Які далекобійні ракети західного зразка має Україна
Олександр Коваленко / Обозреватель
Після появи інформації про те, що США нібито дали дозвіл на застосування ракет ATACMS і Storm Shadow, було завдано ударів по 1046-му центру матеріально-технічного забезпечення ЗС РФ в районі міста Карачев Брянської області, а потім по командному пункту поблизу села Мар’їно Курської області. Але ось питання: чи це єдині ракети, якими Україна зможе завдавати ударів по Росії?
Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”.
Під час виступу 19 листопада президента України Володимира Зеленського у Верховній Раді було заявлено про те, що у 2025 році стоїть завдання щодо виробництва трьох тисяч крилатих ракет на підприємствах України.
Відверто кажучи, це вкрай амбітна мета, яка залежить від безлічі змінних, але поки вона реалізовуватиметься, удари по території Росії для підриву її агресивних можливостей у будь-якому разі повинні завдаватися. І саме у перехідний період західні далекобійні ракети можуть компенсувати нестачу вітчизняного виробництва засобів ураження.
На сьогодні відомо про застосування нібито двох типів західних ракет по Росії – ATACMS та Storm Shadow. Але це не єдині ракети, які може одержати Україна від своїх партнерів. Ба більше, ми ще не всі модифікації ATACMS маємо на озброєнні.
Тому розглянемо варіанти, які можуть бути надані Україні у перспективі та які будуть спрямовані на Росію.
ATACMS
Нині відомо, що Україна отримала і неодноразово вже застосувала ракети ATACMS модифікацій M39 (ATACMS Block I) і M39A1 (ATACMS Block IA). Різниця між ними – у дальності польоту та потужності бойової частини (БЧ).
Наприклад, M39 (ATACMS Block I) – це ракета з касетною БЧ на 950 суббоєприпасів М74 та дальністю польоту до 165 км. А M39A1 (ATACMS Block IA) має бойову частину лише на 300 суббоєприпасів М74, але з дальністю польоту до 300 км та GPS-наведенням.
Ці ракети добре себе зарекомендували в завдаванні ударів по складах, аеродромах, позиційних ділянках ППО, але крім цих модифікацій є й ті, які ми поки що не отримували.
Зокрема йдеться про ракету М57 з дальністю польоту на 300 км і осколково-фугасною БЧ, що володіє 230-кг, бетонобійного, проникаючого типу (WAU-23/B). Тобто спеціалізація цієї ракети – знищення центрів ухвалення рішень, укріплених штабів підземного, бункерного типу.
Також Україна поки не отримувала ATACMS M57E1 з дальністю польоту 300 км та бойовою частиною у вигляді боєголовки (WAU-23/B) об’ємно-детонуючого типу. Ця ракета має електронний далекомір, що дає можливість ініціювати повітряний вибух, а не контактний, що дозволяє накривати велику площу та вражати як живу силу, так і скупчення техніки.
Власне, навіть у питаннях поставок Україні ATACMS є про що говорити з партнерами – з урахуванням наявних у них модифікацій цих засобів ураження, поки не наданих українській армії.
Storm Shadow та Scalp EG
Говорити про ці ракети – невдячна справа, адже про них знають усі й вже практично все.
Це крилаті дозвукові ракети, що мають дальність польоту 300 км (нагадаю про експортне обмеження), боєголовку масою 450 кг проникаючого протибункерного типу. Згідно з низкою припущень (офіційно так і не підтверджених), саме Storm Shadow знищили командний пункт бункерного типу в районі села Мар’їно Курської області.
Також поки невідомо, чи застосовувалася в цьому ударі Scalp EG – ракета-близнючка Storm Shadow.
AGM-158 та AGM-154
Згідно з інформацією з відкритих джерел, Україна найближчим часом може отримати у своє розпорядження два цікаві засоби ураження для F-16 – AGM-158 і AGM-154.
AGM-158 JASSM – це крилаті дозвукові авіаційні ракети класу “повітря – поверхня”, схожі за своїм функціоналом із Storm Shadow/Scalp EG та Taurus. Їх дальність польоту до 300 км, а бойова частина WDU-42/B проникаючого типу має масу 450 кг.
Ці ракети можуть стати чудовим доповненням до Storm Shadow та Scalp EG, особливо якщо врахувати той факт, що вироблено їх було набагато більше, ніж франко-британських КР, – понад 3,5 тисячі.
AGM-154 Joint Standoff Weapon – це не зовсім ракета, а реактивна бомба. Тактичні плануючі керовані бомби AGM-154 Joint Standoff Weapon залежно від модифікації мають дальність ураження цілей від 100 до 300 км. Також залежно від модифікації ця бомба може нести як касетну бойову частину (кілька типів), так і проникаючого типу (тандемної ОФ WDU-44/WDU-45).
Комплексне застосування AGM-158 і AGM-154 дозволить значно розширити можливості завдання ударів по території Росії і не обмежуватися тільки франко-британською номенклатурою КР.
Taurus
Крім тих ракет, що в нас вже є, і тих, що ми очікуємо, варто поговорити і про ті, які ми теоретично можемо отримати.
Taurus – крилаті дозвукові авіаційні ракети класу “повітря – поверхня”, схожі за своїм функціоналом зі Storm Shadow/Scalp EG, з дальністю польоту до 300 км і бойовою тандемною частиною проникаючого типу масою 480 кг.
Ракета використовує траєкторію польоту, що оминає рельєф місцевості, направляється до цілі інерційною навігаційною системою (INS), навігацією на основі зображень (IBN), навігацією з прив’язкою до місцевості (TRN) та глобальною системою позиціонування (GPS). Причому вона здатна переміщатись на великі відстані без підтримки GPS.
На думку низки експертів, протибункерний потенціал Taurus перевищує аналогічні показники Storm Shadow та Scalp EG, тому Україна й зацікавлена у цій ракеті.
Але, як відомо, є два нюанси у постачанні та застосуванні цих ракет Україною. Перший – це канцлер Німеччини Олаф Шольц, який виступає категорично проти цих постачань Україні. Другий – носієм цієї ракети не може бути жоден із тих бойових літаків, які є на озброєнні Повітряних сил ЗСУ.
Втім це не означає, що думка канцлера Німеччини не може змінитися (як і сам канцлер). І Україна цілком може отримати в майбутньому носій Taurus – наприклад, Saab JAS-39C Gripen або модернізовані під ці ракети F-16.
Hyunmoo
Багатьох ця назва здивує – настільки вона незнайома, а тим часом це основний оперативно-тактичний комплекс на озброєнні Південної Кореї.
Вона є оператором ракет Hyunmoo-1/2/3 у модифікаціях A/B/C/D з дальністю ураження цілей 180-250, 500 та 800 км. Hyunmoo-1 має бойову частину осколково-фугасного типу Т-45 НЕ масою 500 кг.
Хтось може сказати, що я надто розмріявся і відірвався від реальності, але зазначу, що зараз ми розглядаємо варіанти в теорії. І південнокорейський ОТРК Hyunmoo-1, знятий Сеулом із озброєння у 2018 році, теоретично може опинитися в Україні під назвою, наприклад, “Щекавиця”.
Висновки
Україні життєво важливо розвивати свій військово-промисловий комплекс та особливо ракетну галузь. Саме ракети, що прилітають по Москві, Санкт-Петербургу, Ярославлю, Казані та інших містах Росії, зможуть змусити капітулювати злочинний путінський режим.
Але до того моменту, коли ми зможемо собі дозволити завдавати масованих ракетних ударів по Росії (зрозуміло, по військових об’єктах), нам потрібен тимчасовий карт-бланш. І частково він уже є, залишилося лише його розширити та поглибити.
Наскільки успішно це вийде, залежить у першу чергу від роботи дипломатичного сектора в кожному з напрямків, а в другу… А ті, від кого це залежатиме в другу чергу, чудово знають, що робити з цими ракетами.
На заставці: Запуск ракети ATACMS. Фото: ArmyMil
