Про історію, зозуль, досвід, паралелі і правильні акценти

Віталій Гайдукевич

Свого часу Фінляндія, як і Україна, опинилася в пазурах Російської імперії. Весь букет бід, включно з русифікацією, репресіями, примусовим затягуванням до імперської армії, фіни відчули. Чинили спротив. Імперського сатрапа генерал-губернатора Миколу Бобрикова вбили.

Мучилися 100 років. В ХХ столітті Фінляндія змогла скористатися вікном можливостей і втекти з тюрми народів. Журба – фіни зробили це в той же час, як і українці – 1917 рік. Тільки у них вийшло прорватися в незалежність, а у нас – ні.

В цьому моменті, напевно, було варто згадати щось із спогадів Маннергейма і те, що він служив разом із Павлом Скоропадським. Але ні, цей текст про інший спільний досвід – війну.

В 1939 році СРСР (як завжди нахабно, в тупу, великою воєнною машиною) попер на скромну невеличку Фінляндію. Взимку. Сов’єти мали чисельну перевагу просто шалену, але отримали жорстоких… їх самих. Фіни зберегли державність (хоча все ХХ століття були під сильним впливом СРСР), досі мають окуповані території, але показали, як можна в меншості нищити сильнішого ворога.

Одним із жахів червоних в білих снігах Суомі були «зозулі» – снайпери. Особливо Сімо Хяюхя мав час і натхнення. Одні вважають, що на його рахунку «лише» 200 окупантів, інші нараховують більше 500. Ймовірно, Сімо є одним із найуспішніших снайперів у світі. І от тут приказка закінчується, починається суть. Суть в слові SAKO. Це «інструмент», яким мінусував радянського загарбника Сімо.

SAKO – мануфактура, яка привела до ладу стрілецькі арсенали, що лишилися фінам після Росії. Що цікаво, поруч із гвинтівками для армії, SAKO мали версію для… добровольчих формувань ТрО. Більша частина виробничих потужностей SAKO була під скелями. В другу світову завод бомбардували 53 рази, але він лишився цілим і призупинив роботу лише раз на 36 годин і то через те, що світло зникло.

Сусідство із СРСР призвело до того, що фіни зробили виробництво гвинтівок незалежним від зовнішніх постачальників. Це як автономний підводний човен. З нульового циклу – від литва і ковки стволів до набоїв. При тому паралельно на окремих потужностях щось кліпати для, скажімо, VOLVO, – теж норм.

Цікава деталь – в Другу Світову велику частину акцій SAKO фіни передали… національній філії Червоного Хреста. Про всяк випадок, щоб не було шансів за будь-якого фіналу війни ні в кого вивезти обладнання і технології з країни. Лише в 1972 році Нокія викупила ті акції у ЧХ.

І вишенька в тортик – перше замовлення гвинтівок SAKO для фінських ТрОшників зробила… добровольча ЖІНОЧА волонтерська організація.

Навіщо я все це писав? Виявилося, що моя соратниця Катерина Лотоцька збирає гроші на купівлю, як вона сказала, «гаджету» для бійця «Азову». От прям як фінські «Лотта пярв» (ті самі жінки-волонтерки) замовляли «гаджети» для своїх добровольців.

І ворог у нас той же. І успіхів азовцю треба побажати – як у Сімо Хяюхя.

Словом… натякнув 🙂 .  Допоможіть гарній дівчині реалізувати красиву фінську історію для українського інтересу.

Її прохання нижче.

Приватбанк
4731219640389916
Лотоцька Катерина

На фото: Снайпер Сімо Хяюхя в Коллаа 17 лютого 1940 року, відразу після нагородження почесною гвинтівкою.

Автори