З Днем Незалежності, країна переможців! (оновлюється)

24 серпня — 31 рік від відновлення Незалежності і рівно шість місяців від початку повномасштабної агресії росії у війні, яка почалася вісім років тому, але триває вже не одне століття. За ці 180 драматичних днів увесь світ побачив, що Україна — це велика країна. А народ наш — неймовірної сили духу з найсильнішою армією, яку ми всі разом спільно творили з 2014 року.

Вісім років тому усі усвідомили, що свобода і незалежність нам не гарантовані, і що ми стали ще одним поколінням, якому випало захищати їх у багатовіковій війні з російською імперією. Так, Незалежність треба утверджувати зі зброєю в руках. Українці до цього готові. Нас не зламали ні лють ворога, ні чисельність його зброї. Наша незламність здобула нам повагу і підтримку всього вільного світу. Незалежна Україна сьогодні — це сподівання народів на перемогу справедливості і права, покарання агресора, міцний і тривалий мир.

А наша опора і надія — Збройні Сили України. Кожен день приносить нам звістки про героїзм воїнів. Ми віримо в них. Ми знаємо, що самої лише віри мало, армії потрібна підтримка.

Наша команда — поруч з воїнами з перших днів. Ми горді тим, що привозимо на лінію фронту потужну і дуже потрібну техніку. Ми, українці, стали нацією воїнів і волонтерів. Саме цього року ми довели: Україна для нас — понад усе! Що батько наш Бандера, і Україна — мати!

Ми перемогли вже в тому, що не дали путіну здійснити його план буквально за тиждень стерти Україну з політичної карти світу. Всупереч кремлівським планам Україна вистояла, захистила і зберегла свою незалежність, стала кандидаткою в члени Європейського Союзу.

З цим відчуттям любові й єдності, прагненні перемоги зустрічаємо головне свято нашої держави. У наших серцях відлунюють великі слова «Всім серцем любіть Україну свою, і вічні ми будемо з нею».

З Днем Незалежності тебе, Україно! А побажання цього року у всіх нас теж одне-єдине. Бажаємо нашій державі, усьому нашому народу і кожному з нас перемоги і миру!

Слава Україні!

Як можна відчути незалежність?

Ті, хто за неї воюють, знають її смак. Це смак землі, що вʼїдається в шкіру. Смак крові і смерті, якою пронизане повітря. Солоний смак сліз.

Незалежність – це відповідальність, що лежить на твоїх плечах. Ти ведеш у бій і знаєш, що з нього повернуться не всі. І живі, і полеглі залишаються з тобою назавжди. На совісті. І в памʼяті.

Незалежність має голос. Це голос предків. Вони гинули в боях, в ГУЛАГах, пухли від голоду і кістьми вимощували дороги імперій. Це крик матерів, які ховають своїх дітей. Голос тих, хто в мирних містах і селах просить про допомогу під уламками своїх зруйнованих осель. Голос наших дітей, які не обирали час і місце народження, але яким довелося жити в часи великої війни.

Незалежність можлива тільки тоді, коли є люди, готові за неї боротися.

Дякую вам, захисники і захисниці України! Маю за честь служити разом з вами.
Вічна памʼять полеглим героям!
Вічна слава живим!
Слава Україні!

31 рік незалежності України. 8 років та 182 день війни за свободу і незалежність. Хоча насправді війна проти нашої держави почалася одразу ж 24 серпня 1991 року. Ганебний розподіл Чорноморського флоту, коли Україна віддала майже весь флот РФ, дозволивши облаштувати потужну російську військову базу в Криму. Позбавлення країни третього в світі ядерного потенціалу в обмін на пустопорожні папірці Будапештського меморандуму. Більше того, наші ядерні боєголовки, балістичні та крилаті ракети разом зі стратегічними бомбардувальниками передали до росії, яка ніколи не приховувала своїх намірів щодо України. Спроба захоплення Тузли, економічна експансія, енергетичний та фінансовий зашморги, маріонеточні режими та агентура на всіх щаблях влади, – все це передувало лютому 2014 року, коли почалася вже неприхована війна. З 24 лютого 2022 війна стала тотальною.

Це війна світоглядів вільних людей і аморальних бездушних рабів, війна цивілізацій, війна, яка визначить на багато років парадигму розвитку всього світу.

Наш День незалежності ми зустрічаємо з впевненістю в незламність нашої нації і велич нашої країни!

Зі святом незалежності, вільні люди! З нами Бог, за нами Україна, з нами буде перемога!

Дорогий український народе!

Сьогодні ми вшановуємо найбільше творіння української нації – незалежну і вільну Українську державу. 31 рік тому ми утвердили своє право бути господарями у власному домі.

Я пишаюся нацією, до якої маю честь належати. Нам вистачило сили і єдності зробити цей незворотний крок. Ми обрали державність як призначення для своєї землі і як талан для кожного з нас. Наш вибір не міг бути інакшим, бо за плечима у нас, як янголи-охоронці, стоять наші великі предки.

Вони залишили нам не лише рядки у літописах. Від них ми успадкували духовну силу і особливу українську ідентичність, народжену у славі, трудах і терпінні багатьох поколінь.

Русь-Україна сама вільно обрала собі віру і князь Володимир хрестився не вождем підкореного племені, а володарем держави, що простяглася від Кримського Корсуня до Балтійського берега. Союзу з тією давньою Україною шукали і Візантія, і мусульманський світ, і європейські держави.

З тих віків у наші серця прийшла впевненість – ми можемо самі визначати свою долю, ми можемо бути рівними серед рівних у колі інших народів. З тих часів височить над Києвом Свята Софія, в якій щороку у цей день звучить молитва за нашу державу.

Українська козацька держава передала нам тверде переконання – кожен має свої права і вольності, кожен має шляхетний обов’язок боронити їх. Там наші предки пройшли науку честі і гідності, рівності і демократії. Перша в Європі Конституція Пилипа Орлика – безсмертна слава української мислі і української свободи. Вся наша подальша історія засвідчила – в народній пам’яті прагнення свободи залишилось назавжди.

Пророче Шевченкове слово, праця мислителів і подвижників наших від Франка і Грушевського до Хвильового і Стуса вселила в нас непохитну віру в Україну. Неопалимою купиною освітлює ця віра весь наш пройдений і майбутній шлях. У найтяжчі часи наші батьки і діди не зреклися її.

Найбільші в людській історії трагедії випробовували нашу націю у минулому столітті. Двома світовими війнами, Голодомором і Голокостом, нищенням духовних святинь чужі імперії хотіли перетворити нашу землю на свою покірну окраїну. Між 1914 і 1945 роками в Україні загинули кожен другий чоловік і кожна четверта жінка. Дерево нашого роду втратило багато кращих гілок.

Істина ця відтоді живе у кожному українському серці. Мільйони людей утверджували її потом і кров’ю.

Прагнення бачити свою країну вільною дало сили підняти Україну з руїн. Післявоєнна відбудова Хрещатика і Донбасу, старти дніпропетровських ракет і вихід у море миколаївських кораблів, рекордні таврійські врожаї і злети «Руслана» та «Мрії» – це кроки на шляху до української державності. Її наближали відкриття наших вчених, унікальні операції українських хірургів, поетичне українське кіно, чесні і мудрі книги – все, що створене генієм і працею народу.

Самостійна Україна залишалася метою життя мільйонів наших співвітчизників, розкиданих по далеких світах. Заради неї вони берегли в собі все українське. Вони несли світові правду про Україну, простягали руку допомоги, разом з нами раділи нашій перемозі.

Державність достигла на кінець літа, як яблуко у Довженковому саду. Це ми з вами творили її, нашу незалежність, нашу вільну Україну.

Всі ми хочемо зберегти найдорожче: дітей і родину, мир і спокій, працю і добробут, надію і віру. Ми знаємо – це зроблять тільки повага до людської гідності, свобода, демократія і справедливість. Це наші цінності. В них – наша єдність, в них – наша сила.

Ми не просто бачимо своє майбутнє в Об’єднаній Європі. Успіх України здатен відкрити нові горизонти для всього нашого континенту. Вірю, що вже скоро без України не можна буде уявити ні нового обличчя Європи, ні її кордонів, ні ролі у сьогоднішньому світі.

І найголовніше. Нація пробудилася. Мільйони людей відчули себе громадянами, піднялися до високої відповідальності за державу, за родину і за власну долю. Ми стали сильнішими духом, бо побачили – все залежить від нас.

Незалежність – символ нашої нації. Вона нагадує нам – якого ми славного роду діти. Ми зможемо подолати всі труднощі. У нас досить таланту і сили здійснити задумане. Головне, шановні, бути єдиними. Розділені ми не можемо нічого. Разом ми можемо все.

Зі святом вас, дорогі співвітчизники!
Щастя і процвітання вільній незалежній соборній Україні!
Слава Вам, слава кожному із нас, слава Господу Богу і слава Україні!
Ми – переможемо!

Ілюстрація: Нікіта Тітов