20.12.2018. За Порошенка було краще

Джейн Доу Джонс

20 грудня 2018 року сталася не надто гучна, але все ж визначна новина: швейцарська Федеральна Рада ухвалила рішення ще на рік заморозити активи Януковича та його оточення. Наші швейцарські партнери підтвердили на вищому рівні: єдиний, на даний момент, офіційний екс-президент в історії України (всі інші іменуються за номерами) лишився «нерукопожатним» у цивілізованих країнах.

Як нерідко буває, рядова, на перший погляд, подія стала результатом неабияких зусиль. Бо, насправді, мало хто знає, з яким відчайдушним завзяттям злочинне угрупування під умовною назвою «Сім’я» намагалося вийти з-під європейських санкцій та вивести з-під них свої гроші. Яких досвідчених адвокатів винаймало, скільки витратило на кампанію у пресі, як дошкуляло міжнародним правозахисникам скаргами на «політичні переслідування», яких західних депутатів пробувало підкупити.

Ба більше, до цієї боротьби долучилася й путінська РФ, зі своїм дипломатичним тиском та незрівнянно вищими медійно-лобістськими можливостями. Звісно, хазяям Кремля було наплювати на статки кращого друга усіх страусів та його поплічників. Але, доводячи, що Янукович і ко – чесні та несправедливо ображені, Путін довів би, що в Україні стався «незаконний держпереворот», про що офіційна РФ волає вже восьмий рік. Тому боротьба за збереження санкцій проти колишньої влади стала для нашої країни боротьбою не лише за справедливість, а й за свою правду, за надбання Революції Гідності та за міжнародне визнання.

Дякуючи українській зовнішній політиці, непохитній позиції наших делегатів у Європарламенті, майстерності МЗС та дипломатичному хисту Петра Порошенка, західних партнерів врешті-решт вдалося переконати в тому, що для нас і так очевидно. Що Янукович – злочинець, відсторонений законно обраним парламентом, а його найближче оточення – його подільники. Той факт, що цю тезу підтвердила саме Швейцарія – демонстративно нейтральна та дуже й дуже авторитетна – став своєрідним маркером для світу.

В наші дні, коли команду блискучих дипломатів змінила команда не менш блискучих нездар, посіпаки «Легітимного» почали один за одним виходити з-під західних санкцій. Екс-прем’єр Микола Азаров та корумпований міністр енергетики Едуард Ставицький, одіозний навіть на фоні інших «колег» Дмитро Табачник, «мінздох» Олександр Клименко та його друг, екс-голова НБУ Сергій Арбузов, який вигріб з Нацбанку мало не половину золотовалютних резервів… З усіх них так чи інакше було знято санкції. З єдиної причини: офіційний Київ сьогодні не виявляє жодного ентузіазму у розслідуванні їхніх злочинів. У влади наразі інші вороги: опозиційні політики, бойові офіцери, волонтери… А дурний злочин це з боку керівництва держави, чи злочинна дурість – нехай слідство й суд розбирається. Результат поки один.

 

Автори