08.12.2016. За Порошенка було краще

Джейн Доу Джонс

8 грудня 2016 року Президент Петро Порошенко підписав пакет законів, які сприяли будівництву нових та ремонту існуючих автодоріг в Україні. Три законодавчі акти, підписані головою держави, стосувалися фінансування дорожньої сфери та управління нею. Масштабне будівництво доріг в Україні почалося – от тільки ніхто не здогадався назвати його «великим» та зробити на ньому серйозний піар.

Минулого разу серйозний будівельний бум українська інфраструктура пережила у 2011-2012, коли країна готувалась до Євро-2012. Тільки там замовлення отримали наближені до влади підрядники, тож уряд, так би мовити, поєднав «приємне з корисним». А тепер дороги просто будували, ні до чого конкретно не готуючись, тихо, без зайвої помпи, бордів та легіонів захоплених блогерів через прозорі тендери.

Результати «дорожніх» реформ не змусили себе довго чекати. Для порівняння, у 2014-му було відремонтовано усього 102 кілометра доріг (втім, не дивно, під час війни було якось не до того), а у 2015-му – 313 км. Але у 2016-му ця цифра сягнула вже 950 км, у 2017-му – 2100 км (приблизно стільки ж, як у 2011-му під час підготовки до вже згадуваного Євро-2012), а у 2018-му – рекордні за всі роки Незалежності 3800 кілометрів. Україна вкладала в дороги чималенькі гроші – з повним розумінням, що усі інвестиції окупляться. І не лише економією на паливі, запчастинах та часі, але й життям і здоров’ям українців, бо на хороших дорогах і аварій менше.

Програма «Капітальний ремонт доріг 2018-2022», зі зрозумілих причин, у 2019-му була переглянута. Нова влада придумала для програми, запровадженої за часів Порошенка, нову гучну назву – «Велике Будівництво». Власне, головних відмінностей «Великого будівництва» від «Капітального ремонту…» було дві. По-перше, буквально на кожному стовпі стали з’являтися яскраві стенди, на яких великими літерами було закарбовано: «Програма Президента України», – мовляв, не забувайте, холопи, хто вам тут у будку світло провів. А по-друге, кошторис «президентської програми» виявився вдвічі чи навіть втричі більшим, аніж до 2019-го. А як під нього знаходили фінансування! О, це зовсім окрема сумна пісня! Від розорення «ковідного фонду», призначеного на обладнання лікарень під час пандемії, до рішення Верховної Ради (!), тобто зеленої монобільшости, пустити на дороги 100 мільярдів гривень (!!) без тендеру (!!!). Люди, яким дали на відкуп цю аферу, до кінця каденції Зеленського стануть справжніми олігархами – не гірше Олександра Януковича, Курченка, Клименка, Арбузова та інших їм подібних. Ті теж ніби вважали себе безсмертними, а свою владу – вічною. І теж жорстоко помилились.

Автори