Вони нам не лишили вибору

Роман Донік

Вони прийшли знищити все, що нам дороге. Вони прийшли знищити нас фізично, психологічно та духовно.

Маріуполь рівняють із землею та наносять авіаудар по пологовому будинку. Літаки та ракети б’ють по центру Харкова. Навколо десятків українських міст російські танки їздять і хаотично обстрілюють житлові райони. По Києву та іншим містам наносяться ракетні удари. Окупанти-мародери телефонують своїм самкам і розповідають, як вони грабують дачі українців, та вихваляються трофеями – “гєнєратор і сварочній апарат, давно такой хатєл”. Вони розстрілюють людей. Просто вбивають цивільних. Просто гатять по житловим масивам та лікарням. Осмислено та знаючи про те, куди стріляють. З одного боку, в голові й досі не монтується, як таке може бути практично в центрі Європи, а з другого, я це все бачу своїми очима щодня. Бачу більше, тільки воно вам не треба. І так вистачає.

А ще вони за можливості з задоволенням нас всіх вб’ють. За можливості. Ми ворожі до їхньої ментальності та світогляду люди. Вони прийшли знищувати. Так, когось з них може й надурили з навчаннями. Але то були перші два дні. Зараз хіба хоч в когось можуть залишитись ілюзії? Вони знають що роблять.

І знаєте що? Тут, все якось дуже-дуже просто. Так просто, що аж трошки нудно. Нам не залишили вибору. Або вб’ють нас та зруйнують наші домівки, а потім знищать і все культурне та історичне насліддя, або ми вб’ємо їх. Нам навіть не дали помучитися якимись докорами сумління. Прямо х*йня якась. Настільки все просто та лінійно, що не віриться що так буває 🙂 .

Саме цікаве, що вони самі зробили все, щоб нас неможливо було перемогти. Вони нам не лишили вибору. Все, що нам дороге, буде знищено або пограбовано. Це вже доведено. Без варіантів. Вони прирікають нас на перемогу. І ми виправдаємо всі надії.

Трошки позитиву. Розмотали ще одну колону під Харковом. Знову йшли відсікати з сумського напрямку. Свіжачок. Документи на відрядження з 2 березня. Приїхали з Москви та Криму. Пішли свіжі резерви на фарш.

Доброго ранку, Незламні.

Автори