В умовах безпорадності влади новий локдаун несе загрози для бізнесу

Наразі в Україні спостерігаються всі ознаки наростання захворюваності на коронавірус. За добу 28 вересня в Україні зафіксували 9 666 випадків захворювання на коронавірусну хворобу і 217 летальних випадків від неї. Всього за останні 8 днів в Україні щонайменше тисяча померлих від цієї хвороби.

Таким чином, посилення карантинних заходів буде неминучим, що може боляче вдарити по українському бізнесу в умовах, коли влада демонструє повну безпорадність, а більшість коштів пішло не на підтримку економіки чи підготовку до нової хвилі COVID, а було розкрадено на «дорожніх роботах».

Світова практика показує, що мінімізація впливу пандемії на економіку напряму пов’язана з допомогою уряду місцевому бізнесу. І хоча українська влада здійснювала певні спроби допомогти підприємцям, бізнес цих потуг майже не помітив, або не скористався ними. Більшість опитаних ЄБА представників малого бізнесу не брали участь в державних програмах «Доступні кредити 5-7-9%» та «Допомога працівникам та ФОП – 8000 грн» через небажання зв’язуватися з державною бюрократією. 52% не брали участь у програмі “Допомога працівникам і ФОП” і не вважають суму в 8000 гривень допомогою.

Але багатьом ФОПам так і не вдалося пережити карантинний рік.

• За даними платформи Opendatabot, з березня 2020 року по березень 2021 року в Україні закрилося 215,3 тис фізосіб-підприємців (ФОП). Це майже на 50 тис закритих бізнесів більше, ніж в аналогічні місяці 2019-2020 років. Пік закриття ФОПів припав не на час першого жорсткого локдауну, а на кінець 2020 року – перед запровадженням другого локдауну.
• За офіційними даними Державної служби зайнятості, у 2020 році, безробітних стало майже на 200 тис осіб більше. У січні 2021 року допомогу з безробіття отримували 481 тис українців – на 38% більше, ніж у січні 2020 року. При цьому зростання безробіття через карантин поєдналося з падінням кількості нових вакансій на найбільших платформах з пошуку роботи.

Результат цього року можуть бути дещо кращими – як наслідок високої адаптивності українського бізнесу, але не як результат державної політики.

Поки що, за результатами опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією серед представників малого бізнесу (ФОПів), які є учасниками проєкту Асоціації з підтримки малого бізнесу Unlimit Ukraine, 28% опитаних ФОПів досі не вдалося досягти докарантинного рівня доходів, частково, але не повністю відновили дохід 48% підприємців, лише 7% збільшили рівень доходу.

На питання, чи готовий бізнес до можливого локдауну восени, тільки 34% відповіли ствердно, інші 41% не готові до відновлення жорстких обмежень, і 25% не змогли визначитись з відповіддю.

У разі введення осіннього карантину очікується, що найбільше постраждають сфери послуг, розваг, туризму, транспорту та торгівлі непродовольчими товарами. І в силу специфіки деяких бізнесів, зав’язаних на оффлайн, нові обмеження неминуче потягнуть за собою фінансові збитки, закриття і збільшення безробіття.

В аналізі фіскальних ризиків на 2022 рік, які підготувало та оприлюднило Міністерство фінансів, йдеться про те, що подальші мутації коронавірусу та їхнє поширення у світі та Україні можуть призвести до більш повільного відновлення економіки після карантину, зокрема до вищої інфляції, повільного зростання ВВП.

Інфляція, у разі реалізації альтернативного сценарію, у наступному році складе 6,4% (проти 6,2%, які закладені у базовий сценарій), середньорічний курс долара — 28,4 грн (проти 28,6 грн у базовому сценарії), рівень безробіття — 8,9% (проти 8,5%), ріст експорту та імпорту складе 5,1% та 7,5% (проти 6,5% та 9,2% відповідно).

При цьому основний посил українських підприємців до «зеленої влади» – не потрібно нам «допомагати». Майже половина респондентів (48%) згаданого опитування ЄБА відповіли, що у разі посилення карантину вони не потребуватимуть підтримки від держави, натомість найкращою підтримкою вони вважатимуть невтручання держави у справи бізнесу.

Тобто головний ризик для підприємців – не COVID і не локдаун, а зміни в умовах ведення бізнесу, можливе посилення податкового тиску через «реформаторські» потуги «команди Зе» та намагання хоч якось залатати діри у бюджеті, що виникли внаслідок непродуманої економічної політики та мільйонних розкрадань.