Зуби дракона (фото)
Як з’ясувалося, не тільки військовикам аеродромно-технічної служби 43-го омшап подобається палити у неналежних місцях.
Довбані соціопати з пвк “вагнер” також займаються цим. Та й ще розкидують недопалки навкруги, в тому числі поряд із “горною вибухівкою”.
І це тягне за собою дуже фатальні наслідки…
Чому я з такою увагою слідкую за “вагнерівцями”? І так зловтішаюся, коли їх особливо вдало побивають наші? Ну, на це є дві вагомі причини.
Перша, яка обумовлює увагу, – це розуміння, що війна на виснаження людського ресурсу, по великому рахунку, точиться за винищення профіків. Бо гарматного м’яса на своїх темних територіях рашки зможуть набрати завжди. Те, що в них наразі складнощі комплектування, – це просто показники їхнього слабкого менеджменту, от і все. І міноборони зі своєю монструозною системою воєнкоматів не вигрібає, і місцеве керівництво, якому “спустили рознарядки”, теж не дуже вигрібає: або зволікає, або робить “на від’ї*іться”. Це не дивина, втрата керованості – характерна ознака РФії доби пізнього путінизму. Але не мусимо вдаватися в оману: і мілітаристський чад наразі в них сильний, і нерівність розподілу статків така захмарна, що в глибині темних територій завжди знайдуться охочі за гроші погодувати молоха своїм м’ясом.
Але є в них ресурс, який дуже навіть вичерпний: це профіки. Бачте, військовий, він же не народжується бабами одразу озброєний, з прокачаними навичками. То тільки в комп’ютерній грі на кшталт незабутніх Героїв юніт народжується одразу з набором базових характеристик. Профік – це завжди час (а не лише гроші) та досвід; і якщо час ще можна в них вкласти, за умови довготривалої війни, то досвід – ні. Вони приречені починати н’юбами на нашій війні, а не десь у Сирії чи то пак в нетрях Африки. А н’юб – ага, це гарматне м’ясо і є.
Звісно, чимала частина профіків у них у офіційному війську, різні там вдв, морпіхи і тому подібна спецура. Але не всі. І якщо втрати ЗС РФ сяк-так, але обліковуються іржавою бюрократичною машиною, і ми можемо хоч і частково і зі складнощами, але моніторити зменшину цих військ, то приватні військові компанії – це взагалі сіра зона, там сам дідько заплутає, хто в них воює і в який кількості.
А друга причина, яка, власне, й викликає зловтіху, – морального ґатунку. Поміж численних і огидних облич російського мілітаризму приватні військові компанії, мабуть, найогидніші. Бо, по-перше, їхнє масоване застосування по всьому світові в інтересах рашки – це величезне лицемірство, такий спосіб гидити й кошмарити, вдаючи, що РФ тут ні до чого. Таке собі глумливе “а ручкі-то – вот оні”. По друге, найманці є найманці, вони не обмежені взагалі нічим, присяги не складають, правилам не підпорядковуються, а головне – відсутні у всхідному ланцюжку відповідальності. Тобто за їхні діяння неможливо притягнути до відповідальності командування ЗС РФ.
Знаєте, навіть у цивілізованих країнах точаться серйозні дискусії щодо залучення ПВК до воєнних кампаній, бо навіть і амерські ПВК бува що проявляють себе як небезпечний злодійкуватий набрід. А що вже казати про рашків, в яких і регуляри дикі.
Ну і ще. Поширення ПВК видається мені великим кроком назад у еволюції воєнної справи. Воно повертає світ у дикі часи кондот’єрів італійських воєн доби Ренесансу, які бува що керували ледь не дикими зграями, або рейтарів та ландскнехтів доби Тридцятирічної війни.
Наразі рашки компенсують пвк-шниками керівну неспроможність регулярної армії та своєї держави в цілому. Там хутчіше набирають нові юніти, швидше нарощують потенціал. Зручно? Так. Але самогубче. І я цілком можу уявити, як по завершенню нашої війни ці банди будуть виринати будь-де в світі, де створиться напруга. Так, ймовірно, якась частина візьме участь у немирному розпадінні РФ. Але, по-перше, не вся. А по-друге, вони ж під час участі в нашій війні отримуватимуть доступ до все більш важких озброєнь. Оно, вже наші двохсотили такого найманця на літаку (!). Це зрештою може вилитися в доступ до тактичного яо. І це буде катастрофа.
Себто з усіх ґатунків “людей війни”, яких генерує будь-який масштабний конфлікт, найманці-ірегуляри найгірші й найнебезпечніші. Справжні зуби дракона, жахливий посів війни, який проросте кривавими жнивами.
Тому я кожен раз особливо радію, коли чую щось про винищення саме цих бандитів. Бо в ідеалі й дійсно, треба “вбити їх всіх”.
А взагалі, кремліни, здається, відкривають одна за одною всі можливі скриньки Пандори. Навіть неочевидні й не надто потрібні.
