Відставити скиглення та журбу

Юрій Гудименко

Так, блядь, а ну відставити скиглення.

Почитав коментарі до попереднього посту, а там стогін і журба в повний зріст. Зима буде жахлива, росіяни на День Незалежності влаштують ракетний обстріл, і, взагалі, як казав полковник Курц, «Жах, жах».

Жах, звичайно. Але не «Жах, жах, жах», вибачайте за мікс американського фільму та радянського анекдоту про проститутку.

Так, зима буде жахливою. А ви за півроку бачили мало жахливих речей?

Ми переживемо цю зиму.

Так, росіяни спробують спаскудити нам свято. А ми за це спробуємо зробити їх хорошими, годними росіянами. Задача із зірочкою: у кого шансів більше, якщо відомо, що на окупованих територіях ще залишились мости та військові склади?

Ми переживемо цей тиждень. І наступний. І стільки, скільки буде потрібно.

Авжеж, нам важко. Всім. Але ми схожі на боксера-новака, який відправив у нокдаун чемпіона світу і замість того, щоб закріпити перемогу і пишатися собою, став у кутку ринга і почав видумувати собі причини, чому він зараз програє.

Ні, це не сон і не вигадка. Ми майже півроку даємо 3,14зди російській армії, принижуємо її на очах всього світу, розвалюємо склади і бази на окупованих територіях, а інколи як слід молимось богу вогню Р‘глору, і тоді починають бавовніти військові бази на території самої Росії. Ми перемагаємо. Ми стаємо сильнішими і нахабнішими, а вони слабнуть. Ми – легенди для всього світу. Ми – українці.

Тому відставити скиглення і журбу. Вище носа. Ми впораємось з будь-чим. Ми відсвяткуємо День Незалежності, бо ми так хочемо, і це наше свято. І тому, що ми знаємо, скільки коштує незалежність.

А вона коштує залізну ціну.

Бадьоріше, котики, бадьоріше. Все йде за планом. А план простий:

«1. Не отримати 3,14ди від російської армії,
2. Дати 3,14ди російській армії,
3. Дати 3,14ди російським прикордонникам,
4. Дати 3,14ди російському ополченню,
5. Не отримати 3,14ди від китайської армії,
6. См. п. 2.»

Все буде гуд. Якщо ви будете в це вірити.

* * *

На фото: інтелектуальний резерв саперного підрозділу (відомий як «Череп» або «З трьох до п’яти») разом із другим по популярності сапером України після пса Патрона висуваються на околиці Харкова для виконання.

Автори