Рецепт національних катастроф
Давайте я нагадаю, як гебня спочатку отруїла Віктора Ющенка, назавжди позбавивши здоров’я та спотворивши зовнішність, а потім знищила його пропагандою до такої міри, що добрий український народ аж обрав собі в керівники завербоване, двічі судиме за розбій одоробло.
Це не байки з ХVIII століття, це сталось вже в епоху Інтернета та доступної інформації, що не завадило суспільству впритул не побачити смертельну небезпеку “Харківських угод”, зраду відмови від ПДЧ та обіржати притомну гуманітарну політику тим конченим “сіньор-голодомор”.
І схававши всю блювоту про “любих друзів”, натомість отримати малоросійське стійло у всій красі.
Те саме потім провернули з Революцією Гідності.
А зараз складні питання та болісну правду намагаються обляпати терміном “трупожерство” ті самі люди, які знущались над армією, мовою та вірою, хіхікаючи про “атопутінападьот?” та втоптуючи в багнюку своїх же тими самими гебешними “порохоскот”, “комсомольці”, що там ще їм спускають єрмакі-подолякі.
Не дивитись наверх, не порівнювати, не згадувати всенародну зраду, наприклад, Ющенка никогда, ніколи, never – от і весь рецепт національних катастроф, від яких сором’язливо відводять очі наші білі пальта на довольствії.
