Дипломатія «сумної коняки»
Не знаю, чого всі так дивуються з-за посольства Росії у Великій Британії. Ну написали вони, що хочуть «Азов» знищити. Бійців вішати. Так ми й раніше були в курсі їх побажань.
Свої інтереси ворог чітко позначив 24 лютого. Потім поміняв цілі. Але ми ж знаємо справжні: посольство РФ просто їх нагадало. Типу «раптом забули, осьосьо».
Зараз ми переповнені ненавистю до ворога. Наших військових, що потрапили в полон, тупо вбили. Звинуватили нас. Так, наче Україна колись вбивала своїх героїв. Не знаю, як вам, а для мене слова посольства Росії нічого не змінять.
Героїв вони не повернуть. Більше розсердити, ніж змогли, воєнні злочинці РФ не здатні.
Розумієте, з таким бл*дством по той бік барикад починаєш грубішати. Ворог настільки часто переходить межу, що звичайний плювок у загальноприйняті правила помічаєш не так швидко. Тож дивитись краще на голову цієї змії. Посольство – то таке. Інша справа, рульовий МЗС рф. Бо посла можна відкликати, а от головний дипломат із тобою точно надовго.
Якщо міністр – норм, тупого посла викинуть на мороз рано чи пізно. Чисто щоб свою державу не ганьбив. А коли міністр таке ж самісіньке мудло… Ну що тут сказати. Просто дивимось на Лаврова.
Коняче ї*ло, конячі звички, коняча поведінка. Пам’ятаєте «Гру престолів», де кінь Тайвіна Ланністера напудив у Червоному замку? Так то одного разу було. І головний Ланністер приніс звістку про перемогу. А тут ходить довбо*об мордатий, який все загидив. І не перемагає ніколи. Тільки сере.
Відповідно, кінь Ланністера – набагато кращий дипломат. А з Лаврова ні дипломата, ні гужового транспорту не матимеш.
Його армію ї*уть, він розповідає про розширення меж спецоперації. Перед тим відмовився від переговорів з Україною (наче хтось хотів). Потім заявив, що від діалогу ніколи не відмовлявся (наче комусь цікаво). Скандал на скандалі, все смердить. Хто попрацював? По запаху ясно. Митці понаїхали й 3,14дять.
Це немов східні єдиноборства, де гуру змагається з учнем. Учень переміг.
Але ж ви й самі бачите, що стандарт задавав саме Лавров – посольство прийняло ці правила та вздрючило його в чесному поєдинку. Перевершити результат можливо. Та навіщо? Завжди треба вчасно зупинятись. Оскільки російське посольство вже заслужило собі місце в історії, пора ставити крапку.
Обмеження не спрацюють. У червні російського посла припинили пропускати до будівлі британського парламенту. І шо? Та нічого ж не змінилось.
Тепер тільки депортація. Можна потягом, тільки в море. Або навіть без потяга.
