Привіт, диктатуро…
Країна подвійних стандартів.
Коли народ обкладають подвійними податками за придбане майно, за городи і повітря. В цей час головний слуга народу виводить свої гроші в офшори, не сплачуючи податків. Сьогодні слуги запустили процедуру турборежиму по скандальному законопроєкту №5600, який відчують на собі всі українці через потрійний податковий тиск.
Сьогодні слуги відсторонили перший номер свого виборчого списку Разумкова, аби поставити на 200% свого, кишенькового Банкової, Стефанчука. Питання тут точно не в прізвищах, бо Разумков сьогодні несе свою відповідальність за весь безпринципний зброд, який завів в Раду. Він і Стефанчук – архітектори режиму Зеленського.
Але якось дуже швидко ми повертаємося в часи Януковича, де парламент не місце для дискусій, де неугодним закривають рота, де кишенькові спецслужби, силові структури і антикорупціонери тусуються в Трускавці разом зі слугами, тож немає до кого апелювати щодо придушення свободи слова і демократії.
Регламент заважає реформам, – заявив Зеленський. Отже, в парламенті має бути тільки доцільність Банкової.
Примітно, що сьогодні ніхто, окрім Європейської Солідарності, не згадав міжнародний офшорний скандал, в який потрапив Зеленський.
А вчорашні антикорупціонери проголосували за абсолютно антидемократичне, незаконне і позарегламентне відсторонення Разумкова.
Привіт, диктатуро…
Сьогодні відбулася надзвичайно знакова подія у житті ВР України і, можливо, всієї нашої країни. Ще б пак! Не кожного дня відсторонюють від головування на засіданні діючого Голову Верховної Ради і першого в списках кандидатів від правлячої партії. Відсторонення з перспективою скорої відставки. Сам по собі такий крок отримав вичерпну оцінку від опозиційних депутатів на кшталт “перший пішов!”. Відсутнім є бажання аналізувати глибинні причини того, що відбулося. Тим більше що майже всі вони видні неозброєним оком.
Для парламентського досвіду важливо навіть ні ЩО, а саме ЯК це було зроблено.
Низка статей регламенту ВР України детально визначає цю непросту процедуру. Серед описання послідовності дій і повноважень чітко зазначені дві умови, за яких Голову ВРУ можна відсторонити від головування: особисте бажання і порушення порядку ведення поточного засідання. Зрозуміло, що перша умова відсутня сама по собі. Щодо другої – при всьому бажанні, порушення в ході ведення сьогоднішнього засідання з боку Дмитра Разумкова знайти було неможливо. Однак такі дрібниці мало хвилювали авторів і енергійних прихильників постанови від монобільшості. З трибуни лунали лише невпевнені посилання на такі собі незрозумілі порушення під час проведення вчорашньої погоджувальної ради.
Вочевидь, поспішали. Причому настільки, що пізніше навіть не змогли оголосити порядок денний для подальшої роботи. Голосування відбулося з передбачуваними результатами і без інтриги. Головні виконавці трюку – монобільшість, на підхваті – дві парламентські групи.
Втім увагу варто звернути і на інше.
Сьогодні ми спостерігали зухвалий виклик процедурним основам роботи українського парламенту. Сам по собі прецедент не новий. Останні два роки роботи ВР дають чимало прикладів дрібних і не зовсім порушень Закону України “Про Регламент Верховної Ради України”. Але сьогоднішнє шапіто перевершило саму сміливу уяву про волю більшості.
Сьогодні ВР разом з усієї країною зробила черговий крок до прірви. В ситуації, коли грубе попрання національного законодавства в стінах самої Верховної Ради в угоду політично-кадровим рішенням стає нормою, варто очікувати від правлячої монобільшості будь-яких подальших волюнтаристських кроків. Зовсім нещодавно ми спостерігали “жорстке”, без розгляду поправок в залі, прийняття законопроекту №5599, більш відомого як “закон про олігархів”.
Глибина такої прірви залежить не від кількості голосів в підтримку монобільшості, не від ступеню загрози втрати популярності або влади і не від градусу популізму в рамках чергового шоу під назвою “боротьба з олігархатом/корупцією/схемами”.
Сьогоднішній виклик кинутий, без перебільшення, самим основам української демократії, конституційному устрою і верховенству права в нашій країні!
На фото – фіксація клінічної смерті монобільшості Зеленського. Бо завдання Банкової було зняти Разумкова виключно голосами фракції слуг. Для того, щоб “найвеличніший” міг продемонструвати особистий ручний контроль і над фракцією, і над законодавчою та виконавчою гілками влади. Але не вдалося. На табло тільки красномовне 200.
Не допоміг ані Трускавець, ані канапешки з діджеями, ані особисті посиденьки з депутатами, ані роздача грошей на округи та навіть грошей в конвертах.
І тому без голосів олігархічних груп “За майбутнє” та “Довіра” відставка б не відбулась. А олігархи коштують дорого. І олігархам не потрібні реформи, бо в них і без реформ все добре. Олігархам не потрібні справедливі суди, незалежні антикорупційні органи, дієвий Антимонопольний комітет та конкурентна ринкова економіка.
Їм потрібні монополії, непрозорі договірні відносини з владою, доступ до бюджету та феоди для царювання.
І Зеленський їм це вже винен. Тому ніякої реальної боротьби з олігархією за цієї влади не буде, навіть якщо хтось на це ще хоч трошки сподівався.
Не буде ніяких реальних дій щодо руху в ЄС та НАТО. Бо правила гри в західних країнах суперечать правилам гри олігархії.
Єдине, що буде, – це взаємовигідне злигання Зеленського з олігархією, спільний пограбунок ними бюджету та душевні відосики для простого народу.
І до тих пір, поки народ це все терпітиме.
Фото © Yan Dobronosov
