НБУ оголосив підвищення облікової ставки з 10% одразу до 25%

Євген Дубогриз

Чому вважаю, що рішення НБУ підняти ключову ставку з 10% одразу до 25% – це nice move.

Напишу дуже коротко і своїми словами, тож “тексту формата колонка” не буде. Менше з тим, завтра й без мене такого буде вдосталь: НБУ оголосив підвищення облікової ставки, кількість експертів з економіки подвоїлася, їхні жиліща пєрєполняются, приріст експертних колонок у пресі +1000%, як то казали в Кінгс наших Баунті та Третіх Героях 😛 .

Перше. Це дасть Мінфіну можливості (або, як у експертних колах принято казати, “розширить можливості”) підняти ставку за запозиченнями, в тому числі за військовими ОВДП. І, відповідно, ті ОВДП продати та залучити кошти. Чому це важливо? Бо, попри позитивні релізи, банки та населення в те інвестували мало та неохоче, цифри там великі в абсолюті, “шалені мільярди”, але дуже невеликі відносно потреб. Фактично з 24.02 було два основних шляхи наповнення бюджета: емісія НБУ та міжнародні запозичення та допомога. Друге… воно таке повільне, обіцянок в рази більше, ніж грошей. Емісія – вона і є емісія, це вже коли інші можливості недоступні або вичерпані. Бо зараз ситуація з бюджетом не дуже гарна. При тому що ліквідність у банків є.

Друге. Дасть банкам можливості… ні, не залучити додаткові кошти населення, піднявши ставки, як хтось міг би подумати; точніше, може, й залучити або зберегти те, що є, але це дуже другорядне… Отже, дасть банкам можливості перепрофілювати структуру залучених коштів. Про що я? Бо яка зараз ситуація: є приплив коштів до банків, і про нього переможно звітують і банки, і НБУ, але цей весь приплив – це поточні рахунки. За строковими депозитами картинка дещо протилежна, це зрозуміло, чому, тож не буду повторюватися.

Ок, що з того? З того, що банки, коли піднімуть ставки за депозитами та перетворять велику частину поточних рахунків на строкові депозити, зможуть більш вільно розпоряджатися цими коштами. Не боятися, що завтра населення прийде й забере все. Тобто вкладати в більш довгі інструменти, в ті ж ОВДП насамперед.

Або серйозними словами: “такий крок збільшить одночасно й можливості Мінфіна робити запозичення й готовність банків інвестувати в державні цінні папери”.

Це про 1 та 2.

Третє. Курсові нюанси. Зараз люди – і населення, і бізнес, на тих інфляційних очікуваннях, які є, просто часто не бачать сенсу чи то класти гроші на депозити, чи то інвестувати в ОВДП (якщо це не патріотична історія, а бізнесова). Фактичні альтернативи – це долар, тим більше, чорного ринку там меншає, та різні непевні інструменти, де непрофесіонал втратить із 99% гарантії, та все одно полізе, бо ставки 5-6% за депозитами – то ні про що, якщо навіть НБУ каже про інфляцію близько 20% (і то вони ще оптимісти, імхо, як і належить НБУ у офіційних стейтментах).

За підвищення ставок за депозитами та облігаціями долар стане не такий привабливий для українців. І навпаки, для нерезидентів можуть навіть стати цікавими якісь інвестиції в Україну, в ті ж ОВДП (соррі, що так багато про них тут, та це важливо). Не думаю, що останніх буде дуже багато, що там будуть якісь дуже значні суми, але найбільш “ризикові парні” можуть і прибігти.

Та головне тут українці. Долар за такої ставки стає менш привабливим, аніж у попередні три місяці. А відтак і тиск на курс має трохи зменшитися (“має” це не означає, що долар завтра буде по 25 чи по 8).

Або серйозними словами. “Різке підвищення ставки матиме позитивний вплив на курс через підвищення привабливості гривневих активів та стабілізацію девальваційних очікувань”.

Це третє.

І четверте. Можливо, воно навіть найголовніше. Це вплив ставки на інфляційні очікування. Бо інфляцію зараз розкручують саме очікування, а не формула PY=MV. Своїми словами: якщо населення та бізнес думають, що ціни зростатимуть, то вони зростатимуть однозначно, навіть якщо в економіці все більш-менш ок, а гривню не друкують або активно стерилізують. І навпаки, що кращі очікування, то менша інфляція. Девальвації це, до речі, також стосується.

До чого це я і до чого тут НБУ? І чому “найголовніше”.

До того, що інфляцію сповільнюватиме – тут і зараз, за війни та всього, що з нею повязано, не стільки класичний “трансмісійний механізм” на кшталт: “НБУ підвищує ставку, банки підвищують ставки, люди несуть вільні гроші в банки, скорочують споживання, відтак грошей менше, і ціни не зростають”. Воно зараз так не працює, бо споживання і так скоротилося, заощадження й так всі в банках, і нема тих “вільних грошей”, й люди більше думають, не як заробити, а як зберегти, та й кредитування немає, яке необхідний елемент того трансмеханізму.

Сповільнюватиме більше те, що люди очікуватимуть, що ціни не зростатимуть, або зростатимуть не так швидко. Тобто бачитимуть, що грошей друкується менше, або взагалі не друкується (пункти 1 та 2), – це перший зелений прапорець. Бачитимуть, що НБУ реагує, підвищує ставки – це може бути дивним, бо люди не розуміють механізму, але люди ж по телевізору чують і знають – “підвищують ставку, значить, борються з інфляцією”, це такий perception, і не треба знати, як воно працює. Це другий прапорець. Бачитимуть, що долар не зростає та не б’є рекорди, а це по телевізору дуже люблять показувати та сіяти емоції та паніку – це третій прапорець. Бачитимуть, що депозити під 25%, що не треба купувати на останні гроші золото, брюліки (не жартую, на одному з радіо люди серйозно про це питали, це вже навіть не 2014-15, це якісь 90-ті, початок) та долар – це знову зелений прапорець, ще один.

І оце все, ці очікування, вони сильніше впливають на інфляцію, ніж формули зі старих підручників.

Або, серйозними словами: “Півищення ставки є важливим елементом управління інфляційними очікуваннями: стабілізація очікувань матиме найбільш позитивний вплив на гальмування динаміки інфляції”.

Це четвертий плюс.

Мінуси?

“Фіскальна стійкість”. От не вважаю це проблемою на цьому етапі, коли війна у відкритій фазі. Що в нас борг до ВВП 70%, що 100%, що 1000%, що 0% – приватні інвестори грошей не даватимуть, бо війна, яка переважує всі ці скорінги та цифри і криє їх, як бик вівцю.

Кредитування, ставки за кредитами. Як вже пояснював. Під час війни кредитування немає. І не може бути. Маю на увазі, ринкового. Може бути “кредитування зверху”, держбанками. Може бути щось директивне. Та ринкового, масового, а не точкового, немає і не буде, допоки не буде визначеності, якої ще нема. Жодної різниці, чи кредитування немає за ставки 10%, чи його немає за ставки 25%.

Збитки банків? Будуть, просто будуть. В порівнянні з тими збитками, які вже понесені та не визнані, збитки від переоцінки ОВДП – це ніщо. І про це треба думати буде згодом. Це ключове питання, але питання “завтра”.

Збільшення видатків бюджету? Буде. Це теж на завтра – тут можна безліч аналогій привести, хоч про пораненого, якого треба рятувати тут і зараз. А так да, видатки зростуть, і питання, як і у випадку зі збитками банків, як, коли і за чий рахунок то компенсувати. І те теж історія завтра, того завтра, коли з’явиться хоч якась визначеність. Якої ще немає.

Якось так. Це якщо про найважливіше та основне.
Називається, “напишу коротко” 😉 .

Автори