16.12.2015. За Порошенка було краще

Джейн Доу Джонс

16 грудня 2015 року Компартія України програла суд проти Міністерства Юстиції. Комуністи намагалися скасувати наказ Мін’юсту про заборону своєї партії відповідно з законом про декомунізацію. Проте суд встав на бік держави і залишив наказ у силі. Майже столітня історія злочинного угрупування під назвою КПУ закінчилась назавжди.

КПУ – це така «ДНР», в якої все вийшло. У 1917-1921 вони декілька разів намагалися взяти владу в Києві, користуючись політичною нестабільністю. І врешті-решт таки спромоглися – на багнетах російської окупаційної червоної армії, просто як нинішні пушиліни та гіркіни, тільки дещо більші за масштабом. І сімдесят років після цього старанно гнобили українців за вказівкою імперської влади у Москві. «Військовий комунізм», розкуркулення, Голодомор, антирелігійні гоніння, «Розстріляне Відродження», Великий терор, злочини Другої Світової, примусове переселення народів, знищення української культури й мови, репресії проти патріотів – всі ці злодійства, звісно, замислювались у Кремлі, та втілювала їх влада на місцях, ті самі діячі КПУ, чиїми іменами в українських містах були названі вулиці й підприємства.

Як взагалі такій партії можна було дозволити діяти після здобуття Незалежності – велике питання. А вони ж не просто діяли – вони мали величезні фракції у Верховній Раді, створювали уряди й коаліції і старанно шанували пам’ять про катів та злочинців зі своїх лав. Ну і, звісно, просували усюди проросійський порядок денний – аж до того, що у 2014-му саме комуністи (та їхні не менш відбиті брати по ідеології з ПСПУ) на Донбасі першими кидалися прислужувати російським загарбникам. Терпіти подібне стало неможливо – в у 2015-му президент Петро Порошенко підписав низку законів, які заборонили комуністичну символіку, топоніміку та ідеологію в цілому. Він став першим лідером, якому дістало для цього політичної волі.

Звісно, «привид комунізму» над Україною все ж іноді з’являється. Ми слухаємо чергову божевільну податкову ініціативу «монобільшості» чи Мінфіну – а чуємо натомість «Смєрть буржуям!». Ми дивимось на цензуру у ЗМІ та спроби діючого режиму узурпувати владу – і бачимо секретарів горкомів з портфелями та «художні ради» на телеканалах. Проте це все фантомні болі. Минуле пішло без вороття, і ніякі спроби діючої влади відродити червоного покійника не матимуть жодних результатів, звісно, окрім для такої влади кінця.

Автори