Чому заклики Мінфіну до патріотизму не спрацьовують

Євген Дубогриз

Портфель ОВДП.

З початку червня всі категорії тримачів ОВДП зменшили свої портфелі державних цінних паперів.

Навіть населення, яке активно купувало військові ОВДП у травні. З населенням дещо змішана ситуація: портфель гривневих ОВДП зріс, але загалом знизився, валютні ОВДП просіли.

Що це значить “простою мовою”? Що ані банки, ані населення, ані нерезиденти (попри те, що не мають змоги вивести кошти з України – обмеження на рух капіталу) не хочуть купувати державні цінні папери. І таким чином єдине, що лишається, аби фінансувати бюджет, це друкувати гроші – оте зростання портфеля НБУ це і є друк коштів.

Або ще по-іншому. Заклики Мінфіну до патріотизму, що купівля військових ОВДП – це не питання заробітку/інвестицій, а питання патріотизму, поки що не спрацьовують.

Чому? Одне з двох. Або банки/населення “чекають справжньої ціни”. Тобто чекають, коли Мінфін підвищить ставки за ОВДП після підвищення ключової ставки Нацбанком (з 10% до 25% на початку червня; ставки за ОВДП не змінилися, 9.5-11.5% по гривні, 3.2-3.7% у валюті). Або в нас банки принципово геть непатріотичні, а населення проявляє патріотизм в інших речах, наприклад, скидується на Байрактари/амуніцію та продовжує волонтерити.

Яка гіпотеза правильна, я точно не знаю.

Але policy implications (політичні наслідки) абсолютно різні. Якщо правильна перша гіпотеза, то Мінфіну таки доречно підвищити ставку. Якщо правильна друга, то треба проводити примусову мобілізацію частини вільних коштів банків (тобто просто директивно “обмінювати” на ОВДП за будь-якою ставкою).

Ну або нічого не робити й надалі друкувати. З такими обсягами друку й дохідність 25% може видатися невеликою.

Автори