх 3-4-х діб російське командування перекидало через Торез та Макіївку у бік західних і північно-західних околиць Донецька.

Очевидно, що це, в свою чергу, потребуватиме від командування військ противника значного «переформатування» своєї ударної тактичної групи військ на Сіверсько-Слов’янському напрямку, яка діє вздовж Сіверського Донця по напрямку Григорівка – Сіверськ та намагається прорватися у північно-західному напрямку з рубіжу Івано-Дар’ївка – Виїмка південніше Сіверська. Адже саме ці сили та засоби раніше складали її основу.

Що стосується особисто моєї точки зору, то я вважаю, що у даному випадку ми маємо справу із банальною спробою «механічного» посилення однієї ділянки лінії фронту за рахунок іншої. Однак, по своєму змісту та суті це скоріше нагадує переставляння меблів у борделі з відомого прислів’я, ніж якісь якісні зміни по суті. Адже очевидно, що це викликано усвідомленням російським командуванням простого і однозначного факту – основні сили 1-го та 2-го АК, навіть суттєвою мірою посилені штурмовими підрозділами найманців з пвк та окремих частин і з’єднань кадрового російського війська (в першу чергу 150-ї «експериментальної» мсд 8-ї ЗВА), просто не спроможні «дать требуемый результат в установленные сроки». Жоден «решительный успех» (з більш-менш прийнятними темпами просування) в них не виходить – а ні в напрямку Бахмуту, а ні в районі Авдіївки, а ні в Мар’їнці чи південніше неї.

Думаю, що все оце, що зараз закінчує зосереджуватися в тактичних тилах 1-го АК (десь 4-5 свіжих БТГр 41-ї ЗВА зі складу 55-ї, 35-ї мсбр + принаймні, ще 1 БТГр зі складу 90-ї тд, скоріш за все, з її 228-го мсп), найближчим часом буде введено у бій по наступних напрямках:

– на північ від Бахмута з метою, кінець кінцем, взяти під контроль район Соледару,
– південніше від Бахмута, маючи за мету прорватися з боку Веселої Долини, Зайцевого та Кодеми до рубіжу Опитне – Одрадівка,
– але, мабуть, більш актуальним буде виглядати «наращивание усилий» противником в районі Авдіївки та західніше Донецька, зокрема по напрямкам Піски – Первомайське, Піски – Невельске, а також північніше Авдіївки по напрямку Красногорівка – Степове, у загальній дирекції на Орлівку,
– крім того, вірогідніше за все, противник посилить тиск на позиції ЗСУ з рубежу Старомихайлівка – Мар’їнка й на Курахівському напрямку.

Цілком можливо, що російські кадрові підрозділи також будуть використані на найбільш «перспективних» ділянках, так би мовити, для «точкового» вирішально-кардинального нарощування зусиль. Наприклад, по напрямку Покровське – східна околиця Бахмуту або для «раптової атаки» в районі Торецька у північно-західному напрямку.

Не менш цікаво розгортаються події й у напрямку на Мелітополь та Маріуполь. Загальний обсяг сил та засобів противника, які він перегрупував на цей напрямок, ВЖЕ можливо цілком сміливо співставити із аналогічним показником на Миколаївсько-Криворізькому напрямку. У вчорашньому огляді я писав, що загальна кількість БТГр противника, які ДОДАТКОВО, окрім військ 58-ї ЗВА, що «парилися» тут «з самого початку», або вже зосереджені та розгорнуті в районі Токмак, Мелітополь, південніше Великої Новосілки та Волновахи, або прямують туди, складає десь 5-6 БТГр. А вже сьогодні ми можемо додати до цієї кількості принаймні ще 2-ї БТГр 72-ї мсбр 3-го АК, які або будуть «зразу перекинуті під Пологи», або опиняться під Великою Новосілкою чи Вугледаром.

Що стосується основних сил 3-го АК противника, за яким так «уважно» слідкувала уся «прогресивна громадськість», то, скоріше за все, вони будуть розділені на дві нерівні частини – 6-а мсд, скоріше за все, буде розгорнута головним чином у Ростовській області (саме там зараз вони вивантажуються) в якості «оперативного резерву» так званого “Об’єднаного угруповання військ (сил) на Південно-Західному ТВД”, а «передова» частина корпусу (скоріше за все, до 2-3-х БТГр, як зі складу 6-ї мсд, так й 72-ї мсбр), мабуть, буде розгорнута на території п-ва Крим. До відомостей щодо переміщення сил та засобів 3-го АК на Миколаївсько–Криворізький напрямок я особисто відчуваю певний скепсис.

У зв’язку з цим всім «бурлением говён» в оперативних тилах угрупування «Запорожье» варто зазначити, що командування противника, судячи зі всього, більше «турбується» за Мелітополь та Маріуполь, ніж за «який-то там» Херсон. І десь його зрозуміти цілком можливо – від Нестерянки до Токмаку (по прямій,десь 28-30 км), від Токмаку до Мелітополя (також по прямій лінії приблизно 58-60 км). Якщо українські війська якось так «раптово» докотяться до Мелітополя, то «ефект» для противника від цього буде тхнути НАБАГАТО неприємніше, ніж навіть звільнення ЗСУ Херсону.

Тому вчора ввечері, коли наша група отримала інсайдерську інформацію про те, що частина цих БТГр противника, навіть не дочекавшись «приїзду своїх товаришів», почала висування на Токмак, Василівку та в район Полог, це нас абсолютно не здивувало. Адже, як з’ясувалося, «певні проблеми» у противника виникли не тільки на Херсонському плацдармі, а й на Мелітопольському напрямку. Зокрема, в районі Коханого фіксувалися на «дньовці» принаймні 2-ї мотострілецьких БТГр (до 120-130 одиниць автомобільної та броньованої техніки).

Саме тому цей рух, як співається у достатньо популярній пісеньці нинішньої війни, яку постійно крутять по УКХ-станціям, «баранячих отар», судячи зі всього, має за кінцеву мету – зосередження в районі Новопрокопівки ударної тактичної групи противника (десь у 2-ї БТГр), а також південно-західніше Полог (десь в р-ні Тарасівки, 1-2-х свіжих БТГр) для контратакуючих дій по напрямках:

– Новопрокопівка – Новоданилівка в загальній дирекції на південно-східні околиці Оріхового (можлива також «дублююча» атака власне й на Нестерянку з північно-східного напрямку),
– Від Тарасівки на Інженерне та далі на північ в обхід із західного флангу наших підрозділів, які стоять під Пологами (або альтернативний варіант – атака з боку Новофедорівки через Українське та Багате також у північному напрямку).

Підсумуємо…

В умовах «дуже загадкового» українського наступу на Херсонському плацдармі зовсім не варто «забувати» про інші зони, ділянки й оперативні райони цієї війни. Адже вона достатньо масштабна, варіативна й багатовимірна, в тому числі й щодо подій на інших напрямках.

Шановні читачі!

Якщо вам подобаються мої тексти, то маєте можливість висловити власну прихильність до них у скрутний для автора момент не тільки “лайком”, але й фінансово… За що, буду щиро вдячний.

Ще раз підкреслюю, ЦЕ ВИКЛЮЧНО НА ДОБРОВІЛЬНІЙ ОСНОВІ, я до того нікого не примушую.

Реквізити:

4731 2196 1439 9123 карта ПриватБанку

PayPal: oksanam83@gmail.com

Фото: Генштаб ЗСУ