Корупція не зникає

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Аудитор ЄС Юхан Партс заявив, що в Європейському Союзі немає країни, яка могла б позмагатися по масштабам корупції з Україною. Те, що за Зеленського знову розквітли корупційні схеми часів Януковича (дещо призабуті за Порошенка), я і без Партса знаю, сам регулярно стикаюся. Але я таки хочу поставити питання дорогим європейським партнерам.

По-перше. Існує такий дивовижний рейтинг Трансперенсі, згідно якого протягом 5 років президентства Петра Порошенка Україна поліпшила свої показники на 7 пунктів (не відсотків – там побільше). Але згідно рейтингу Трансперенсі, наразі Україна на тому самому рівні, на якому Порошенко здав країну. Як співвідноситься цей факт з заявою пана Партса? Нам чекати шаленого погіршення положення України в рейтингу Трансперенсі, чи з рейтингом Трансперенсі щось не так?

Тоді добрячі питання до місця Грузії в тому рейтингу і до великого реХВорматора Саакашвілі. Бо підприємці, які мають справу з Грузією, розповідають, що корупція там нічим не краща за українську. А тим не менше, за Трансперенсі, Грузія корупцію вже майже перемогла. Чи може на положення Грузії в рейтингу Трансперенсі вплинуло те, що чимало грузинських активістів-грантожерів за Саакашвілі поставали політв’язнями? Тобто посади ми Шабуніна з Шалайським, і перемога над корупцією була б грандіозна?

По-друге. В часи президента Порошенка, за активної участі (і шантажу) активістів-грантоїдів та за безпосередньої участі європейських партнерів, в України з’явилися: НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд, НАЗК, ДБР, а зараз ще й БЕБ. Наразі звіт пана Партса вочевидь доводить, що результативність всіх цих дивовижних органів, працівники яких були набрані за безпосередньої участі Трансперенсі-Україна і навіть самого Шабуніна, дорівнює… нулю. Повному. Бо, по-перше, всі ці органи ніякі не незалежні – ДБР давно перетворилася в сторожового пса існуючого зеленого режиму. А по-друге, результатів боротьби з корупцією від усіх цих дивовижних установ не спостерігається як таке.

У чому справа? Ці установи були створені точно за порадами західних партнерів, чи Шабунін і його банда десь напартачили? Де саме?

Чи причина в тому, що, аби всі ці органи давали результат, треба аби над ними стояв Порошенко з батогом – для стимуляції? А якщо так, то на біса вони всі нам потрібні? Може, треба було обмежитися старими добрими прокуратурою, СБУ та поліцією? У них по боротьбі з корупцією результативність якось повища буде.

Одним словом. Пан Партс визнав, що всі проекти боротьби з корупцією в Україні, які втілювали за порадами західних партнерів, зазнали краху. Користі від них – нуль. А відтак питання. Якщо Захід не знає, як українцям побороти корупцію, може, краще ми самі якось? Може, нам не допомагати треба, а не заважати? Наприклад, може Заходу перестати фінансувати дармоїдів на кшталт Шабуніна і подібних, вся діяльність яких зводиться до боротьби з тою українською владою, яка справді намагається проводити реформи, що ми спостерігали за Порошенка?

Мене як людину, яка живе в Україні і збирається жити тут далі, відповідь на це питання си-и-и-ильно цікавить.

Автор